Вознесення Іллі на небо
1 І сталося, коли Господь мав узяти Іллю у вихрі на небо, то йшов Ілля та Єлисей із Ґілґалу.
2 І сказав Ілля до Єлисея: “Сиди тут, бо Господь послав мене аж до Бет‑Елу”. Та Єлисей відказав: “Як живий Господь і жива душа твоя, — я не залишу тебе!” І зійшли вони до Бет‑Елу.
3 І повиходили бет‑ельські пророчі сини до Єлисея та й сказали до нього: “Чи ти знаєш, що сьогодні Господь бере пана твого від тебе?” А він відказав: “Я також знаю, — мовчіть!”
4 І сказав йому Ілля: “Єлисею, сиди тут, бо Господь послав мене до Єрихону”. Та той відказав: “Як живий Господь і жива душа твоя, — я не залишу тебе!” І прийшли вони до Єрихону.
5 І підійшли єрихонські пророчі сини до Єлисея та й сказали до нього: “Чи ти знаєш, що сьогодні Господь бере пана твого від тебе?” А він відказав: “Я також знаю, — мовчіть!”
6 І сказав йому Ілля: “Сиди тут, бо Господь послав мене до Йордану!” Та той відказав: “Як живий Господь і жива душа твоя, — я не залишу тебе!” І пішли вони обоє.
7 І п’ятдесят чоловік пророчих синів також пішли, і стали навпроти здалека, а вони обидва стали над Йорданом.
8 І взяв Ілля плаща свого, і згорнув, і вдарив по воді, — і вона розділилась пополовині туди та сюди…
9 І сталося, як вони перейшли, то Ілля сказав до Єлисея: “Проси, що маю зробити тобі, поки я буду взятий від тебе!” І сказав Єлисей: “Нехай же буде на мені подвійний твій дух!”
10 А той відказав: “Тяжкого зажадав ти! Якщо ти побачиш мене, що буду взятий від тебе, — буде тобі так, а якщо ні — не буде”.
11 І сталося, як вони все йшли та говорили, аж ось появився огняний віз та огняні коні, і розлучили їх одного від одного. І вознісся Ілля у вихрі на небо…
12 А Єлисей це бачив, і він закричав: “Батьку мій, батьку мій, возе Ізраїлів та верхівці його!” Та вже не побачив його… І схопився він сильно за одежу свою та й роздер її на дві частини.
13 І підняв він Іллевого плаща, що спав із нього, і вернувся, і став на березі Йордану.
14 І взяв він Іллевого плаща, що спав із нього, і вдарив по воді та сказав: “Де Господь, Бог Іллі?” І також він ударив по воді, — і вона розділилася пополовині туди та сюди!..
15 І побачили його знавпроти єрихонські пророчі сини, та й сказали: “На Єлисеї спочив дух Іллів!” І пішли вони назустріч йому, і попадали перед ним до землі,
16 та й сказали до нього: “Ось із твоїми рабами є п’ятдесят чоловік хоробрих, — нехай вони підуть та пошукають твого пана, — ану ж забрав його Дух Господній, і кинув його на одну з гір або в одну з долин!” А той відказав: “Не посилайте!”
17 Та вони сильно благали його, аж докучили йому, то він сказав: “Посилайте!” І послали вони п’ятдесят чоловік, і шукали три дні, та не знайшли його.
18 І вони вернулися до нього (а він мешкав в Єрихоні). І сказав він до них: “Чи ж не казав я вам: Не йдіть?”
Перші Єлисеєві чуда
19 І сказали люди того міста Єлисеєві: “Ось положення цього міста хороше, як пан бачить, та вода нехороша, а земля неплідна”.
20 А він сказав: “Подайте мені нового дзбанка, і покладіть туди соли”. І вони подали йому.
21 І він вийшов до джерела води, і кинув туди соли й сказав: “Так сказав Господь: Уздоровив Я цю воду, — не буде вже звідти смерти, ані непліддя!”
22 І була вилікувана та вода, і так є аж до цього дня, за словом Єлисея, яке він говорив.
23 І відійшов він звідти до Бет-Елу. А коли він ішов дорогою, то малі хлопці виходили з того міста й насміхалися з нього, і казали йому: “Ходи, лисий! Ходи, лисий!”
24 І він обернувся назад і побачив їх, та й прокляв їх Іменем Господнім. І вийшли дві ведмедиці з лісу, і розірвали з них сорок і двоє дітей…
25 А він пішов звідти до гори Кармел, а звідти вернувся до Самарії.
Ілля піднятий на небо на вогненній колісниці
1 Господь у вихорі забрав Іллю на небо. А відбулось це так: Ілля з Єлисеєм подорожували з Ґілґала.
