Цар Амація
1 У віці двадцяти й п’яти літ зацарював Амація, і двадцять і п’ять літ царював він в Єрусалимі. А ім’я його матері — Єгоаддан, з Єрусалиму.
2 І робив він угодне в Господніх очах, тільки не з цілим серцем.
3 І сталося, як зміцнилося царство за ним, то він повбивав своїх рабів, що забили царя свого, його батька.
4 А синів їх він не позабивав, як написано в книзі Мойсеєвого Закону, що наказав був Господь, говорячи: “Не помруть батьки за синів, а сини не помруть за батьків, бо кожен за гріх свій помре”.
5 І зібрав Амація Юду, і поставив їх за домом їхніх батьків, за тисячниками та за сотниками для всього Юди та Веніямина; і він перелічив їх від віку двадцяти років і вище, і знайшов їх три сотні тисяч вибраного, здатного до війська, хто тримає ратище та великого щита.
6 І найняв він із Ізраїля сотню тисяч хоробрих вояків за сотню талантів срібла.
7 І прийшов до нього Божий чоловік, говорячи: “О царю, нехай не виходить з тобою Ізраїлеве військо, бо Господь не з Ізраїлем, ні з жодним із синів Єфрема.
8 Але йди тільки ти, роби, будь відважний на війні! Інакше вчинить Бог, що ти спіткнешся перед ворогом, бо в Бога є сила допомагати, або робити, щоб спіткнутися”.
9 І сказав Амація до Божого чоловіка: “А що робити з тією сотнею талантів, що я дав Ізраїлевому війську?” А Божий чоловік відказав: “Господь може дати тобі більше від цього!”
10 І відділив Амація їх, те військо, що прийшло з краю Єфремового, щоб ішло на своє місце. І дуже запалився їхній гнів на Юду, і вони вернулися на своє місце в запаленому гніві.
11 А Амація зміцнився, і попровадив свій народ, і пішов до Соляної долини, і побив десять тисяч Сеїрових синів,
12 а десять тисяч живих узяли Юдині сини до неволі. І привели їх на верхів’я скелі, і поскидали їх з верхів’я тієї скелі, — і всі вони позабивалися…
13 А люди того війська, що Амація вернув, щоб не йшли з ним на війну, розсипалися по Юдиних містах від Самарії й аж до Бет‑Хорону, і повбивали з них три тисячі, і пограбували велику здобич.
14 І сталося по тому, як прийшов Амація, побивши едомлян, то він приніс богів Сеїрових синів, і поставив їх собі за богів, і перед ними вклонявся, і їм кадив.
15 І запалився Господній гнів на Амацію, і Він послав до нього пророка, а той сказав йому: “Нащо ти звертався до богів цього народу, богів , що не врятували народу свого від твоєї руки?”
16 І сталося, як він говорив це до нього, сказав йому цар: “Чи я поставив тебе за царевого дорадника? Перестань собі, нащо вбивати тебе?” І перестав той пророк, але сказав: “Я знаю, що Бог постановив погубити тебе, бо зробив ти це, і не слухав моєї поради”…
17 І радився Амація, цар Юдин, і послав до Йоаша, сина Єгоахаза, сина Єгу, Ізраїлевого царя, говорячи: “Іди‑но, поміряємось!”
18 І послав Йоаш, Ізраїлів цар, до Амації, Юдиного царя, говорячи: “Тернина, що на Ливані, послала до кедрини, що на Ливані, кажучи: Дай‑но дочку свою моєму синові за жінку! Та перейшла польова звірина, що на Ливані, і витоптала ту тернину…
19 Ти сказав: Ось побив ти Едома, і піднесло тебе серце твоє, щоб пишатися. Тепер сиди ж у своєму домі. Нащо будеш дрочитися зі злом, і впадеш ти та Юда з тобою?”
20 Та не послухався Амація, бо від Бога було це, щоб віддати їх у руку ворога , бо зверталися вони до едомських богів.
21 І вийшов Йоаш, Ізраїлів цар, і зустрілися він та Амація, цар Юдин, у Юдиному Бет‑Шемеші.
22 І був побитий Юда перед Ізраїлем, і повтікали кожен до намету свого.
23 А Йоаш, цар Ізраїлів, схопив Амацію, Юдиного царя, сина Йоаша, сина Єгоахаза, у Бет‑Шемеші, і привів його до Єрусалиму, і зробив пролом в єрусалимському мурі, від Єфремової брами аж до брами Наріжної, чотири сотні ліктів.
24 І забрав він усе золото й срібло, та ввесь посуд, що знаходився в Божому домі в Овед-Едома, та скарби царевого дому, та закладників, і вернувся в Самарію.
25 І жив Амація, Йоашів син, цар Юдин, по смерті Йоаша, Єгоахазового сина, Ізраїлевого царя, п’ятнадцять літ.
26 А решта діл Амації, перші та останні, ото вони написані в Книзі Царів Юдиних та Ізраїлевих.
27 А від часу, коли Амація відступив від Господа, то склали на нього змову в Єрусалимі, та він утік до Лахішу. І послали за ним до Лахішу, — і вбили його там.
28 І повезли його на конях, і поховали його з батьками його в Давидовому Місті.
Амасія – цар Юдеї
1 Амасія зійшов на царський престол, коли йому було двадцять п’ять років, і двадцять дев’ять років він правив у Єрусалимі. Ім’я його матері було Єгоаддан, з Єрусалима.
2 Хоча він чинив те, що було до вподоби Господу, проте не від щирого серця.
