Цар Єзекія й відновлення служби в Божому домі
1 Єзекія зацарював у віці двадцяти й п’яти літ, а двадцять і дев’ять літ царював він в Єрусалимі. А ім’я його матері — Авійя, дочка Захарії.
2 І робив він угодне в Господніх очах, як усе, що робив був його батько Давид.
3 Він першого року свого царювання, місяця першого відчинив двері Господнього дому, і поправив їх.
4 І привів він священиків та Левитів, і зібрав їх на східню площу,
5 та й сказав їм: “Послухайте мене, Левити! Освятіться тепер, і освятіть дім Господа, Бога ваших батьків, і винесіть нечисть із святині.
6 Бо наші батьки спроневірилися, і робили лихе в очах Господа, Бога нашого, і залишили Його, і відвернули своє обличчя від Господньої скинії, й обернулися спиною до неї .
7 Також замкнули вони двері притвору, і погасили лямпадки, а кадила не кадили, і цілопалення не приносили в святині для Ізраїлевого Бога.
8 І був Господній гнів на Юду та на Єрусалим, і Він дав їх на ганьбу, і на спустошення, і на посміховище, як ви бачите своїми очима.
9 І ось попадали наші батьки від меча, а наші сини, і наші дочки, і жінки наші в неволі за це!
10 Тепер на моєму серці лежить скласти заповіта з Господом, Ізраїлевим Богом, — і нехай Він відверне від нас жар гніву Свого.
11 Сини мої, не будьте недбалі тепер, бо вас Господь вибрав ставати перед лицем Його на службу Йому, та щоб служити Йому й кадити Йому!”
12 І встали Левити: Махат, син Амасаїв, і Йоїл, син Азарії, від синів Кегатових; а від синів Мерарієвих: Кіш, син Авдіїв, і Азарія, син Єгаллел’їлів; а від Ґершонівців: Йоах, син Зіммин, і Еден, син Йоахів;
13 а від синів Еліцафанових: Шімрі, і Єіїл; а від синів Асафових: Захарій та Маттанія.
14 А від Геманових синів: Єхіїл, і Шім’ї; а від синів Єдутунових: Шемая та Уззіїл.
15 І зібрали вони братів своїх, і освятилися, і пішли за наказом царським у справах Господніх, щоб очистити Господній дім.
16 І повходили священики до середини Господнього дому на очищення. І повиносили вони всю нечистість, яку знайшли в Господньому храмі, до подвір’я Господнього дому, а Левити взяли це , щоб винести назовні до долини Кедрон.
17 І зачали вони першого дня першого місяця освящати, а восьмого дня того місяця ввійшли до Господнього притвору. І освятили вони Господній дім за вісім день, а шістнадцятого дня першого місяця закінчили.
18 І ввійшли вони в середину дому до царя Єзекії та й сказали: “Очистили ми ввесь Господній дім, і жертівника цілопалення, та всі його речі, і стіл укладання хлібів та всі його речі.
19 А всі ті речі, які цар Ахаз занехав був за свого царювання, коли спроневірився, ми приготовили та освятили, і ось вони перед Господнім жертівником”.
20 І встав рано цар Єзекія, і зібрав зверхників міста та й увійшов до Господнього дому.
21 І привели вони сім биків, і сім баранів, і сім овечок, і сім козлів на жертву за гріх: за царство, і за святиню, і за Юду, а він звелів Аароновим синам, священикам, принести це в жертву на Господньому жертівнику.
22 І порізали ту велику худобу, а священики прийняли кров і покропили на жертівника; і порізали баранів, і покропили ту кров на жертівника; і порізали овечок, і покропили ту кров на жертівника.
23 І привели козлів жертви за гріх перед царя та збори, і вони поклали свої руки на них.
24 І зарізали їх священики, а їхньою кров’ю очистили жертівника, щоб очистити всього Ізраїля, бо за всього Ізраїля звелів цар принести це цілопалення та цю жертву за гріх.
25 І поставив він Левитів Господнього дому з цимбалами, з арфами та з цитрами, за наказом Давида та Ґада, царевого прозорливця, та пророка Натана, бо в руці Господа наказ, що йде через пророків Його.
