Давид посвоячується з Саулом
1 І сталося, як скінчив він говорити до Саула, то Йонатанова душа зв’язалася з душею Давидовою, — і полюбив його Йонатан, як душу свою.
2 І того дня взяв його Саул, і не пустив його вернутися до дому його батька.
3 І склав Йонатан із Давидом умову, бо полюбив його, як душу свою.
4 І зняв Йонатан із себе плаща, що був на ньому, та й дав його Давидові, і вбрання своє, і все аж до меча свого, і аж до лука свого, і аж до пояса свого.
5 І ходив Давид скрізь, куди посилав його Саул, і робив мудро. І настановив його Саул над вояками, і він подобався усьому народові, а також Сауловим рабам.
6 І сталося, як вони йшли, коли Давид вертався, побивши филистимлянина, то повиходили жінки зо всіх Ізраїлевих міст, — щоб співати та танцювати назустріч царя Саула, із бубнами, із радістю, та з цимбалами.
7 І викрикували ті жінки, що грали, та й казали: “Саул повбивав свої тисячі, а Давид — десятки тисяч свої!”
8 І дуже запалився Саулів гнів , і та річ була неприємна йому, і він сказав: “Давидові дали десятки тисяч, а мені дали тисячі, — йому бракує ще тільки царювання!”
9 І від того дня й далі Саул дивився заздрісним оком на Давида.
10 І сталося другого дня, і напав злий дух від Бога на Саула, і він став несамовитий в себе вдома, а Давид грав своєю рукою, як щоденно, а в Сауловій руці був спис.
11 І кинув Саул списа, кажучи про себе : “Ударю в Давида, і приб’ю його до стіни!” Та Давид двічі ухилився від нього.
12 І боявся Саул Давида, бо з ним був Господь, а від Саула Він відступив.
13 І віддалив його Саул від себе, і настановив його собі тисячником, і він виходив на війни , і вертався перед народом.
14 І мав Давид поводження в усіх дорогах своїх, і з ним був Господь.
15 І побачив Саул, що той має велике поводження, і налякався його.
16 А ввесь Ізраїль та Юда любили Давида, бо він виходив на війни , і вертався перед ними.
17 І сказав Саул до Давида: “Ось моя найстарша дочка Мерав, — її я дам тобі за жінку. Тільки будь мені хоробрим та воюй Господні війни!” А про себе Саул сказав: “Нехай не буде на ньому моя рука, — а нехай буде на ньому рука филистимлян!”
18 А Давид сказав до Саула: “Хто я, і яке життя моє та рід мого батька в Ізраїлі, що я стану зятем цареві?”
19 І сталося, коли настав час дати Давидові Мерав, Саулову дочку, то вона була видана за жінку мехолатитянинові Адріїлові,
20 а Давида покохала Мелхола , друга Саулова дочка. І розповіли про це Саулові, і ця річ була слушна в очах його.
21 І сказав Саул про себе : “Дам я її йому, і нехай вона стане йому за пастку, — і нехай буде на ньому рука филистимлян!” А до Давида Саул сказав удруге: “Посвоячишся сьогодні зо мною”.
22 І наказав Саул своїм рабам: “Промовляйте до Давида потиху, говорячи: Ось цар уподобав тебе собі, а всі його раби полюбили тебе, а тепер ти посвоячишся з царем”.
23 І Саулові раби говорили ці слова до Давидових ушей. А Давид сказав: “Чи то легко в ваших очах посвоячитися з царем? Таж я людина вбога та маловажна!”
24 І розповіли це раби Саула йому, говорячи: “Отак говорив Давид”.
25 І сказав Саул: “Так скажете Давидові: Не бажає цар заплати за молоду, а бажає тільки сто крайніх плотів филистимських, щоб пімститися на неприятелях царя”. А Саул думав тим зробити, щоб Давид попав до руки филистимлян.
26 І його раби переказали ці слова Давидові, і ця річ була мила в Давидових очах, щоб посвоячитися з царем. І в недовгому часі
27 встав Давид, та й пішов він та його люди, і забив серед филистимлян двісті чоловік. І Давид приніс їхні крайні плоті, і дав їх у повному числі цареві, щоб посвоячитися з царем. І Саул дав йому за жінку дочку свою Мелхолу.
28 І побачив Саул, і пізнав, що Господь із Давидом, а Мелхола, Саулова дочка, полюбила його.
29 А Саул ще й далі боявся Давида. І Саул ненавидів Давида по всі дні.
30 І виходили воювати филистимські провідники, і бувало — скільки вони виходили, то Давид мав найбільше поводження від усіх Саулових рабів. І стало ім’я його дуже шановане.
Дружба Давида та Йонатана
1 Так сталося, що після закінчення розмови Давида з Саулом його син Йонатан усім серцем прихилився до Давида; Йонатан полюбив його, як свою душу.