3 Так сталося, що коли його царська влада зміцнилась, то він стратив своїх вельмож, котрі вбили його батька, царя Йоаша .
4 Проте дітей тих убивць він не карав, дотримуючись наказу Господа, записаного в книзі Закону Мойсея, такого змісту: Не карай батьків за дітей, і дітей не карай за батьків, але кожен має понести смерть за свій гріх!
Амасія воює з едомцями
5 Після цього Амасія зібрав усіх громадян Юдеї, і розподілив усіх нащадків Юди та Веніяміна за їхніми батьківськими родинами під командування тисячників і сотників. Він перелічив їх від двадцяти років і вище, – їх виявилось триста тисяч добірних воїнів, придатних до війська, озброєних списами та щитами.
6 Крім того, він найняв за сто талантів срібла з числа Ізраїльтян ще сто тисяч хоробрих воїнів.
7 Але до нього прийшов Божий чоловік, який сказав: Царю, нехай не вирушає з тобою військо від Ізраїлю, адже Господь нічого спільного не має ні з Ізраїлем, ні з нащадками Єфрема!
8 Виступай сам, будь відважним у бою, бо інакше Бог сприятиме твоїй поразці від ворогів. У Бога достатньо є сили для здобуття перемоги, як і для твоєї поразки!
9 Тоді Амасія промовив до Божого чоловіка: А що я маю робити зі сотнею талантів, які я дав Ізраїльському війську? А Божий чоловік відповів: Господь може дати тобі значно більше від цього!
10 Амасія відпустив військо, яке прийшло до нього від єфремовців, аби вони повернулись у свої поселення. Ті дуже обурились на Юдеїв, проте з великим гнівом усе ж таки повернулись у свої місцевості.
11 Амасія, набравшись сміливості, попровадив своє військо в Соляну Долину, де знищив десять тисяч мешканців Сеіру.
12 Ще десять тисяч їхніх воїнів Юдеї взяли в полон. Вони привели їх на верхівку скелі й скинули їх зі скелі вниз, так що вони всі порозбивались.
13 Однак частина воїнів, яких Амасія відправив, щоб вони не йшли з ним на війну, розпорошились по Юдейських містах, від Самарії й до Бет-Хорона і вбили серед тамтешніх мешканців три тисячі осіб, награбувавши там чимало здобичі.
14 Проте так сталося, що, повертаючись після перемоги над едомцями, Амасія взяв із собою ідолів мешканців Сеіру; він поставив їх у себе як богів, поклонявся їм і навіть кадив перед ними, спалюючи пахучий ладан.
15 І Господь запалав гнівом на Амасію. Він послав до нього пророка, який сказав йому: Чому ти звертаєшся до богів народу, які не врятували від тебе свого народу?
16 Але так сталося, що пророк ще не встиг договорити, як цар сказав йому: Хіба ми тебе призначали радником царя? Припини, адже наражаєшся на смерть! Пророк зупинився, але додав: Знаю, що Бог вирішив тебе знищити за те, що ти зробив, але ти не дослухав моєї поради!
Ізраїль перемагає Юдею
17 Порадившись, Юдейський цар Амасія відправив до Ізраїльського царя Йоаша, сина Єгоахаза, онука Єгу, вісників з такими словами: Приходь, зустрінемось віч-на-віч і поміряємось силами!
18 Але Ізраїльський цар Йоаш дав Юдейському правителю Амасії таку відповідь: Ліванський терен послав до ліванського кедра гінців з такою пропозицією: Видай твою дочку за мого сина, щоб стала його дружиною! Але вийшли дикі звірі, що в Лівані, й потоптали терен.
19 Від того, що ти розгромив едомців, твоє серце загорділо. Але тішся своєю славою у себе вдома. Навіщо накликати на себе нещастя? Адже поляжеш сам, і Юдеї з тобою!
20 Проте Амасія не послухався, адже Бог допустив, щоб видати Юдеїв у руки Йоаша за те, що вони поклонялися богам Едому.
21 Отже, Ізраїльський цар Йоаш виступив, і вони й насправді, зустрілись віч-на-віч, – він і Юдейський цар Амасія, – біля Юдейського Бет-Шемеша.
22 В результаті битви Юдеї зазнали цілковитої поразки перед Ізраїлем, так що всі повтікали до своїх наметів.
23 Самого ж Юдейського царя Амасію, сина Йоаша й онука Єгоахаза, Йоаш, цар Ізраїлю, у Бет-Шемеші захопив у полон. Після цього він вирушив на Єрусалим, і зробив у єрусалимській стіні вилом довжиною в чотириста ліктів, – від Єфремової Брами і аж до Брами Наріжної.
24 Забравши усе золото, срібло та весь посуд, який знайшов у Божому Храмі під наглядом Оведедома, і у скарбницях царського палацу, а також заручників, повернувся в Самарію.
Смерть і поховання Амасії
25 Юдейський цар Амасія, син Йоаша, після смерті Ізраїльського царя Йоаша, сина Єгоахаза, прожив ще п’ятнадцять років
26 Усі інші оповіді про Амасію, – від першої й до останньої, – записані в Книзі Літопису Юдейських та Ізраїльських Царів.
27 У той час, коли Амасія відступив від Господа, проти нього учинили в Єрусалимі змову, тому він утік до Лахіша. Але за ним послали у Лахіш погоню, і там його стратили.
28 Його привезли на конях, і поховали біля його батьків у Юдиному місті.