26 І поставали Левити з Давидовим знаряддям, а священики — із сурмами.
27 І сказав Єзекія принести цілопалення на жертівника. А коли розпочали цілопалення, зачався спів Господеві та звуки сурем і музичного знаряддя Давида, Ізраїлевого царя.
28 І ввесь збір вклонився, і співаки співали, а сурми сурмили, — це все аж до кінця цілопалення!
29 А як скінчили приносити жертву, попадали навколішки цар та всі, що були з ним, і вклонилися.
30 І сказав цар Єзекія та зверхники до Левитів, щоб вони хвалили Господа словами Давида та прозорливця Асафа, — і вони хвалили з великою радістю, і схилялися, і вклонялися до землі.
31 І відповів Єзекія й сказав: “Тепер ви освячені для Господа. Підійдіть, і приведіть жертви та приноси вдячні для Господнього дому”. І привів збір жертви та приноси вдячні, і кожен, хто мав жертвенне серце, — приносив цілопалення.
32 І було число цілопалення, що спровадив збір: худоби великої — сімдесят, баранів — сотня, овечок — двісті, для цілопалення Господеві все це.
33 А для святости: худоби великої — шість сотень, а худоби дрібної — три тисячі.
34 Тільки священиків було мало, і не могли вони обдирати шкур зо всіх цілопалень; і допомагали їм їхні брати Левити аж до скінчення праці, і поки освятилися священики, бо Левити були простосердіші на освячення, аніж священики.
35 І також було багато палень серед мирних жертов і серед жертов литих до цілопалення. І так була відновлена служба Господнього дому.
36 І радів Єзекія та ввесь народ тим, що Бог приготовив для народу, бо та річ сталася несподівано!
Єзекія – цар Юдеї
1 Єзекія зійшов на царський престол, коли йому було двадцять п’ять років, і двадцять дев’ять років він владарював у Єрусалимі. Його матір, Авія, була дочкою Захарії.
2 Він чинив так, як було до вподоби Господу, в усьому дотримуючись діянь свого прабатька Давида.
Єзекія відчинив двері Господнього Храму
3 Вже першого року свого владарювання, в першому місяці, він відчинив двері Господнього Храму і поновив їх.
4 Єзекія звелів священикам і левітам зібратись на східній площі,
5 і сказав їм: Слухайте мене, левіти! Негайно освятіться і освятіть Храм Господа, Бога ваших батьків, та викиньте всяку нечистоту зі святого місця!
6 Адже наші батьки, втративши вірність, робили злочини перед Господом, нашим Богом, залишили Його й цілковито відвернулись від Господнього Намету, повернувшись до нього спиною.
7 Вони замкнули двері навіть у притворі, погасили світильники, не спалювали на жертовниках кадіння ладану й не приносили жертв всепалення Богові Ізраїлю.
8 Через те Господь запалав гнівом на Юдею та на Єрусалим; Він віддав нас на ганьбу, на спустошення і на посміховисько, як ви й бачите на власні очі.
9 Тому й наші батьки полягли від меча, а наші сини, наші дочки та наші жінки опинились за це в полоні.
10 І от тепер я маю намір поновити Заповіт із Господом, Богом Ізраїлю, аби Він відвернув від нас полум’я Свого гніву.
11 Тепер же, сини мої, не будьте недбалі, адже вас обрав Господь, щоб ви стояли перед Ним й служили Йому, були Його слугами і спалювали на жертовнику кадіння ладан.
12 Після цього піднялись левіти: Махат, син Амасаї, та Йоіл, син Азарії від нащадків Кегата; із нащадків Мерарі – Кіш, син Авдії, та Азарія, син Єгаллелела; із нащадків Гершона – Йоах, син Зімми, та Еден, син Йоаха;
13 із синів Еліцафана – Шімрі та Єіїл; із синів Асафа – Захарія та Маттанія;
14 із синів Гемана – Єгіїл та Шімей; із синів Єдутуна – Шемая та Уззіїл.
