1 А сьомого року зміцнився Єгояда й прийняв сотників: Азарію, Єрохамового сина, і Ізмаїла, сина Єгохананового, і Азарію, сина Оведового, і Маасею, сина Адаї, і Елісафата, сина Зіхрієвого, — в умову з собою.
2 І обійшли вони Юду, і зібрали зо всіх Юдиних міст Левитів та голів Ізраїлевих домів, і прийшли до Єрусалиму.
3 І ввесь збір склав у Божому домі умову з царем. І сказав їм Єгояда : “Оце царський син буде царювати, як говорив Господь про Давидових синів.
4 Оце та річ, яку зробите: третина з вас, що приходите в суботу, із священиків та з Левитів, будете за придверних біля порогів.
5 А третина — при царському домі, а третина — при брамі Єсод, а ввесь народ — у подвір’ях Господнього дому.
6 І нехай не входить до Господнього дому ніхто , окрім священиків та тих, хто прислуговує із Левитів, — вони ввійдуть, бо освячені вони, а ввесь народ буде пильнувати Господньої сторожі.
7 І оточать Левити царя навколо, кожен із своєю зброєю в руці своїй; а хто чужий увійшов би до дому, нехай буде забитий! І будете ви з царем при вході його та при виході його”.
8 І зробили Левити та ввесь Юда все, що наказав священик Єгояда. І взяли кожен людей своїх, що приходять у суботу та відходять у суботу, бо священик Єгояда не звільнив черг.
9 І дав священик Єгояда сотникам ратища, і малі щити, і інші щити, що належали цареві Давидові, що були в Божому домі.
10 І поставив він увесь народ, а кожен мав свою зброю в руці своїй, від правого боку дому аж до лівого боку дому, при жертівнику та при домі, навколо біля царя.
11 І вивели вони царського сина, і поклали на нього корону та звої Закону. І зробили вони його царем, і помазали його Єгояда та сини його, та й крикнули: “Нехай живе цар!”
12 І почула Аталія голос народу, що бігав та славив царя, і прийшла до народу до Господнього дому.
13 І побачила вона, аж ось цар стоїть на помості своїм при вході, а при царі зверхники та сурми, а ввесь народ Краю радіє та сурмить у сурми, а співаки — з музичними знаряддями, що подавали до відома знаки на хвалу. І роздерла Аталія шати свої та й крикнула: “Змова, змова!”
14 А священик Єгояда наказав сотникам, поставленим над військом, і сказав до них: “Виведіть її поміж шереги, а хто інший піде за нею, — нехай буде забитий мечем!” Бо священик сказав: “Не заб’єте її в Господньому домі!”
15 І зробили їй прохід, і вона вийшла входом Кінської брами до царського дому, і там забили її.
16 І склав Єгояда умову між собою й між усім народом та між царем, щоб бути народом Господнім.
17 І ввійшов увесь народ до Ваалового дому, та й порозбивали його та жертівники його, і бовванів його зовсім поламали, а Маттана, Ваалового священика, убили перед жертівниками.
18 А в Господньому домі Єгояда віддав уряди на руку священиків та Левитів, яких поділив Давид над Господнім домом, щоб приносити Господні цілопалення, як написано в Мойсеєвім Законі, з радістю та зі співом, за уставом Давидовим.
19 А при брамах Господнього дому поставив він придверних, щоб не ввійшов хто будь‑чим нечистий.
20 І взяв він сотників, і вельмож, і тих, що старшинують над народом, та ввесь народ Краю, і відвели царя з Господнього дому. І ввійшли вони через горішню браму до царського дому, і посадили царя на троні царства.
21 І радів увесь народ Краю, а місто заспокоїлося. А Аталію вбили мечем.
Змова проти Аталії
1 А сьомого року Єгояда набрався мужності й вступив у змову із сотниками: Азарією, сином Єрохама, Ізмаїлом, сином Єгоханана, Азарією, сином Оведа, Маасеєм, сином Адаї, та Елісафатом, сином Зіхрі.
