Війна Ахава з Арамом. Ахавова смерть
1 Цар. 22:1–35.1 І було в Йосафата багато багатства та слави, і він посвоячився з Ахавом.
2 А по кількох роках пішов він до Ахава до Самарії. І Ахав нарізав багато худоби дрібної та худоби великої йому та народові, що з ним, і намовив його піти на ґілеадський Рамот.
3 І сказав Ахав, цар Ізраїлів, до Йосафата, царя Юдиного: “Чи підеш зо мною до ґілеадського Рамоту?” А той відказав йому: “Я — як ти, народ мій — як твій народ, і буду з тобою на війні”.
4 І сказав Йосафат до Ізраїлевого царя: “Вивідай зараз слово Господнє!”
5 І зібрав Ізраїлів цар пророків, чотири сотні чоловік, та й сказав до них: “Чи йти нам на війну на ґілеадський Рамот, чи занехати?” А ті сказали: “Іди, і Бог дасть його в цареву руку!”
6 І сказав Йосафат: “Чи нема тут іще Господнього пророка, — і звернімось до нього”.
7 І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: “Є ще один муж, щоб через нього звернутися до Господа. Та я ненавиджу його, бо він не пророкує на мене добре, а по всі дні свої тільки лихе. Це Міхей, син Їмлин”. А Йосафат відказав: “Нехай цар не говорить таке!”
8 І покликав Ізраїлів цар одного евнуха й сказав: “Приведи скоріше Міхея, Їмлиного сина!”
9 А цар Ізраїлів та Йосафат, цар Юдин, сиділи кожен на троні своїм, повбирані в шати; а сиділи вони при вході брами Самарії, а всі пророки пророкували перед ними.
10 А Цідкійя, Кенаанин син, зробив собі залізні роги й сказав: “Так сказав Господь: Оцим будеш бодати сиріян аж до вигублення їх!”
11 І всі пророки пророкували так, говорячи: “Виходь до ґілеадського Рамоту, і май успіх, — і Господь дасть його в цареву руку!”
12 А той посланець, що пішов покликати Міхея, говорив до нього, кажучи: “Ось слова тих пророків, — одноусно звіщають цареві добро. Нехай же буде слово твоє таке, як кожного з них, — і ти говоритимеш добре”.
13 І сказав Міхей: “Як живий Господь, — те, що скаже Господь, тільки те говоритиму!”
14 І прийшов він до царя, а цар сказав до нього: “Міхею, чи йти на війну до ґілеадського Рамоту, чи занехати?” А той відказав: “Вийдіть, і будете мати успіх, — і вони будуть дані в вашу руку”.
15 І сказав йому цар: “Аж скільки разів я заприсягав тебе, що ти не говоритимеш мені нічого , тільки правду в Ім’я Господа?”
16 А той відказав: “Я бачив усього Ізраїля, розпорошеного по горах, немов вівці, що не мають пастуха. І сказав Господь: Немає в них пана, — нехай вернуться з миром кожен до дому свого!”…
17 І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: “Чи ж не казав я тобі, — він не буде пророкувати мені доброго, а тільки лихе?”
18 А Міхей відказав: “Тому послухайте Господнього слова: Бачив я Господа, що сидів на престолі Своїм, а все небесне військо стояло по правиці Його та по лівиці Його.
19 І сказав Господь: Хто намовить Ахава, Ізраїлевого царя, і він вийде й упаде в ґілеадському Рамоті? І говорили: той говорив так, а той говорив так.
20 І вийшов дух, і став перед Господнім лицем та й сказав: Я намовлю його! І сказав йому Господь: Чим?
21 А той відказав: Я вийду й стану духом неправди в устах усіх його пророків. А Господь сказав: Ти намовиш, а також переможеш; вийди та й зроби так!
22 А тепер оце Господь дав духа неправди в уста оцих твоїх пророків, і Господь говорив на тебе недобре”…
23 І підійшов Цідкійя, Кенаанин син, і вдарив Міхея по щоці та й сказав: “Кудою це перейшов Дух Господній від мене, щоб говорити з тобою?”
