Направа Божого дому
2 Цар. 12:1–17.1 Йоаш був віку семи років, коли зацарював, і сорок років царював він в Єрусалимі. А ім’я його матері — Цівія, з Беер‑Шеви.
2 І робив Йоаш вгодне в Господніх очах по всі дні священика Єгояди.
3 І взяв йому Єгояда дві жінки, а той породив синів та дочок.
4 І сталося по тому, було в Йоашевому серці відновити Господній дім.
5 І зібрав він священиків та Левитів, і сказав до них: “Підіть по Юдиних містах, і збирайте з усього Ізраїля срібло на направу храму вашого Бога рік‑річно, і ви будете спішити в цій справі!” Та не спішилися Левити.
6 І покликав цар Єгояду, голову священиків , і сказав до нього: “Чому ти не жадаєш від Левитів, щоб приносили з Юди та з Єрусалиму дарунки, за постановою Мойсея, раба Господнього, та Ізраїлевого збору — на скинію свідоцтва?
7 Бо сини нечестивої Аталії вломилися були до Божого дому, і всі святощі Господнього дому вжили для Ваалів”.
8 І сказав цар, і зробили одну скриньку, і поставили її в брамі Господнього дому назовні.
9 І проголосили в Юді та в Єрусалимі приносити для Господа даток, що його встановив на Ізраїля в пустині Мойсей, Божий раб.
10 І раділи всі зверхники та ввесь народ, і приносили й кидали до скриньки, аж поки вона наповнилася.
11 І бувало того часу, коли Левити приносили скриньку на царський перегляд, і як вони бачили, що численне те срібло, то приходив царський писар та призначений від священика‑голови, і вони випорожнювали скриньку. Потім відносили її, і повертали її на її місце. Так робили вони день у день, і зібрали дуже багато срібла.
12 А цар та Єгояда давали його тим, що робили працю роботи Господнього дому, і все наймали каменярів та теслів, щоб відновлювати дім Господній, а також тим, що обробляли залізо та мідь на зміцнення Господнього дому.
13 І працювали робітники, і чинилася направа працею їхньої руки. І поставили вони Божий дім на міру його, і зміцнили його.
14 А коли покінчили, вони принесли перед царя та Єгояду решту срібла. І поробили вони з нього речі для Господнього дому, речі для служби та для жертвоприношення, і ложки, і посуд золотий та срібний. І приносили цілопалення в Господньому домі завжди, по всі дні Єгояди.
15 І постарів Єгояда, і наситився днями й помер. Він був віку ста й тридцяти літ, коли помер.
16 І поховали його в Давидовому Місті з царями, бо робив він добро в Ізраїлі і для Бога, і для Його храму.
Гріх царя Йоаша
17 А по Єгоядиній смерті прийшли князі Юдині, і поклонилися цареві. Тоді цар їх послухав.
18 І покинули вони дім Господа, Бога своїх батьків, та й служили Астартам та божкам. І був Божий гнів на Юду та Єрусалим за цю їхню провину.
19 І послав Він між них пророків, щоб привернути їх до Господа, і вони свідчили проти них, та ті не слухались.
20 А Дух Господній огорнув Захарія, сина священика Єгояди, і він став перед народом та й сказав до них: “Так сказав Бог: Чому ви переступаєте Господні заповіти? Ви не матимете успіху, бо ви покинули Господа, то й Він покинув вас!”…
21 І змовилися вони на нього, і закидали його камінням з царського наказу в подвір’ї Господнього дому…
22 І не пам’ятав цар Йоаш тієї милости, яку зробив був із ним батько того Єгояда, але вбив сина його. А як той умирав, то сказав: “Нехай побачить Господь, і нехай покарає!”…
23 І сталося наприкінці року, прийшло на нього сирійське військо, і прибули до Юди та до Єрусалиму, і позабивали всіх зверхників народу, а всю здобич із них послали цареві в Дамаск.
24 Хоч з малою кількістю людей прийшло сирійське військо, проте Господь дав в їхню руку дуже велику силу, бо ті покинули Господа, Бога батьків своїх. А над Йоашем вони виконали присуд.
25 А коли вони відійшли від нього, позоставивши його в тяжких хворобах, змовилися на нього його раби за кров синів священика Єгояди, — і забили його на ліжку його, і він помер… І поховали його в Давидовому Місті, та не поховали його в гробах царських.
26 А оце змовники на нього: Завад, син аммонітянки Шім’ат, і Єгозавад, син моавітянки Шімріт.
27 А сини його, і великість тягара, покладеного на нього, і відбудова Божого дому, — ото вони описані в викладі Книги Царів. А замість нього зацарював син його Амація.
Йоаш – цар Юдеї
1 Йоашові було сім років, коли він став царем, і сорок років він владарював у Єрусалимі. Ім’я його матері було Цівія, з Вірсавії.
2 Йоаш чинив те, що було до вподоби Господу, протягом усього життя священика Єгояди.
