Филистимляни вертають ковчега
1 І був Божий ковчег у филистимській землі сім місяців.
2 І покликали филистимляни жерців та ворожбитів, говорячи: “Що робити з Господнім ковчегом? Скажіть нам, як відіслати його на його місце?”
3 А ті сказали: “Якщо ви відсилаєте ковчега Ізраїлевого Бога, то не відсилайте його порожньо, але конче принесіть Йому жертву за провину, — тоді будете вилікувані, і ви пізнаєте, чому не відступає Його рука від вас”.
4 І ті спитали: “Яка ж та жертва за провину, що ми принесемо Йому?” А ті відказали: “За числом филистимських володарів — п’ять золотих болячок та п’ять золотих мишей. Бо одна пораза для всіх вас та для ваших володарів.
5 І зробіть подоби ваших болячок та подоби ваших мишей, що вигублюють землю, і воздайте славу Ізраїлевому Богові, — може, Він полегчить Свою руку з‑над вас і з‑над ваших богів та з‑над вашого краю.
6 І чого ви будете робити запеклими свої серця, як робили запеклим серце своє Єгипет та фараон? Чи ж не тоді, як Він чинив дивні речі з ними, не відпустили їх, і вони пішли?
7 А тепер візьміть, і зробіть одного нового воза, і візьміть дві дійні корови, що на них не накладалося ярма, і запряжіть ті корови до воза, а їхні телята відведете від них додому.
8 І візьмете Господнього ковчега, та й поставите його на воза, а золоті речі, що ви принесете Йому жертвою за провину, покладете в скрині збоку її. І відпустите його, і він піде.
9 І побачите: Якщо він увійде до Бет‑Шемешу дорогою до своєї границі, — він зробив нам це велике зло. А якщо ні, то пізнаємо, що не його рука доторкнулася нас, — випадок то був нам”.
10 І зробили ті люди так. І взяли вони дві дійні корови, і запрягли їх до воза, а їхніх телят замкнули вдома.
11 І поставили вони Господнього ковчега на воза, і скриню, і золоті миші, і подоби їхніх болячок.
12 І корови пішли просто дорогою до Бет‑Шемешу. Ішли вони однією битою дорогою та все ревли, і не відхилялися ні праворуч, ні ліворуч. А филистимські володарі йшли за ними аж до границі Бет‑Шемешу.
13 А люди Бет‑Шемешу жали пшеницю в долині. І звели вони очі свої та й побачили ковчега, — і зраділи, що побачили!
14 А віз увійшов на поле бет‑шемешанина Ісуса, та й став там, а там був великий камінь. І вони накололи дров із воза, а корів принесли цілопаленням для Господа.
15 А Левити зняли Господнього ковчега та скриню, що була з ним, що в нім були золоті речі, та й поставили при великому камені. А люди Бет‑Шемешу принесли цілопалення, і приносили того дня жертви для Господа.
16 А п’ять филистимських володарів бачили це , і вернулися того дня до Екрону.
17 А оце ті золоті болячки, що филистимляни звернули Господеві жертвою за провину: одна за Ашдод, одна за Газу, одна за Ашкелон, одна за Ґат, одна за Екрон.
18 А золоті миші були за числом усіх филистимських міст п’ятьох володарів, від міста твердинного й аж до безмурного села, і аж до великого каменя, що на ньому поставили Господнього ковчега, і він знаходиться аж до цього дня на полі бет‑шемешанина Ісуса.
19 І вдарив Господь людей Бет-Шемешу, бо вони заглядали в Господній ковчег. І вибив Він між народом п’ятдесят тисяч чоловік та сімдесят чоловік. І був народ у жалобі, бо Господь ударив народ великою поразкою.
20 І сказали люди Бет‑Шемешу: “Хто зможе стати перед лицем Господа, Того Бога Святого? І до кого Він піде від нас?”
21 І вони послали послів до мешканців Кір’ят‑Єаріму, говорячи: “Филистимляни вернули Господнього ковчега. Зійдіть, знесіть його до себе”.
Ковчег повертається до Ізраїля
1 Господній Ковчег перебував у филистимському краю сім місяців.
2 Нарешті филистимці скликали жерців та ворожбитів й запитали: Що нам робити з Господнім Ковчегом? Скажіть нам, яким чином відіслати його на належне йому місце?
