Господнє слово Самуїлові
1 А отрок Самуїл служив Господеві при Ілії. А Господнє слово було рідке за тих днів, видіння не було часте.
2 І сталося того дня, коли Ілій лежав на своєму місці, а очі його стали затемнятися, він не міг бачити,
3 і поки Божий світильник ще не погас, а Самуїл лежав у Господньому храмі, там, де Божий ковчег,
4 то покликав Господь до Самуїла: “Самуїле, Самуїле!” А він відказав: “Ось я!”
5 І побіг він до Ілія та й сказав: “Ось я, бо ти кликав мене”. А той відказав: “Я не кликав. Вернися, лягай”. І він пішов і ліг.
6 А Господь далі покликав: “Самуїле, Самуїле!” І встав Самуїл, і пішов до Ілія та й сказав: “Ось я, бо ти кликав мене”. А той відказав: “Не кликав я, сину мій. Вернися, лягай”.
7 А Самуїл ще не пізнав голосу Господа, і ще не відкрилося йому Господнє слово.
8 А Господь далі покликав Самуїла третій раз. І він устав, і пішов до Ілія та й сказав: “Ось я, бо ти кликав мене”. І зрозумів Ілій, що то Господь кличе отрока.
9 І сказав Ілій до Самуїла: “Іди, лягай. І якщо знову покличе тебе, то скажеш: “Говори, Господи, бо раб Твій слухає Тебе!” І пішов Самуїл, та й ліг на своє місце.
10 І ввійшов Господь, і став, і покликав, як перед тим: “Самуїле, Самуїле!” А Самуїл відказав: “Говори, Господи , бо раб Твій слухає!”
11 І сказав Господь до Самуїла: “Ось Я зроблю таку річ серед Ізраїля, що в кожного, хто почує про неї, задзвенить в обох вухах його.
12 Того дня Я виконаю над Ілієм все, що Я говорив про дім його, від початку й до кінця.
13 І розповім йому, що Я суджу дім його навіки за гріх, про який він знав, що сини його богозневажають, та не спиняв їх.
14 Тому присягнув Я домом Ілія, що не очиститься гріх Ілієвого дому жертвою та жертвою хлібною навіки”.
15 І лежав Самуїл аж до ранку, і відчинив двері Господнього дому. А Самуїл боявся розповісти Ілієві про те видіння.
16 І покликав Ілій Самуїла, та й сказав: “Самуїле, сину мій!” А той сказав: “Ось я!”
17 І сказав він: “Що то за річ, про яку Він говорив до тебе? Не крий правди передо мною. Нехай Господь зробить тобі так, і нехай додасть, якщо ти скажеш неправду передо мною про щось зо всього того, що говорив Він до тебе!”
18 І розповів йому Самуїл усе те, і не сказав неправди перед ним. А той сказав: “Він — Господь, нехай зробить те, що добре в очах Його!”
19 І виростав Самуїл, а Господь був із ним, і не опустив ані жодного зо всіх Його слів.
20 І ввесь Ізраїль, від Дана аж до Беер‑Шеви, пізнав, що Самуїл вірний, як пророк Господній.
21 А Господь далі показувався в Шіло, бо Господь явився був у Шіло Самуїлові в слові Господньому.
Господь прикликає Самуїла
1 Отрок Самуїл і далі служив Господу під наглядом Ілія. У ті часи Господнє слово було рідкісним. Так само й видіння були не часто.
2 Одного разу, коли Ілій ліг спати на своєму звичному місці, – це був час, коли його зір почав слабшати, так що він майже не бачив,
3 а Божий світильник ще не погас, – Самуїл вже спав у Господньому Святилищі, де стояв Божий Ковчег.
4 У той час Господь покликав Самуїла, а той відповів: Я тут!
5 Він побіг до Ілія й промовив: Ось я, адже ти мене кликав!? А той відповів: Ні, я не кликав, – повертайся й спи! Він пішов і ліг.
6 Але Господь вдруге покликав Самуїла. Самуїл знову встав, пішов до Ілія і каже: Ось я! Ти мене кликав? А той так само відповів: Ні, я не кликав тебе, мій синку, – повертайся й лягай!
7 Справа в тому, що до цього часу Самуїл ще не знав голосу Господа, адже раніше Господнє слово йому не об’являлось.
8 Тому Господь знову, третій раз, покликав Самуїла. Тож він устав, пішов до Ілія і сказав: Я тут, – оскільки ти таки кликав мене! – Тоді Ілій зрозумів, що хлопця кличе Господь.
9 Тому Ілій сказав Самуїлові: Повертайся й лягай, а коли тебе покличуть, то скажи: Говори, Господи, Твій слуга Тебе слухає! Самуїл пішов і ліг на своє місце.
10 Тож Господь прийшов, став і покликав, як попередні рази: Самуїле! Самуїле! Тепер Самуїл відізвався: Говори, адже слухає Твій слуга!
11 Тоді Господь промовив до Самуїла: Незабаром Я учиню в Ізраїлі таке, від чого в кожного, хто про це почує, задзвенить в обох його вухах.
12 Того дня Я здійсню щодо Ілія все, що Я сказав про його родину, – від початку й до кінця!
13 Я вже повідомив йому, що Я здійсню суд над його родиною, відкинувши навіки за беззаконня, про які він знав: адже його сини зневажали Бога, але він їх за це як слід не докоряв!
14 Тому Я присягнувся щодо родини Ілія, що гріхи родини Ілія не будуть викуплені ані жертвами тварин, ані хлібними приношеннями повіки!
15 Після цього Самуїл лежав аж до ранку, потім відчинив двері Господнього Храму, але розповісти видіння Ілію Самуїл боявся.
16 Тому Ілій сам покликав Самуїла, гукнувши: Самуїле, сину мій! А той відповів: Ось я!
17 Ілій запитав: То про що Він говорив з тобою? Не приховуй від мене нічого! Нехай тобі Бог зробить те, чи інше, та ще й додасть, якщо приховаєш від мене хоч щось, з усього того, що Він тобі сказав.
18 І Самуїл розповів йому все, не втаївши нічого. А Ілій сказав: Він – Господь, нехай робить те, що вважає правильним.
19 Отже, Самуїл і далі зростав, а Господь був з ним, і жодне зі сказаних Ним (Господом ) слів не залишилось невиконаним .
20 Таким чином увесь Ізраїль, від Дана й до Версавії, дізнався, що Самуїл – справді Господній пророк.
21 Після того як Господь вперше об’явився Самуїлу в Шіло, провістивши Господню вістку, Господь і далі відкривався йому в Шіло.