Ізраїльтяни побили филистимлян
1 І поприходили люди Кір’ятЄаріму, та й підняли Господнього ковчега, і внесли його до Авінадавого дому на узгір’ї в Ґів’ї, а сина його Елеазара посвятили стерегти Господнього ковчега.
2 І сталося, від дня, коли ковчег полишився у Кір’ят‑Єарімі, минуло багато часу, а було його двадцять літ. А ввесь Ізраїлів дім плакав за Господом.
3 І сказав Самуїл до всього Ізраїлевого дому, говорячи: “Якщо ви цілим вашим серцем вертаєтеся до Господа, повикидайте з‑поміж себе чужих богів та Астарт, і міцно прихиліть свої серця до Господа, і служіть Самому Йому, — і Він спасе вас із руки филистимлян”.
4 І повикидали Ізраїлеві сини Ваалів та Астарт, та й служили Господеві, Самому Йому.
5 І сказав Самуїл: “Зберіть усього Ізраїля до Міцпи, а я буду молитися за вас до Господа!”
6 І зібралися до Міцпи, і черпали воду та лили перед Господнім лицем, і постили того дня, та й казали там: “Ми згрішили перед Господом!” І судив Самуїл Ізраїлевих синів у Міцпі.
7 І почули филистимляни, що Ізраїлеві сини зібралися до Міцпи, — і піднялися филистимські володарі на Ізраїля. І почули про це Ізраїлеві сини, та й злякалися филистимлян.
8 І сказали Ізраїлеві сини до Самуїла: “Не переставай кликати за нас до Господа, нашого Бога, і нехай Він спасе нас від руки филистимлян”.
9 І взяв Самуїл одне молочне ягня, і приніс його повним цілопаленням для Господа. І кликав Самуїл до Господа за Ізраїля, а Господь відповів йому.
10 І приносив Самуїл цілопалення, а филистимляни приступили до бою проти Ізраїля. І загримів Господь того дня сильним громом на филистимлян, та й привів їх у замішання, — і були вони побиті перед Ізраїлем.
11 І повиходили Ізраїлеві люди з Міцпи, та й гнали филистимлян, і били їх аж під Бет‑Кар.
12 І взяв Самуїл одного каменя, і поклав між Міцпою та між Шенам, та й назвав ім’я йому: Евен-Єзер . І він сказав: “Аж доти допоміг нам Господь”.
13 І були филистимляни переможені, і далі вже не входили в Ізраїлеві границі. І була Господня рука на филистимлянах за всі дні Самуїлові.
14 І вернулися до Ізраїля ті міста, що филистимляни забрали були від Ізраїля, від Екрону й аж до Ґату, а їхню границю Ізраїль урятував від руки филистимлян. І був мир між Ізраїлем та між Амореянином.
15 І судив Самуїл Ізраїля всі дні життя свого.
16 І ходив він рік‑річно, і обходив Бет‑Ел, і Ґілґал, і Міцпу, — і судив Ізраїля по всіх тих місцях.
17 І вертався до Рами, бо там був дім його, і там судив Ізраїля. І він збудував там жертівника для Господа.
1 Тож прийшли мешканці Кір’ят-Єаріма, та й забрали Господній Ковчег. Вони занесли його в дім Авінадава, що на узгір’ї, а його сина Елеазара посвятили, аби він доглядав Господній Ковчег.
Самуїл судить Ізраїль
2 Так склалось, що з тих пір, як Ковчег залишався в Кір’ят-Єарімі, минуло чимало часу, – цілих двадцять років. За той час весь ізраїльський рід почав навертатись до Господа.
3 Саме тоді й звернувся до всього Ізраїлевого роду Самуїл з такими словами: Якщо ви бажаєте навернутись до Господа всім своїм серцем, повикидайте з-посеред себе чужих богів та астарт, і наверніть ваші серця до Господа та служіть лише Йому одному, і Він вас визволить з рук филистимців.
4 Тож Ізраїльтяни повикидали ваалів та астарт, і служили тільки Господу.
5 Після того Самуїл сказав: Зберіть увесь Ізраїль у Міцпі, а я молитимусь за вас до Господа.
6 Отже, вони зібрались у Міцпі, черпали воду й виливали її перед Господом , постили того дня й говорили: Ми згрішили проти Господа! Самуїл був тоді в Міцпі суддею Ізраїльтян.
7 Але, довідавшись, що Ізраїльтяни зібрались в Міцпі, филистимці, під проводом филистимських князів, вирушили проти Ізраїлю. Почувши про це, Ізраїльтяни злякались филистимців.
8 Тож Ізраїльтяни почали просити Самуїла: Не переставай молитись про нас, волаючи до Господа, Бога нашого, аби Він врятував нас від рук филистимців!
9 Тоді Самуїл узяв одне ягня, яке ще годується молоком, і повністю приніс його на всепалення Господу. Після цього Самуїл заволав до Господа щодо Ізраїлю, і Господь йому відповів.
10 Якраз тоді, коли Самуїл приносив всепалення, филистимці наблизились, щоб воювати з Ізраїлем. У той момент Господь загримів над филистимцями гучним розкотистим громом, чим викликав серед них переполох, й вони зазнали від Ізраїлю цілковитої поразки.
11 Ізраїльські воїни виступили з Міцпи й, переслідуючи филистимців, громили їх аж до околиць Бет-Кара.
12 Тому Самуїл узяв один камінь, встановив його між Міцпою та Шеном, і назвав його Евен-Езер, заявивши: Аж до цього місця допоміг нам Господь.
13 Отак филистимці були упокорені, й більше не наважувались навіть наближатися до Ізраїльського кордону. З того часу Господня караюча рука тяжіла над филистимцями протягом усього життя Самуїла.
14 Усі Ізраїлеві міста, від Екрона й до Ґата, які филистимці раніше в Ізраїлі захопили, були повернуті, – навіть їхні околиці Ізраїль звільнив від филистимців. Був також мир між Ізраїлем та аморейцями.
15 А Самуїл був суддею в Ізраїлі протягом усього свого життя.
16 Щороку він по черзі відвідував Бетель, Ґілґал та Міцпу, розглядаючи в усіх тих містах Ізраїлю судові справи.
17 Потім він повертався до Рами, оскільки там він проживав. Там він також звершував судочинство Ізраїлю, і там спорудив жертовник Господу.