Ограблення й зруйнування Єрусалиму
Єр. 52:4–34.1 І сталося дев’ятого року його царювання, десятого місяця, десятого дня місяця, прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, він та все військо його, на Єрусалим, і розтаборився проти нього, і побудували проти нього вала навколо.
2 І було місто в облозі аж до одинадцятого року царя Седекії.
3 Дев’ятого дня місяця настав сильний голод у місті, і не було хліба для народу Краю.
4 І пробитий був пролом у мурі міста, і всі вояки повтікали вночі дорогою брами між двома мурами, що при царському садку, бо халдеї були при місті навколо. А цар утік дорогою в степ.
5 А халдейське військо погналося за царем, та й догнали його в єрихонських степах, а все його військо розпорошилося від нього.
6 І схопили царя, і відвели його до вавилонського царя до Рівли, і там його той засудив.
7 А синів Седекії зарізали на його очах, а очі Седекії він вибрав, і скував його двома мідяними кайданами, та й відвів його до Вавилону…
8 А п’ятого місяця, сьомого дня місяця, — це дев’ятнадцятий рік царя Навуходоносора, вавилонського царя, — прийшов до Єрусалиму Невузар’адан, начальник царської сторожі, слуга вавилонського царя.
9 І він спалив дім Господній та дім царевий, і всі доми в Єрусалимі, і кожен великий дім спалив огнем.
10 І мури навколо Єрусалиму порозбивало все халдейське військо, що було з начальником царської сторожі.
11 А решту народу, що позостався в місті, і тих, що перебігли до вавилонського царя, і решту простого люду повиганяв Невузар’адан, начальник царської сторожі.
12 А з бідноти Краю начальник царської сторожі позоставив декого за винярів та за рільників.
13 А мідяні стовпи, що в Господньому домі, і підстави, і мідяне море, що в Господньому домі, халдеї поламали, і віднесли їхню мідь до Вавилону.
14 І горнята, і лопатки, і ножі, і ложки, і ввесь мідяний посуд, що вживається при службі, позабирали.
15 І кадильниці, і чаші, усе , що було золоте — забрав золото, а що було срібне — срібло взяв начальник царської сторожі.
16 Два стовпи, одне море та ті підстави, що Соломон поробив був для Господнього дому, — не було й ваги для всіх цих речей!
17 Вісімнадцять ліктів високість одного стовпа й одна мідяна маковиця, а високість маковиці — три лікті, та мережка, і гранатові яблука на маковиці навколо, усе мідь. І для другого стовпа з мережкою — так само.
18 І начальник царської сторожі взяв Сераю, первосвященика, і Цефанію, другого священика, та трьох сторожів порога.
19 А з міста взяв він одного евнуха, що був начальником над військовими, та п’ять чоловік з тих, що бачать цареве обличчя, що були знайдені в місті, і писаря, зверхника військових відділів, що записував народ Краю до військових відділів, і шістдесят чоловік з народу Краю, що знаходилися в місті.
20 І позабирав їх Невузар’адан, начальник царської сторожі, і відвів їх до вавилонського царя, до Рівли.
21 І вдарив їх вавилонський цар, і повбивав їх у Рівлі, у гаматовому краї. І пішов Юда на вигнання з своєї землі.
22 А народ, що позостався в Юдиному краї, якого позоставив Навуходоносор, вавилонський цар, то настановив над ним Ґедалію, сина Ахікама, Шафанового сина.
23 І почули всі військові зверхники, вони та люди, що вавилонський цар настановив Ґедалію, то поприходили до Ґедалії до Міцпи і Ізмаїл, син Нетаніїн, і Йоханан, син Кареахів, і Серая, син нетофатянина Танхумета, і Яазанія, син маахатянина, вони та їхні люди.
24 І присягнув Ґедалія їм та їхнім людям, і сказав їм: “Не бійтеся бути підданими халдейцям, осядьте в Краї та служіть вавилонському цареві, — і буде вам добре!”
25 І сталося сьомого місяця, прийшов Ізмаїл, син Нетанії, Елішамового сина, з царського насіння, та десять мужів із ним, і вдарили вони Ґедалію, — і він помер, і юдеїв, і халдеїв, що були з ними в Міцпі.
26 І знявся ввесь народ, від малого й аж до великого, та зверхники військ, і пішов до Єгипту, бо боявся халдеїв.
27 І сталося тридцятого й сьомого року неволі Єгояхіна, Юдиного царя, дванадцятого місяця, двадцять сьомого дня місяця, Евіл-Меродах, цар вавилонський, у році свого зацарювання, змилувався над Єгояхіном, Юдиним царем, і вивів його з дому ув’язнення.
28 І він говорив із ним ласкаво, і поставив трона його понад трона царів, що були з ним у Вавилоні.
29 І змінив в’язничну одежу його, і він завжди їв хліб перед ним по всі дні свого життя.
30 А їжа його, їжа стала, видавалася йому від царя, щоденне щоденно, по всі дні його життя.
Захоплення та зруйнування Єрусалиму Навоходоносором
1 Так сталося, що в дев’ятому році царювання Седекії, в десятий день десятого місяця, вавилонський цар Навуходоносор з усім своїм військом знову підступив до Єрусалима; він отаборився проти нього й насипав навколо нього облоговий вал.