24 А Міхей відказав: “Ось ти побачиш це того дня, коли ввійдеш до внутрішньої кімнати, щоб сховатися”…
25 І сказав Ізраїлів цар: “Візьміть Міхея, і відведіть його до Амона, зверхника міста, та до Йоаша, царевого сина,
26 та й скажете: Отак сказав цар: Посадіть оцього до в’язничного дому, і давайте йому їсти скупо хліба й скупо води, аж поки я не вернуся з миром”.
27 А Міхей відказав: “Якщо справді вернешся ти з миром, то не говорив Господь через мене”. І до того сказав: “Слухайте це , усі люди!”
28 І вийшов Ізраїлів цар та Йосафат, цар Юдин, до ґілеадського Рамоту.
29 І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: “Я переберуся й піду на бій, а ти вбери свої шати!” І перебрався Ізраїлів цар, і пішли на бій.
30 А сирійський цар наказав зверхникам своїх колесниць, говорячи: “Не воюйте ні з малим, ні з великим, а тільки з самим Ізраїлевим царем!”
31 І сталося, як зверхники колесниць побачили Йонатана, то вони сказали: “Це Ізраїлів цар!” І вони оточили його, щоб воювати. І закричав Йосафат, і Господь допоміг йому, і Бог звабив їх від нього.
32 І сталося, як зверхники колесниць побачили, що це не Ізраїлів цар, то повернули від нього.
33 А один чоловік знехотя натягнув лука, та й ударив Ізраїлевого царя між підв’язанням пояса та між панцерем. А той сказав візникові: “Заверни назад, і випровадь мене від війська, бо я ранений”…
34 І збільшився бій того дня, а Ізраїлів цар був поставлений на колесниці проти сиріян аж до вечора. І помер він під час заходу сонця…
Міхей попереджає про поразку Ахава
1 Коли Йосафат здобув велике багатство й став славетним, він поріднився з Ахавом.
2 Через кілька років Йосафат вирушив до Ахава в Самарію. Ахав у його честь зарізав багато волів і овець, пригощаючи його та людей, що були з ним, і намовив його виступити проти Рамота Гілеадського.
3 Ізраїльський цар Ахав звернувся до Юдейського царя Йосафата: Чи підеш зі мною на Рамот Гілеадський? А той йому відповів: Я учиню так, як ти, адже твій народ, – як мій народ, – ми підемо разом з тобою воювати!
4 Разом з тим Йосафат сказав до Ізраїльського царя: Запитай, будь ласка, сьогодні ж Господньої поради.
5 Тож Ізраїльський цар зібрав пророків – близько чотирьохсот чоловік – і запитав їх: Чи вирушати нам війною на Рамот Гілеадський, чи не робити цього? Вони ж відповіли: Вирушай, і Бог видасть його в руки царя!
6 Але Йосафат запитав: Чи немає в тебе когось із Господніх пророків, щоб ми могли запитати і його?
7 А цар Ізраїлю відповів Йосафату: Є один такий, через якого можна запитати Господа, але, я його зненавидів, оскільки він ніколи не провіщає мені чогось доброго, а завжди тільки погане, – це Міхей, син Їмли. Та Йосафат зауважив: Не говори так, царю!
8 Тоді Ізраїльський цар покликав одного з придворних, і сказав йому: Негайно приведи сюди Міхея, сина Їмли!
9 В той час Ізраїльський цар та Йосафат, цар Юдеї, сиділи окремо на своїх тронах на площі, навпроти вхідної брами міста Самарії. Обидва були зодягнуті в урочисті шати, а всі пророки перед ними пророкували.
10 Один з них, Седекія, син Кенаани, навіть зробив собі залізні роги і говорив буцімто слова Господа: Отакими рогами будеш бити сирійців, аж поки не знищиш їх!
11 Всі пророки в один голос його підтримували, промовляючи: Вирушай на Рамот Гілеадський, і тобі пощастить, – Господь видасть його в руки царя!
12 Так само й посланець, котрий пішов покликати Міхея, вмовляв його, кажучи: Ось усі пророки в один голос говорять добрі провіщення для царя. Нехай і твої слова будуть такими, як одного з них; отже, провісти добре!