3 Єгояда також підібрав йому дві дружини, від яких народились у нього сини та дочки…
Йоаш поновлює Господній Храм
4 Якось сталося так, що Йоашові спало на думку поновити Господній Храм.
5 Тож він зібрав священиків та левітів і промовив до них: Пройдіть негайно по Юдейських містах і зберіть з усього Ізраїлю належну суму грошей, аби щороку поновлювати Храм вашого Бога! Отже, поспішайте! Проте левіти не квапились.
6 Тоді цар покликав первосвященика Єгояду, і сказав йому: Чому ти не вимагаєш від левітів, щоб вони збирали з Юдеїв та мешканців Єрусалима податок, встановлений Господнім слугою Мойсеєм щодо всього Ізраїлю, для Намету Свідчення?
7 Адже нечестива Аталія зі своїми синами спустошили Божий Храм, а всі святі предмети Господнього Храму вони використали для ваалів.
8 Тому цар звелів, аби виготовили спеціальну скриньку для грошей, і поставили її з зовнішнього боку брами Господнього Храму,
9 а в усій Юдеї та в Єрусалимі оголосили, що належить приносити для Господа данину, встановлену Божим слугою Мойсеєм для всього Ізраїлю ще в пустелі.
10 Всі старійшини та керівники, як і весь народ, з радістю приносили гроші та вкидали їх у скриньку, аж поки вона не наповнювалася.
11 Час від часу левіти приносили скриньку до царських урядників; і коли вони переконувались, що в ній багато грошей, то приходив царський писар і представник первосвященика, – вони опорожнювали скриньку від грошей й повертали її на своє місце. Так робили щодня, і зібрали досить велику суму грошей.
12 Цар разом з Єгоядою віддавали гроші тим, котрі керували роботами в Господньому Храмі, а ті наймали каменярів і теслярів, які виконували роботи по відновленню Господнього Храму, а також ковалів і майстрів з міді для направи зіпсутих предметів у Господньому Храмі.
13 Робітники вправно виконували свою працю і ремонтні роботи швидко просувались вперед. Незабаром Господній Храм був приведений до його належного стану й укріплений.
14 Після закінчення праці, залишок грошей виконроби принесли до царя та Єгояди. На них виготовили посуд для Господнього Храму, – речі, необхідні для служіння і всепалень, – чаші та інший посуд із золота та срібла. З того часу в Господньому Храмі регулярно приносили жертви всепалення протягом усього часу, поки був живий Єгояда.
15 Але Єгояда постарів, досягнувши похилого віку. Наситившись життям, він помер у віці ста тридцяти років.
16 Його поховали в Місті Давида разом із царями, оскільки він учинив в Ізраїлі багато доброго, залишаючись вірним Богові та Його Храму.
Відступництво царя Йоаша
17 Після смерті Єгояди прийшли Юдейські можновладці й поклонилися цареві. З того часу цар почав прислухатись до їхніх порад.
18 Залишивши Храм Господа, Бога своїх батьків, Юдеї стали поклонятись Астарті та ідолам. За цю їхню провину Божий гнів упав на Юдею та Єрусалим.
19 Тому Бог посилав до них пророків, аби навернути їх до Господа. Пророки свідчили проти них, але юдеї не звертали на те уваги.
20 Тоді Божий Дух зійшов на Захарію, сина священика Єгояди, який виступив перед народом й промовив до них: Послухайте, що говорить Бог! Чому ви порушуєте Господні Заповіді? Адже вам ні в чому не буде щастити! Оскільки ви залишили Господа, то і Він залишив вас!
21 Але вони змовились проти нього, і, за наказом царя, каменували його в дворі Господнього Храму.
22 Таким чином, цар Йоаш забув ті численні добродійства, які щодо нього учинив батько Захарії, Єгояда, й убив його сина. І коли Захарія помирав, то заволав: Нехай Господь це бачить і відплатить!
23 Так сталося, що не минуло й року, як проти Йоаша вирушило сирійське військо, яке вторглось в Юдею і оволоділо Єрусалимом. Сирійці знищили всіх можновладців народу, а всю награбовану в них здобич відіслали своєму цареві в Дамаск.
24 І хоч сирійське військо було нечисленним, проте Господь віддав у їхні руки дуже велику Юдейську армію, оскільки вони залишили Господа, Бога своїх батьків. Так був виконаний вирок Божого суду над Йоашом.
25 Після того як сирійці відійшли, залишивши його в нестерпних муках, проти нього змовились його вельможі й помстилися за смерть сина священика Єгояди, – вони стратили його на власному ложі. Після смерті його поховали в Місті Давида, проте Йоаша не поклали в царську гробницю.
26 У змові проти Йоаша брали участь: Завад, син аммонійки Шімат і Єгозавад, син моавійки Шімріт.
27 А щодо його синів та багатьох пророцтв про Йоаша, а також про відбудову Божого Храму, то усе це написано у викладі Книги Царів. Замість Йоаша став царем його син Амасія.