3 А ті відповіли: Якщо вже вирішили відправити Ковчег Бога Ізраїлю, то не відсилайте його без дарунку; обов’язково долучіть до нього пожертву Богу за провину. Лише тоді одужаєте й зрозумієте, чому Його караюча рука тяжіє над вами.
4 А ті запитали: Яку пожертву за провини Йому принести? Вони ж відповіли: За числом филистимських князів – п’ять золотих зображень наростів і п’ять золотих зображень мишей, адже однакове покарання спіткало як усіх вас, так і ваших князів.
5 Тому зробіть зовнішні подоби ваших наростів, як і зображення золотих мишей, які нищать вашу землю, віддайте славу Богові Ізраїлю. Може таким чином Він забере Свою караючу руку, що тяжіє над вами, над вашими богами та над вашим краєм.
6 Навіщо ви робите непоступливими ваші серця, як запеклими були серця єгиптян і фараона? Адже лише після того, як Він (Бог) виявив над ними Свою силу в покаранні, їх відпустили, і вони змогли піти.
7 Тож тепер приготуйте спеціальний новий віз, і дві дійні корови, які мають телят, але яких ще не запрягали у ярмо. Запряжіть тих корів до воза, а їхніх телят поверніть до обори.
8 Тоді візьміть Господній Ковчег і поставте його на віз, а скриньку з золотими предметами, які ви даєте як пожертву за провину, поставте збоку Ковчега й відпустіть корів , – нехай йдуть.
9 Ви ж спостерігайте: Якщо він (Ковчег ) попрямує дорогою в свій край, до Бет-Шемеша, то це означатиме, що, дійсно, Бог учинив нам це велике лихо, а якщо ні, то будемо знати, що то не Його (Божа ) рука тяжіла над нами, а з нами трапилася звичайна випадковість.
10 Ці мужі так і зробили: взяли дві дійні корови, які мають телят, запрягли їх до воза, а їхніх телят замкнули в оборі.
11 На віз вони поставили Господній Ковчег, а також скриньку з золотими мишами та з зображеннями своїх болючих наростів.
12 Тож корови вирушили просто дорогою в напрямку Бет-Шемеша; вони тримались виключно цього шляху, – йдучи, ревіли, проте не звертали ні вправо, ні вліво, – в той час як филистимські князі йшли за ними аж до границь Бет-Шемеша.
13 Мешканці Бет-Шемеша якраз жали в долині пшеницю; вони, звівши свої очі, побачили Ковчег, а побачивши дуже зраділи.
14 Віз прибув на поле мешканця Бет-Шемеша, Ісуса, і там, біля великого каменя, він зупинився. Вони (женці ) порубали дерев’яні частини воза на дрова , а корів принесли у всепалення Господу.
15 Левіти, знявши з воза Господній Ковчег і золоту скриньку, яка була біля нього з золотими предметами, поставили його на той великий камінь. Того дня мешканці Бет-Шемеша принесли Господу всепалення; приносили також інші жертви.
16 П’ять филистимських князів за усім цим спостерігали і того ж дня повернулись до Екрону.
17 А щодо золотих зображень болючих наростів, які филистимці передали Господу як жертву за провину, то вони були: одне за Ашдод, одне за Газу, одне за Ашкелон, одне за Ґат й одне за Екрон.
18 Стільки ж було зображень золотих мишей, – за кількістю всіх филистимських міст, якими правили п’ять князів, починаючи від укріплених міст й до відкритих поселень. А свідком цього досі є великий камінь на полі Ісуса, мешканця Бет-Шемеша, на якому стояв Господній Ковчег.
19 Тим часом мешканці Бет-Шемеша почали заглядати в Господній Ковчег, через що Господь знищив сімдесят мужів із п’ятдесяти тисяч населення міста. Тому народ був у жалобі, оскільки Господь уразив народ дуже великою карою.
20 Через те мешканці Бет-Шемеша почали говорити: Хто зможе встояти перед Господом, – цим святим Богом?! До кого його від нас відіслати?
21 І вони відправили посланців до мешканців Кір’ят-Єаріма, повідомляючи: Филистимці повернули Господній Ковчег, – прийдіть і заберіть його до себе!