13 Але Міхей сказав: Як живий Господь, я провіщатиму лише те, що скаже мені мій Бог!
14 Проте, коли він прийшов до царя, і цар його запитав: Міхею, йти нам війною на Рамот Гілеадський, чи відмовитись від того? А він йому відповів: Іди, й тобі пощастить, – вони будуть видані у ваші руки!
15 Але цар зауважив йому: Скільки разів я маю заклинати тебе, щоб ти говорив мені тільки правду, в ім’я Господа?!
16 Тоді Міхей сказав: Я бачив увесь Ізраїль, розпорошеним по горах, наче вівці, в яких немає пастиря, і Господь сказав: У них немає володаря, тому нехай кожен з них повертається з миром до свого дому!
17 Але цар Ізраїлю, перебиваючи пророка , промовив до Йосафата: Хіба я тобі не говорив, що він не провіщає мені нічого доброго, а тільки лихе?
18 Однак Міхей продовжував: Усе ж дослухай до кінця Господнє слово: Я бачив Господа, Який сидів на Своєму престолі, а все небесне воїнство стояло біля Нього – праворуч та ліворуч.
19 І от Господь запитав: Хто би намовив Ахава, царя Ізраїлю, щоб він пішов і загинув у Рамоті Гілеадському? Хтось пропонував одне, а інші говорили інакше.
20 Тоді вийшов один з духів, став перед Господом, і сказав: Я його введу в оману! А Господь його запитав: Яким чином?
21 І той відповів: Я піду й стану духом неправди в устах усіх його пророків! А Господь сказав: У такому разі тобі вдасться його вмовити, – отже, йди й зроби так!
22 І от, як бачиш, Господь дозволив духові омани ввійти в уста всіх цих твоїх пророків. Тож нині Господь провіщає про твоє нещастя!
23 Після цього Седекія, син Кенаана, підійшов, і вдаривши Міхея по щоці, вигукнув: Невже Господній Дух, залишивши мене, перейшов, щоб промовляти через тебе?
24 А Міхей відповів: Ти переконаєшся в цьому того дня, коли бігатимеш від кімнати в іншу кімнату, щоб заховатись!
25 Тоді Ізраїльський цар сказав: Візьміть Міхея і відведіть його до градоначальника Амона та царського сина Йоаша,
26 і передайте їм, що сказав цар: Посадіть його у в’язницю, й годуйте його обмежено хлібом і водою, доки я щасливо не повернусь!
27 Але Міхей відповів: Якщо ти й справді щасливо повернешся, то це означатиме, що не Господь промовляв через мене! І додав: Пам’ятайте про це всі люди!
Битва Ізраїля та Юдеї проти Рамоту Гілеадського
28 Після цього Ізраїльський цар та Йосафат, цар Юдейський, вирушили на Рамот Гілеадський.
29 Ізраїльський цар сказав Йосафатові, що він піде в бій переодягнутим, а йому порадив: Ти залишайся в своїх шатах. Після цього Ізраїльський цар, переодягнувшись, кинувся у бій.
30 А сирійський цар сказав своїм начальникам військових колісниць, звелівши: Не затівайте бою ні з ким із воїнів, а лише з самим Ізраїльським царем!
31 Тому сталося так, що коли начальники колісниць побачили Йосафата, то вони вирішили: Напевно, це і є Ізраїльський цар! Вони оточили його, щоб дати бій, але Йосафат голосно закричав, і Господь його врятував, Бог відволік їх від нього, –
32 сталося так, що коли начальники колісниць зрозуміли, що він не є царем Ізраїлю, то відступили від нього.
33 Але якраз у той час якийсь воїн натягнув лук і випустив стрілу навмання і вразив Ізраїльського царя на стику між поясом та між кольчугою. Тож Ахав сказав своєму візникові колісниці: Поверни колісницю, і вивези мене з поля бою, бо я поранений.
34 Оскільки ж битва в той день ставала дедалі запеклішою, то цар Ізраїлю, стікаючи кров’ю змушений був стояти на колісниці в бою проти сирійців до самого вечора, а коли заходило сонце, він помер.