Саулів непослух
1 Рік був, як Саул зацарював, і два роки царював над Ізраїлем.
2 І вибрав собі Саул три тисячі з Ізраїля, — дві тисячі були з Саулом у Міхмаші та на горі Бет‑Елу, а тисяча були з Йонатаном у Веніяминовій Ґів’ї. А решту народу відпустив він кожного до наметів своїх.
3 І побив Йонатан филистимського намісника, що в Ґеві. І почули це филистимляни, а Саул засурмив у сурму по всьому Краю, говорячи: “Нехай почують євреї!”
4 А ввесь Ізраїль чув, говорячи: “Саул побив филистимського намісника, і тим Ізраїль став ненависним серед филистимлян”. І скликаний був народ за Саулом до Ґілґалу.
5 А филистимляни були зібрані воювати з Ізраїлем, — тридцять тисяч возів і шість тисяч верхівців, а народу, щодо численности, як піску на морському березі. І вийшли вони, і таборували в Міхмаші, на схід Бет‑Авену.
6 А Ізраїльтянин побачив, що скрутно йому, що народ був пригноблений, — і народ ховався по печерах, і по щілинах, і по скелях, і по льохах та по ямах.
7 А інші євреї перейшли Йордан до краю Ґада та до Ґілеаду. А Саул був ще у Ґілґалі, а ввесь народ із тривогою поспішав за ним.
8 І чекав він сім день умовленого часу, що призначив Самуїл, та Самуїл не прийшов до Ґілґалу, — і народ став розбігатися від нього.
9 І сказав Саул: “Приведіть до мене призначене на цілопалення та мирні жертви”. І він приніс цілопалення.
10 І сталося, як скінчив він приносити цілопалення, то ось приходить Самуїл. І вийшов Саул, щоб зустріти його, щоб привітати його.
11 І сказав Самуїл: “Що ти зробив?” А Саул відказав: “Бо я бачив, що народ розбігається від мене, а ти не прийшов на умовлений час тих днів. А филистимляни зібралися в Міхмаші.
12 І я сказав: Тепер филистимляни зійдуть до мене до Ґілґалу, а Господнього лиця я ще не вблагав. І я вирішив, і приніс цілопалення!”
13 І сказав Самуїл до Саула: “Ти зробив нерозумне! Не послухав ти наказів Господа, Бога свого, що наказав був тобі, бо тепер Господь міцно поставив би аж навіки твоє царство над Ізраїлем.
14 А тепер царство твоє не буде стояти, — Господь пошукав Собі мужа за серцем Своїм, і Господь наказав йому бути володарем над народом Своїм, бо ти не виконав, що наказав був тобі Господь”.
15 І встав Самуїл, і зійшов із Ґілґалу до Веніяминової Ґів’ї. А Саул перелічив народ, що знаходився з ним, — близько шести сотень чоловік.
16 І Саул, і син його Йонатан, та народ, що знаходився з ним, сиділи в Веніяминовій Ґеві, филистимляни ж таборували в Міхмаші.
17 І вийшли руїнники з филистимського табору трьома відділами: один відділ звертається на офрійську дорогу до краю Шуал,
18 і один відділ звертається на дорогу до Бет‑Хорону, а один відділ звертається на дорогу до границі, що провадить від Ґе‑Цевоїму до пустині.
19 А коваля не було по всім Ізраїлевім Краї, бо филистимляни сказали: “Щоб не робили євреї меча чи списа!”
20 І сходив увесь Ізраїль до филистимлян гострити кожен свого плуга, і заступа свого, і сокиру свою, і серпа свого,
21 коли тупилися вістря плугів, і заступів, і вил, і сокир, і мусіли сходити , щоб направити вістря рожна.
22 І сталося за днів війни, — і не знайшлося ані меча, ані списа в руці всього народу, що був з Саулом та з Йонатаном, та був знайдений тільки для Саула та для сина його Йонатана.
23 І вийшла филистимська залога до переходу Міхмашу.
Початок війни із филистимцями
1 Закінчувалась друга річниця після того, як Саул став царем над Ізраїлем .