2 Ілля сказав Єлисею: Залишайся тут, оскільки Господь мене посилає в Бетель. Але Єлисей відповів: Як живий Господь, і як живий ти, я не залишу тебе! І вони пішли до Бетеля.
3 Пророчі учні, котрі були в Бетелі, підійшли до Єлисея й сказали йому: Чи ти знаєш, що сьогодні Господь піднесе твого господаря над твоєю головою? А він відповів: Я про це знаю, – мовчіть!
4 Там Ілля сказав Єлисею: Залишайся тут, адже Господь посилає мене в Єрихон. І знову Єлисей відповів: Як живий Господь, і як живий ти, я не залишу тебе! І вони подались до Єрихона.
5 Тут також підійшли до Єлисея пророчі учні, котрі були в Єрихоні, й сказали йому: Чи тобі відомо, що сьогодні Господь забере твого господаря понад твоєю головою? А він відповів: Я про це знаю, – мовчіть!
6 Ілля ще раз запропонував Єлисею: Залишайся тут, тому що Господь посилає мене до Йордану. Однак той відповів: Як живий Господь, і як живий ти, я не залишу тебе! І вони далі пішли вдвох.
7 Пішли також п’ятдесят чоловік пророчих учнів й стали здалека навпроти. Вони ж обидва зупинились над Йорданом.
8 Тоді Ілля взяв свій плащ, згорнув його і вдарив по воді, – вода розступилася в обидва боки, так що вони обидва перейшли по суходолу.
9 Так сталося, що коли вони перейшли, то Ілля промовив до Єлисея: Проси, що я мав би для тебе зробити, перш ніж я буду взятий від тебе! А Єлисей відповів: Нехай на мені подвійною мірою спочине твій дух!
10 Трудного ти жадаєш, – відповів Ілля, – але якщо ти побачиш, як я буду взятий від тебе, то так і станеться. А якщо не побачиш, то цього не буде.
11 Отже, коли вони далі так рухались, розмовляючи між собою, раптом з’явилися вогненна колісниця, і такі ж вогненні коні, й розділили їх між собою. Тож у вихорі Ілля був піднятий на небо.
12 На все це дивлячись, Єлисей закричав: Батеньку мій! Батеньку мій! О, колісниця Ізраїлю і його кіннота! І коли Іллі вже більше не було видно, Єлисей вхопився за свій одяг і роздер його на дві частини.
13 Потім він підняв плащ Іллі, який упав з нього, згорнув його і, повертаючись, зупинився на березі Йордану.
14 Він узяв плащ Іллі, який упав з нього, вдарив по воді й сказав: Де Господь, Бог Іллі? Він так само вдарив по воді, як Ілля , – і вода розступилася в обидва боки, тому Єлисей перейшов.
15 Коли це побачили пророчі учні з Єрихона, що стояли здалеку, то сказали: Дух Іллі спочив на Єлисеєві. Тож вони вийшли йому назустріч, і долілиць поклонилися йому.
16 Вони запропонували йому: Ось серед нас, твоїх слуг, є п’ятдесят хоробрих чоловіків, – нехай вони підуть і пошукають твого господаря. Адже, можливо, Господній Дух підняв його, а потім опустив його на якусь гору, або на якусь долину. Але він відповів: Не посилайте!
17 Оскільки ж вони дуже наполягали, так що аж надокучили йому, то Єлисей сказав: Посилайте! Отже, вони послали п’ятдесят мужів, котрі шукали три дні, але не знайшли його.
18 Коли ж вони повернулись до нього, як він ще перебував у Єрихоні, то Єлисей сказав їм: Хіба я не говорив вам, щоби ви не йшли?
Перші чуда Єлисея
19 У той час мешканці міста сказали Єлисею: Як ти сам бачиш, наш добродію, що розташування міста хороше, але вода в ньому погана, та й земля неродюча.
20 А він сказав до них: Принесіть мені нову посудину й насипте туди солі! Все це принесли йому.
21 Він вийшов до водного джерела, і висипав туди сіль зі словами: Так говорить Господь: Я оздоровлюю цю воду, – більше не буде від неї смерті, ані неврожаю!
22 За словом Єлисея, яке він тоді сказав, та вода стала здоровою аж до сьогодні.
23 Звідти він пішов до Бетеля. Коли Єлисей йшов дорогою, то повибігали з міста малі хлопчаки й глузували з нього, говорячи услід йому: Йди, лисий! Йди, лисий!
24 Він оглянувся, подивився на них і прокляв їх в Ім’я Господнє. Після цього з лісу вийшли дві ведмедиці й розшматували з них сорок два хлопчики.
25 Єлисей же пішов звідси на гору Кармель, а потім повернувся в Самарію.