15 Зібравши своїх братів, вони освятилися, і за наказом царя пішли, аби, згідно з Господнім словом, очистити Господній Храм.
16 З метою очищення священики ввійшли всередину Господнього Храму, і винесли усяку нечистоту, яку виявили в Господньому Храмі, у двір Господнього Храму; а вже звідти левіти забирали й виносили геть до потоку Кедрон.
17 Вони почали освячення в перший день першого місяця, а восьмого дня того ж місяця увійшли до Господнього притвору. Освячення Господнього Храму тривало ще вісім днів і було завершене шістнадцятого дня першого місяця.
18 Після того пішли до царя Єзекії й сказали: Ми очистили весь Господній Храм, а також жертовник всепалення, і все його приладдя; стіл для Виставних хлібів і все його приладдя.
19 Над усім начинням, яке цар Ахаз вилучив зі споживання за період свого владарювання і відступлення, ми звершили обряд освячення, і зараз воно знаходиться перед Господнім жертовником.
Єзекія поновлює жертви й подячні приношення в Господньому Храмі
20 Вставши спозаранку, цар Єзекія зібрав можновладців міста й пішов до Господнього Храму.
21 Потім привели сім тельців, сім баранів, сім ягнят та сім козлів у жертву покути за царство, за Святиню та за всю Юдею. Цар звелів священикам, нащадкам Аарона, принести усе це в жертву всепалення на Господньому жертовнику.
22 Зарізавши тельців, священики взяли їхню кров, й окропили жертовник. Потім зарізали баранів, і також окропили кров’ю жертовник. Далі зарізали ягнят, і тією кров’ю ще раз окропили жертовник.
23 Привели також козлів, призначених для жертви за гріхи, й поставили перед царем та зібраними, котрі поклали на них свої руки,
24 після чого священики їх зарізали, а їхню кров вилили на жертовник, як жертву спокути за гріх усього Ізраїлю, адже цар звелів звершити жертву всепалення і жертву за гріх усього Ізраїлю.
25 Єзекія поставив левітів у Господньому Храмі з цимбалами, цитрами й арфами, за постановою Давида, а також царського провидця Ґада й пророка Натана, – це було свідченням того, що ця постанова від Господа, дана через Його пророків.
26 Отже, левіти стали з інструментами Давида, а священики – з трубами.
27 Тоді Єзекія звелів принести на жертовник жертву всепалення. І щойно розпочалось жертвоприношення всепалення, зазвучала пісня хвали Господу в супроводі труб та інструментів Ізраїльського царя Давида.
28 Усі зібрані долілиць вклонились; і доки не закінчилась жертва всепалення, лунали мелодії співців, та трубили труби.
29 А коли всепалення закінчилось, цар і всі, що були з ним, схилились і долілиць вклонились.
30 Після цього цар Єзекія, разом з можновладцями, наказали левітам прославити Господа словами Давида та ясновидця Асафа. Отже, вони з радістю заспівали пісню хвали і схилившись на коліна, долілиць поклонились.
31 Тоді Єзекія заговорив знову, і сказав: Тепер ви цілковито освячені для Господа, – йдіть і приносьте жертви й подячні приношення в Господній Храм. І всі присутні почали приносити жертви й подячні приношення, а хто щиро бажав, то і жертви всепалення.
32 Таким чином загальна кількість жертв всепалення, які принесла громада, становила: сімдесят тельців, сто баранів і двісті ягнят. Усе це призначалось на жертву всепалення для Господа.
33 А посвячених жертв подяки було: тельців – шістсот, і три тисячі овець.
34 Проте священиків було надто мало, й вони не були спроможними здирати шкури з усіх жертв всепалення, тому їхні брати-левіти допомагали їм, аж поки не закінчили цієї праці й поки інші священики також не звершили обряд освячення. Адже левіти поставились до справи освячення сумлінніше, ніж священики.
35 Було також багато всепалень із жиром мирних жертв і жертв возливання до всепалень. Отже, так було відновлено служіння в Господньому Храмі.
36 Єзекія разом з усім народом раділи з того, що Бог учинив для народу, адже все це сталось досить несподівано.