2 Саул вибрав собі з Ізраїльтян три тисячі воїнів: дві тисячі були з Саулом в Міхмасі та на горі Бетеля, а тисяча була з Йонатаном у Гіві Веніяміновій. Решту народу він відпустив, – кожного до свого дому (намету ).
3 Йонатан розгромив загін филистимців, який був у Гіві, і всі филистимці довідались, що євреї збунтувались . Тому Саул засурмив у ріг по всій країні, мовляв: Хай почують євреї!
4 Коли всі Ізраїльтяни дізнались, що Саул наказав розгромити загін филистимців, через що Ізраїль став ненависним серед филистимців, то народ відгукнувся на заклик Саула й зібрався в Ґілґалі.
5 Филистимці також зібрались, щоб воювати з Ізраїлем, – тридцять тисяч колісниць, шість тисяч вершників на конях, а піших воїнів було так багато, наче піску на березі моря. Вирушивши, вони стали табором у Міхмасі, на схід від Бет-Авена.
Саул не дотримується Божого наказу
6 Коли ж Ізраїльтяни побачили, що вони опинились у скрутному становищі, оскільки на них готується наступ, то люди почали ховатись у печерах, у хащах, в ущелинах скель, у ярах та в ямах;
7 євреї навіть переправлялись через Йордан у поселення Ґада, в Гілеаді. В той час Саул далі перебував у Ґілґалі, а всі військові, що були з ним, тремтіли від жаху.
8 Він чекав сім днів, визначених Самуїлом, а Самуїл все не приходив у Ґілґал; тим часом військовий народ став від нього розпорошуватись.
9 Тож Саул сказав: Приготуйте мені жертви для всепалення, а також мирні жертви! І він сам приніс всепалення.
10 Але сталося так: щойно він закінчив приносити всепалення, як надійшов Самуїл. Саул вийшов йому назустріч, аби його привітати.
11 Але Самуїл сказав: Що ти наробив?! Саул відповів: Коли я побачив, що моє військо розбігається, а ти в умовлений час не прийшов, тоді як филистимці зібралися в Міхмасі,
12 тому я подумав, що филистимці незабаром вирушать на мене в Ґілґал, а я ще не встиг попросити Господнього заступництва, тому я насмілився принести всепалення!
13 Самуїл же сказав Саулові: Ти вчинив нерозумно! Ти не дотримався наказу Господа, твого Бога, який Він тобі дав. Адже сьогодні Господь утвердив би твоє владарювання над Ізраїлем навіки.
14 Але тепер твоє царство не втримається. Господь знайшов Собі мужа по Своєму серцю. Саме йому Господь доручить стати володарем над Своїм народом, адже ти не дотримався того, що звелів тобі Господь!
15 Після цього Самуїл підвівся і вирушив з Ґілґала до Гіви Веніямінової. Саул же порахував військових людей, що були з ним, – їх виявилось близько шестисот чоловік.
Ізраїль залишився без зброї
16 Саул зі своїм сином Йонатаном та загоном війська, що був з ними, також розташувались у Гіві Веніяміновій, а филистимці таборували в Міхмасі.
17 І от з филистимського табору вирушили три грабіжницьких загони: один загін прямував по дорозі до Офри в край Шуала;
18 другий загін пішов по дорозі в Бет-Хорон; а третій рухався по дорозі, що проходить по краю Цевоїмської долини і далі в пустелю.
19 В усьому Ізраїльському краю не було ковалів, оскільки филистимці боялись, що євреї почнуть виготовляти собі мечі та списи!
20 Тому всі Ізраїльтяни мусили ходити до филистимців, коли потрібно було нагострити свого лемеша в плузі, чи свою лопату, свою мотику, свою сокиру чи свій серп після того,
21 як притупиться чи вищербиться леміш, мотика, тризубні вила, сікач чи заступ .
22 У результаті так сталося, що під час війни у жодного з воїнів Саула та Йонатана в руках не було ні меча, ні списа, – вони виявились лише в Саула та його сина Йонатана…
23 Отже, передовий загін филистимців уже підходив до ущелини неподалік Міхмаса.