2 Саул того ж дня залишив його біля себе, не дозволивши йому повертатись у дім свого батька.
3 Що ж до Йонатана, то він уклав з Давидом союз дружби, оскільки полюбив його, як власну душу.
4 Тож зняв Йонатан із себе верхній одяг, і подарував його Давидові, а також віддав йому свій меч, свій лук та свій пояс.
5 І куди б не посилав його Саул, Давид скрізь мав успіх, оскільки діяв розважливо; тому Саул поставив його на чолі свого війська. Він сподобався усьому народу, а також усім слугам Саула.
Саул знищив тисячі, а Давид десятки тисяч!
6 А перед тим було так: коли Давид і все Ізраїльське військо повертались після перемоги над филистимцем Голіафом , з усіх міст Ізраїлю виходили жінки зустрічати Саула радісними співами й танцями, в супроводі бубнів та цимбалів.
7 Граючи й танцюючи, вони вигукували: Саул знищив тисячі, а Давид десятки тисяч!
8 Саул був дуже роздратований, адже йому не сподобались такі вигуки, тому він сказав: Давидові приписують десятки тисяч, а мені – лише тисячі! Йому бракує хіба що царства!
9 З того часу й надалі Саул підозріло дивився на Давида.
10 Наступного дня сталося так, що Саулом заволодів злий дух від Бога і, перебуваючи в своїх покоях, він став несамовитим . Тимчасом як Давид грав, перебираючи майстерно струни, як це робив щодня, у Саула в руці був спис.
11 Саул кинув списа, вирішивши: Приб’ю Давида до стіни, але Давид двічі ухилявся від нього.
12 Тож Саул почав боятись Давида, оскільки зрозумів , що з ним Господь, а від Саула Він відступив.
13 Після цього Саул віддалив його від себе, призначивши його на чолі тисячі воїнів; з тих пір Давид керував військовими людьми.
14 В усіх своїх справах Давид продовжував діяти розважливо, й Господь був з ним.
15 Зауваживши, що Давид діє дуже обачливо й розсудливо, Саул став ще більше його боятись, –
16 тоді як Ізраїльські та Юдейські воїни любили Давида, оскільки він був успішним їхнім воєначальником.
Давид одружується з Мелхолою
17 Якось Саул сказав Давидові: Я готовий віддати тобі за дружину свою найстаршу дочку Мерав, лише будь мені хоробрим воїном і провадь Господні війни! При цьому Саул розмірковував: Краще, щоб він упав не від моєї руки, а нехай він загине від рук филистимців.
18 Але Давид відповів Саулові: Хто я такий, та чим уславлена родина мого батька в Ізраїлі, щоб мені стати зятем царя?
19 Але сталося так, що коли надійшов час видати за Давида дочку Саула, Мерав, то її видали за дружину Адріїлові з Мехоли.
20 Тим часом Давида покохала Саулова дочка, Мелхола. Коли ж про це повідомили Саулу, то така ситуація йому сподобалась.
21 Адже Саул міркував собі: Видам її за нього, і нехай вона стане йому пасткою, – нехай його досягне рука филистимців! Тому Саул сказав до Давида: Зараз маєш другу можливість стати моїм зятем.
22 А своїм слугам Саул дав таку вказівку: Розмовляйте з Давидом, ніби потайки, говорячи: Ти подобаєшся цареві, та й усі його слуги тебе люблять, тому маєш нагоду стати зятем царя!
23 Тож слуги Саулові переказали всі ці слова Давидові, але Давид відповів: Невже ви думаєте, що так легко можна стати зятем царя? Адже я людина вбога й не знатна.
24 І слуги Саула переказали йому, мовляв: Ось так і так говорив Давид.
25 Саул же звелів переказати Давидові: Цар не хоче якогось викупу за наречену, хіба що сто филистимських обрізань крайніх шкірочок, аби таким чином помститися на ворогах царя! Так Саул планував погубити Давида руками филистимців.
26 Коли ж слуги Саула повідомили про це Давидові, то Давиду сподобалось, аби таким чином стати зятем царя, перш ніж мине умовний термін.
27 Тож Давид разом зі своїми воїнами вирушив, вбив з-посеред филистимців двісті чоловіків, після чого Давид приніс двісті їхніх обрізань крайніх шкірочок і передав їх цареві, щоб можна було стати зятем царя. Таким чином Саул видав за нього свою дочку Мелхолу за дружину.
28 Саул ще раз переконався й усвідомив, що Господь є з Давидом; до того ж дочка Саула, Мелхола, його кохала.
29 Тепер Саул став ще більше боятись Давида. Отже, Саул перетворився на ворога Давида назавжди.
30 Филистимські можновладці продовжували провокувати напади на Ізраїльтян , але щоразу, коли вони це робили, Давид був найуспішнішим з-поміж інших воєначальників Саула, тому він дуже прославився.