2 Отже, місто перебувало в облозі до одинадцятого року царювання Седекії.
3 На дев’ятий день четвертого місяця, коли в місті лютував страшний голод, і простий люд міста вже не мав що їсти,
4 в стіні міста був зроблений вилом, і цар, разом з усіма своїми воїнами, вийшов вночі через таємний прохід між двома стінами, що оточували царський сад, хоча довкола міста ще перебували халдейці, – і втекли в напрямку Йорданської Долини .
5 Але халдейське військо погналось за царем; воїни наздогнали його в Єрихонській долині, тимчасом як усе цареве військо, залишивши його, розбіглося.
6 Царя схопили і привели його до вавилонського царя в Ріввлу , де він виголосив йому вирок.
7 Там, перед його очами, стратили синів Седекії; самого ж Седекію осліпили і, закувавши його в кайдани, запровадили у Вавилон.
8 Дев’ятнадцятого року, сьомого дня п’ятого місяця владарювання вавилонського царя Навуходоносора, прийшов у Єрусалим довірений посадовець вавилонського царя, начальник особистої царської охорони, Невузарадан.
9 Він спалив Господній Храм, царський палац та інші великі будинки Єрусалима, – всі доми вельмож були спалені вогнем.
10 Військо халдейців, яке прибуло з начальником охорони, зруйнувало довколишні стіни Єрусалима.
11 Решту людей, які ще залишалися в місті, як і тих, що перебігли до вавилонського царя, – увесь цей народ начальник охорони Невузарадан забрав у полон.
12 Лише найбідніших краю начальник охорони залишив доглядати поля і виноградники.
13 Мідні колони, що були в Господньому Храмі, їхні підставки, а також мідне море , яке було в Господньому Храмі, халдейці розбили, а їхню мідь забрали до Вавилону.
14 Так само лопатки, щипці, ложки та весь інший мідний посуд, що використовувався під час богослужіння, вони забрали.
15 Начальник охорони також забрав кадильниці й чаші-кропильниці, – все, що було з золота і срібла, він забрав.
16 Стосовно ж двох колон, мідного моря і підставок, які виготовив Соломон для Господнього Храму, то важко було зважити всю кількість міді в усіх цих предметах.
17 Адже кожна колона мала заввишки вісімнадцять ліктів. Крім того, на ній була мідна капітель; капітель була заввишки у три лікті, навколо якої було мереживо, на якому кріпилися мигдалеві яблука, – все це з міді. Такою ж була й друга колона, – з капітеллю та мідним мереживом.
18 Начальник варти полонив первосвященика Сераю, і другого священика Цефанію, та трьох вартових біля дверей Храму.
19 В місті він захопив одного царедворця (євнуха ), котрий був начальником над воїнами, а також п’ятьох мужів з найближчого оточення царя, яких знайшли в місті, та писаря військового командування, котрий ніс відповідальність за мобілізацію до війська людей краю; крім того, полонив шістдесят інших мужів, громадян країни, які ще залишались у місті.
20 Захопивши їх, начальник охорони Невузарадан запровадив їх до вавилонського царя в Рівлу.
21 Там, у Рівлі, що в Хаматському краю, вавилонський цар, караючи їх, стратив усіх. Таким чином Юдеї остаточно були вигнані з власної землі.
Ґедалія – управитель в Юдейському краю
22 Проте над народом, який ще залишався в Юдейському краю, тобто над тими, котрих вавилонський цар Навуходоносор залишив, він поставив управителем Ґедалію, сина Ахікама, Шафанового онука.
23 Як тільки колишні воєначальники та їхні підлеглі дізнались, що вавилонський цар поставив Ґедалію, то вони прийшли до Ґедалії в Міцпу. Це були: Ізмаїл, син Нетанії, Йоханан, син Кареаха, та Серая, син Танхумета з Нетофати, та Яазанія, син Маахатії разом зі своїми людьми.
24 І Ґедалія присягнувся перед ними та їхніми людьми, говорячи їм: Не бійтеся стати підвладними халдейцям! Залишайтесь у краю, служіть вавилонському цареві, й вам буде добре!
25 Але сталося так, що в сьомому місяці прибув Ізмаїл, син Нетанії, онук Елішами, один із царських нащадків, разом із десятьма чоловіками. Вони вразили Ґедалію, причинивши йому смерть, і знищили Юдеїв та халдейців, які були з ним у Міцпі.
26 Злякавшись помсти з боку халдейців, увесь народ, – від малого й до великого, разом з колишніми воєначальниками піднявся і вирушив в Єгипет.
Звільнення Єхонії з в’язниці
27 Так сталося, що в тридцять сьомому році після полонення Юдейського царя Єхонії, в дванадцятому місяці, двадцять сьомого дня того місяця, зійшов на царський престол Вавилону Евіл-Меродах . Першого року свого царювання він помилував Юдейського царя Єхонію та звільнив його з в’язниці.
28 Він приязно з ним розмовляв і поставив його престол вище, ніж престоли інших переможених царів, котрі були в нього у Вавилоні.
29 Він змінив його в’язничний одяг, і Єхонія постійно споживав їжу за царським столом до кінця свого життя.
30 Його утримання було постійним утриманням, і видавалось йому від царя щодня протягом усього його життя.