Цар Йоаш
2 Хр. 22:10–12, 2 23:1–21.1 А коли Аталія, мати Ахазії, побачила, що помер її син, то встала та й вигубила все цареве насіння.
2 А Єгошева, дочка царя Йорама, сестра Ахазії, взяла Йоаша , сина Ахазії, та й викрала його з‑поміж вбиваних царських синів, його та няньку його, і сховала в спальній кімнаті. І сховали його від Аталії, і він не був забитий.
3 І ховався він із нею в Господньому домі шість років, а Аталія царювала над краєм.
4 А сьомого року послав Єгояда, і взяв сотників із карійців та бігунів, і привів їх до себе до Господнього дому, і склав із ними умову, і заприсягнув їх у Господньому домі, і показав їм царського сина.
5 І він наказав їм, говорячи: “Оце та річ, яку зробите. Третина з вас, що приходите в суботу, будете виконувати сторожу царського дому.
6 А третина буде в брамі Сур, а третина — у брамі за бігунами, — і будете виконувати сторожу дому на зміну.
7 А дві частини з вас, усі, що відходять у суботу, будуть виконувати сторожу Господнього дому при цареві.
8 І оточите царя навколо, кожен зі своєю зброєю в руці своїй; а хто ввійшов би до рядів, нехай буде забитий. І будете ви з царем при виході його та при вході його”.
9 І зробили сотники все, що наказав священик Єгояда. І взяли кожен людей своїх, що приходять у суботу та виходять у суботу, і прийшли до священика Єгояди.
10 І дав священик сотникам списи та щити, що належали цареві Давидові, що були в Господньому домі.
11 І поставали бігуни, кожен зі зброєю своєю в руці своїй, від правого боку дому аж до лівого боку дому, при жертівнику та при домі, навколо біля царя.
12 А він вивів царевого сина, і поклав на нього корону та нараменники. І зробили вони його царем, і помазали його, і вдарили в долоні та й крикнули: “Нехай живе цар!”
13 І почула Аталія голос бігунів та народу, і прийшла до народу до Господнього дому.
14 І побачила вона, аж ось цар стоїть за звичаєм на помості, а при царі зверхники та сурми, а ввесь народ краю тішиться та сурмить у сурми. І роздерла Аталія шати свої та й крикнула: “Зрада, зрада!”
15 А священик Єгояда наказав сотникам, поставленим над військом, і сказав до них: “Випровадьте її поза ряди, а хто піде за нею, того забийте мечем!” Бо священик сказав: “Нехай вона не буде забита в Господньому домі!”
16 І зробили їй прохід, і вона прийшла Кінським входом до царського дому, і там була забита.
17 І склав Єгояда заповіта між Господом та між царем і між народом, щоб був народом Господнім, і між царем та між народом.
18 І ввійшов увесь народ Краю до Ваалового дому, та й порозбивали його та жертівники його, і бовванів його зовсім поламали, а Маттана, Ваалового священика, убили перед жертівниками. А при Господньому домі священик поставив варти.
19 І взяв він сотників, і карійців, і бігунів та ввесь народ краю, і вивели царя з Господнього дому. І ввійшли вони через браму бігунів до царського дому, і той сів на царському троні.
20 І тішився ввесь народ краю, а місто заспокоїлось. А Аталію вбили мечем у царському домі.
Спроба Аталії вигубити усіх Давидових царських нащадків
1 Коли матір Юдейського царя Ахазії, Аталія , довідалась, що її син помер, вона, зайнявши царський престол, повстала і вигубила всіх Давидових царських нащадків.
2 Проте Єгошева, дочка царя Йорама, сестра вбитого царя Ахазії, взяла сина Ахазії, Йоаша, – потайки вихопивши його разом з його нянькою з-посеред царських синів, яких мали знищити, – й заховала його від Аталії в своїх спальних кімнатах, аби він не загинув.
3 Потім, протягом шести років, його, разом з опікункою, переховували в Господньому Храмі, в той час як Аталія владарювала над Юдейським краєм.
Змова проти Аталії
4 На сьомий рік священик Єгояда послав за сотниками загонів карійців та раціїв (гвардійців ) і покликав їх до себе в Господній Храм. Він уклав з ними Договір під присягою в Господньому Храмі, і показав їм царського сина.
5 Після чого він розпорядився, наказавши: Ось що маєте зробити: третина з вас, котрі заступають у суботу на варту, нехай пильнують царський палац;
6 ще третина стоятиме в брамі Сур, і третина біля брами Стрільців. Вам почергово потрібно буде охороняти палац.
7 А два загони з вас, – з тих, що виходять у суботу, стоятимуть на варті при Господньому Храмі біля царя.
8 Ви оточите царя довкола, кожен зі зброєю в своїх руках, – а хто хотів би прорватись крізь шеренгу, повинен негайно умерти! Маєте невідступно бути біля царя, коли він виходитиме, й коли він входитиме.
9 Отже, сотники учинили все так, як їм наказав священик Єгояда, – кожен з них узяв своїх воїнів, як тих, котрі приходили в суботу, так і тих, які відходили зі служби в суботу, – всі вони прийшли до священика Єгояди.
10 Священик роздав сотникам списи й щити царя Давида, що були в Господньому Храмі.
11 Тоді охоронці вишикувались, – кожен з власною зброєю в своїх руках, – від правого (південного ) боку Храму, й до лівого (північного ) боку Храму, обличчям до жертовника, і навколо царя.
12 Тоді Єгояда вивів царевича й поклав на нього корону, а також інші царські ознаки. Вони оголосили його царем і помазали єлеєм помазання , плескаючи в долоні та вигукуючи: Нехай живе цар!
13 Коли Аталія почула вигуки вартових та інших людей, то вона вийшла до народу в Господній Храм.
14 І тут вона побачила, що, у відповідності зі звичаєм, біля колони на підвищенні стоїть цар, а біля царя – воєначальники та сурмачі з трубами, а весь народ краю веселиться і голосно трубить у труби. Тож Аталія роздерла свої шати, й закричала: Змова! Зрада!
15 Але священик Єгояда віддав наказ сотникам і воєначальникам, звелівши їм: Виведіть її назовні поза ряди, й хто піде за нею, нехай убивають мечем! Адже священик вважав: Не гоже її страчувати в Господньому Храмі!
16 Після того її схопили і попровадили до царського палацу через Кінський вхід, і там її стратили.
17 А Єгояда уклав Заповіт між Господом та між царем і народом, що вони будуть Господнім народом, а також Договір між царем та народом.
18 Звідти весь народ краю пішов до капища Ваала; вони зруйнували його, й дощенту знищили його жертовники та всі його статуї-ідоли, а жерця Ваала, Маттана, стратили прямо перед жертовником. Поставивши вартових біля Господнього Храму, священик Єгояда,
19 в супроводі сотників, карійців, гвардійців і всього народу краю, попровадили царя з Господнього Храму. Пройшовши через Браму Стрільців, вони ввійшли в царський палац. Отже, Йоаш зійшов на царський престол.
20 Весь народ краю веселився; в місті запанував спокій, хоча й Аталія загинула від меча у царському палаці.