Аса побиває своїх ворогів
1 І робив Аса добре та вгодне в очах Господа, Бога свого.
2 І повсував він жертівники чужих богів та пагірки, і порозбивав камінні стовпи для божків, і постинав святі дерева.
3 І наказав він Юді звертатися до Господа, Бога батьків своїх, і виконувати Його Закона та заповідь.
4 І повсував він зо всіх Юдиних міст пагірки та подоби сонця. І заспокоїлося царство при ньому.
5 І побудував він твердинні міста в Юді, бо заспокоївся Край, і не було на нього війни за тих років, бо Господь дав йому мир.
6 І сказав він до Юди: “Побудуймо ці міста, й оточімо муром та баштами, ворітьми та засувами. Іще він, цей Край, наш, бо зверталися ми до Господа, нашого Бога. Зверталися ми, і Він дав нам мир навколо”. І побудували, і їм щастило.
7 І було в Аси війська: носіїв великих щитів та ратищ з Юди — три сотні тисяч, а з Веніямина таких, що носять малого щита, та лучників — двісті й вісімдесят тисяч. Усі вони — хоробрі вояки.
8 І вийшов на них кушеянин Зерах із військом у тисячу тисяч та з трьома сотнями колесниць, і прибув аж до Мареші.
9 І вийшов Аса проти нього, і вони вставилися до бою в долині Цефат при Мареші.
10 І кликнув Аса до Господа, Бога свого, та й сказав: “Господи, нема кому , крім Тебе, допомогти численному або безсилому. Допоможи нам, Господи, Боже наш, бо ми на Тебе опираємося, і в Ім’я Твоє ми прийшли на цю безліч. Господи, Ти Бог наш, нехай людина не має сили проти Тебе!”
11 І побив Господь кушеян перед Асою та перед Юдою, — і кушеяни повтікали.
12 І гнав їх Аса та народ, що був з ним, аж до Ґерару. І попадало з кушеян багато, так що ніхто з них не залишився живий, бо вони були потрощені перед Господнім лицем та перед табором Його. І понесли вони дуже багато здобичі.
13 І побили вони всі міста навколо Ґерару, бо Господній страх був на них. І пограбували вони всі ті міста, бо в них було багато здобичі.
14 Порозбивали вони також намети чередників, і зайняли дуже багато дрібної худоби та верблюдів, та й вернулися до Єрусалиму.
Аса – цар Юдеї
1 Аса чинив те, що було до вподоби Господу, його Богові.
2 Він зруйнував капища та жертовники чужинців й узвишшя, порозбивав священні стовпи і повирубував священні гаї (Ашери ).
3 Аса закликав Юдеїв шукати єднання з Господом, Богом їхніх батьків, дотримуючись Закону і Заповідей.
4 З усіх Юдейських міст він прибрав узвишшя з капищами та ідолами. Припинились у країні війни, й настав спокій.
5 Протягом мирного часу по всій Юдеї він будував міста з твердинями. Ніхто в той час з ним не наважився воювати, адже Господь дав йому спокій.
6 Він говорив Юдеям: Давайте відбудовувати міста зі стінами й баштами, з брамами та засувами, поки вся земля ще наша. Адже ми покладаємось на Господа, нашого Бога. Ми надіялись на Нього, і Він дав нам спокій з усіх сторін. Тому вони будували, і їм щастило.
7 Було в Аси й військо. З племені Юди налічувалось триста тисяч воїнів, озброєних великими щитами і списами, а з племені Веніяміна – двісті вісімдесят тисяч озброєних малими щитами та луками, – всі вони були хоробрими воїнами.
8 Якось виступив проти них кушієць (ефіоп ) Зерах з військом, яке налічувало один мільйон воїнів і триста військових колісниць. Коли він дійшов до Мареші ,
9 назустріч йому виступив Аса. Військо Аси вишикувалось до бою в долині Цефат неподалік Мареші.
10 Тоді Аса почав волати до Господа, свого Бога, говорячи: Господи! Ніхто, крім Тебе, не зможе допомогти в боротьбі між сильним і безсилим. Допоможи нам, Господи, Боже наш, бо ми на Тебе покладаємось, адже саме в Твоє Ім’я ми виступили проти цієї безлічі війська! Господи, Боже наш, нехай смертна людина не здолає Тебе!
11 І Господь вразив кушійців перед очима Аси та всіх Юдеїв, так що кушійці (ефіопляни ) почали втікати.
12 Але Аса зі своїм військом кинулися їх переслідувати аж до Герару . Тоді кушійців полягло так багато, що жодного не залишилось живим, – усі були знищені Господом і Його військом. Юдеї там захопили дуже велику здобич.
13 Вони зруйнували всі міста довкола Герару, адже Господь навів на них розгубленість і страх. Усі ті міста були пограбовані юдеями, які винесли звідти багато здобичі.
14 Юдеї також спустошили намети пастухів, захопивши велику кількість овець і верблюдів, після чого повернулись у Єрусалим.