2 Вони обійшли всю Юдею, зібрали з усіх Юдейських міст левітів і глав родин Ізраїлю, й прийшли в Єрусалим.
3 Усе це зібрання у Божому Храмі уклало з царем Заповіт, а Єгояда сказав їм: Оце царський син. Він має бути царем, як Господь заповів про нащадків Давида!
4 Тепер потрібно зробити так: Третина з вас, священиків і левітів, котрі заступають на служіння в цю суботу, будуть сторожувати біля входів Храму,
5 друга третина охороняють царський палац; ще одна третина стоятимуть на варті біля Брами Єсод, а весь народ перебуватиме в дворах Господнього Храму.
6 І нехай ніхто не входить у Господній Храм, окрім священиків і левітів, котрі їм прислуговують. Вони можуть увійти, оскільки вони освячені, а весь народ нехай дотримується Господнього порядку.
7 Левіти нехай оточать царя довкола, кожен зі своєю зброєю в своїх руках, – і хто лише намагатиметься пройти в Храм, повинен умерти! Ви маєте невідступно бути біля царя скрізь, куди би він не йшов.
8 Левіти та Юдеї виконали все, що їм наказав священик Єгояда: кожен узяв своїх людей, – як тих, котрі заступали на служіння в суботу, так і тих, котрі закінчили службу в суботу, оскільки священик Єгояда не відпустив жодного з обох черг.
9 Священик Єгояда роздав сотникам списи, великі й малі щити царя Давида, що зберігались у Божому Храмі.
10 Він розставив озброєних людей від південного, правого боку Храму до лівого, північного, боку Храму, а також біля жертовника при вході в Храм, та навколо царя.
11 Після цього вивели царського сина, поклали на нього корону та царські відзнаки (регалії ) і оголосили його царем, а Єгояда зі своїми синами помазали його, і сказали: Нехай живе цар!
12 Коли Аталія почула галас і метушню народу на честь нового царя, вона вийшла до народу, зібраного біля Господнього Храму.
13 А побачивши царя, котрий стояв на царському підвищенні біля входу, в оточенні можновладців і трубачів, – в той час як весь народ краю веселився під звуки труб, а співці, в супроводі музичних інструментів, співали хвалебні пісні, – Аталія роздерла свій одяг і заволала: Змова, зрада!
14 Але священик Єгояда, відкликавши сотників та інших командирів війська, дав їм наказ: Випровадьте її за притвор Храму, а хто йтиме за нею, має загинути від меча! Потім священик додав: Не страчуйте її в Господньому Храмі!
15 Тож зробили для неї прохід, і, коли вона дійшла до входу в Кінську браму царського палацу, там її стратили.
16 Після цього Єгояда присягнув сам і привів до присяги весь народ на вірність царю за умови, що весь народ на чолі з царем буде народом Господнім.
17 Тоді весь той народ вирушив до капища Ваала. Вони спустошили його, зруйнувавши жертовники Ваала та статуї ідолів й знищили їх, а головного жерця Ваала Маттана, стратили тут же перед його жертовниками.
18 Єгояда передав керівництво служінням у Господньому Храмі у відання священиків, у відповідності з постановою Давида щодо Господнього Храму, аби вони приносили всепалення для Господа, як записано в законі Мойсея, звершуючи все з радістю і співом, як і запровадив Давид.
19 Він поставив також при дверях Господнього Храму придверників, щоб туди не входила людина з якоїсь причини нечиста.
20 Нарешті, в супроводі сотників, вельмож, можновладців народу та всього народу краю відпровадили царя з Господнього Храму, і ввійшовши через Головну (верхню ) Браму в царський палац, юний цар зійшов на престол царства країни.
21 Увесь народ краю веселився, а в місті настав спокій, адже Аталія загинула від меча.