Давид у священика Ахімелеха
1 І встав Давид , і пішов, а Йонатан пішов до міста.
2 І прийшов Давид до Нова, до священика Ахімелеха. А Ахімелех із тремтінням стрів Давида й сказав йому: “Чому ти сам, і нікого немає з тобою?”
3 І сказав Давид до священика Ахімелеха: “Цар наказав мені справу, і до мене сказав: Нехай ніхто не знає цього, тієї справи, за якою я посилаю тебе, і яку наказав тобі. А слуг я умовив на означене місце.
4 А тепер, що є в тебе під рукою? П’ять хлібів дай у мою руку, або що знайдеться”.
5 А священик відповів Давидові та й сказав: “Нема в мене звичайного хліба під рукою, а є тільки хліб святий, якщо твої слуги здержалися від жінки”.
6 І відповів Давид священикові, та й сказав йому: “Так, бо жінок не було при нас як учора, так і позавчора, відколи я вийшов, і тіла слуг були чисті. А то хліб звичайний, особливо коли сьогодні замість цього інший хліб у посудині стане святим”.
7 І дав йому священик святе, бо не було там іншого хліба, крім хлібів показних, що були зняті з‑перед Господнього лиця, щоб покласти теплий хліб того дня, коли його забирають.
8 А там того дня знаходився один із Саулових рабів перед Господнім лицем, а ім’я йому Доеґ, ідумеянин, провідник пастухів, яких мав Саул.
9 І сказав Давид до Ахімелеха: “Чи нема тут у тебе під рукою списа або меча? Бо я не взяв до своєї руки ані меча свого, ані іншої зброї своєї, бо царська справа була нагла”.
10 А священик сказав: “Є меч филистимлянина Ґоліята, що ти вбив його в долині Ела, — ось він за ефодом, загорнений одежею. Якщо візьмеш його собі, — візьми, бо тут нема іншого, окрім нього”. І сказав Давид: “Нема іншого такого , як він, — дай його мені!”
Давид у царя Ахіша
11 І встав Давид, і втікав того дня перед Саулом, і прибув до Ахіша, царя ґатського.
12 І сказали до нього Ахішеві раби: “Чи ж не цей Давид цар Краю? Хіба ж не про нього співають у танцях, говорячи: “Саул повбивав свої тисячі, а Давид — десятки тисяч свої”.
13 І заховав Давид ті слова в своєму серці, і сильно боявся Ахіша, царя ґатського.
14 І змінив він свій розум на їхніх очах, і шалів при них, і бив по дверях брами, і пускав слину свою на свою бороду.
15 І сказав Ахіш до своїх рабів: “Ось бачите чоловіка, що сходить із розуму. Нащо привели його до мене?
16 Чи мені бракує безумних, що ви привели його, щоб сходив із розуму передо мною? Чи такий може входити до мого дому?”
Давид у священника Ахімелеха
1 Після цього Давид піднявся і пішов, а Йонатан повернувся в місто.
2 Давид же прибув у Нов , до священика Ахімелеха. Переляканий Ахімелех вийшов назустріч Давиду, й запитав його: Чому це ти один, і нікого з тобою немає?
3 А Давид відповів священикові Ахімелехові: Цар доручив мені важливу справу, звелівши мені: Нехай ніхто не знає про цю справу, задля якої я тебе посилаю, і яку я тобі доручив! Тому своїх людей я залишив в умовленому місці.
4 Отже, якщо маєш під рукою п’ять хлібів, дай мені, або, що знайдеться.
5 Відповідаючи, священик сказав Давидові: У мене немає під рукою звичайних хлібів, а є лише священні хліби, якщо тільки твої люди утримувались від спілкування з жінками.
6 На те Давид сказав священику: Звичайно, від жінок ми утримувались як вчора, так і позавчора. Завжди, коли ми вирушаємо навіть у звичайний похід, тіла воїнів чисті. І хоч подорож була брудною, тіла наші залишаються чистими для священного хліба.
7 Тож священик дав йому посвячені хліби, тому що не було там іншого хліба, а лише Виставні хліби, які приймають з-перед Господньої присутності, аби покласти свіжий хліб того самого дня, коли приймають попередній.
8 Якраз у той день там був один із слуг Саула, який затримався перед Господом, на ім’я Доік, едомець, розпорядник над пастухами Саула.
9 Давид запитав Ахімелеха: Чи немає у тебе під рукою якогось списа або меча? Адже свого меча та іншої зброї я не взяв, оскільки наказ царя був надто поспішний.
10 І священик відповів: Хіба що є меч филистимця Голіафа, якого ти вбив у долині Ела (Дубів ), – ось він за ефодом, загорнутий в одежу. Якщо хочеш, можеш його собі взяти, тому що іншого тут немає. Давид же сказав: Немає рівного йому, дай мені його!
Давид у ґатського царя Ахіша
11 Того ж дня, втікаючи від Саула, Давид прийшов до царя Ахіша в Ґат .
12 Ахішові слуги сказали йому: Часом це не Давид, цар того краю? Хіба то не про нього приспівували, танцюючи в хороводах: Саул побив тисячі, а Давид – десятки тисяч?
13 Ці слова занепокоїли Давида, й він дуже злякався ґатського царя Ахіша.
14 Прикинувшись перед ними божевільним, він на їхніх очах шаленів, як біснуватий, щось вишкрябував на одвірках брами, пускаючи з рота слину, що текла по його бороді.
15 І Ахіш промовив до своїх слуг: Ви що, не бачите, що перед вами божевільна людина? Для чого ви привели його до мене?
16 Хіба в мене бракує своїх божевільних, що ви привели до мене ще одного, аби біснувався тут переді мною? Невже такий може ввійти в мій дім!?