Давидів гріх
1 І сталося по року, у час виходу царів на війну , то послав Давид Йоава й своїх слуг із ним, та всього Ізраїля, і вони вигубили аммонітян і облягли Раббу. А Давид сидів в Єрусалимі.
2 І сталося надвечір, і встав Давид із ложа свого, і проходжувався на даху царського дому. І побачив він із даху жінку, що купалася. А та жінка була дуже вродлива.
3 І послав Давид, і запитався про ту жінку. А посланий сказав: “Таж то Вірсавія, Еліямова дочка, жінка хіттеянина Урії!”
4 І послав Давид посланців, і взяв її. І вона прийшла до нього, і він поклався з нею. А вона очистилася з нечистости своєї, і вернулася до свого дому.
5 І завагітніла та жінка. І послала вона, і донесла Давидові, й сказала: “Я завагітніла!”
6 А Давид послав до Йоава: “Пошли мені хіттеянина Урію”. І Йоав послав Урію до Давида.
7 І прийшов Урія до нього, а Давид запитався про стан Йоава, і про стан народу, і про стан війни.
8 І сказав Давид до Урії: “Іди до свого дому та обмий свої ноги”. І вийшов Урія з царського дому, а за ним понесли гостинця царського.
9 Та Урія спав при вході до царського дому з усіма слугами пана свого, а до свого дому не пішов.
10 І донесли Давидові, говорячи: “Урія не пішов до дому свого”. І сказав Давид до Урії: “Чи ж не з дороги ти приходиш? Чому ти не пішов до свого дому?”
11 І сказав Урія до Давида: “Ковчег і Ізраїль та Юда сидять у шатрах, а пан мій Йоав та раби мого пана таборують на голому полі. А я піду до свого дому, щоб їсти й пити та лежати зі своєю жінкою? Клянуся життям твоїм та життям душі твоєї, що не зроблю я такої речі!”
12 І сказав Давид до Урії: “Позостанься тут і сьогодні, а взавтра я відпущу тебе”. І позоставався Урія в Єрусалимі того дня та дня другого.
13 І покликав його Давид, і той їв та пив перед ним, а він підпоїв його. І вийшов він увечорі, щоб покластися на ложі своїм разом зі слугами пана свого, а до дому свого не пішов.
14 І сталося ранком, і написав Давид листа до Йоава, і послав через Урію.
15 А в листі тому він написав так: “Поставте Урію напереді найтяжчого бою, і відступіте від нього, щоб він був ударений, і помер”.
16 І сталося, коли Йоав обложував місто, то поставив Урію на те місце, про яке знав, що там хоробрі мужі.
17 І вийшли люди того міста, і воювали з Йоавом, — і впали дехто з народу, із Давидових слуг, і повмирали, також хіттеянин Урія.
18 І послав Йоав, і доніс Давидові про всі справи того бою.
19 І наказав він послові, говорячи: “Як покінчиш ти оповідати цареві про всі справи того бою,
20 і буде, якщо ти розгніваєш царя, і він скаже тобі: “Чого ви так близько підійшли до міста воювати? Чи ви не знали, що будуть кидати на вас з‑над муру?
21 Хто забив був Авімелеха, Єруббешетового сина? Чи не жінка кинула на нього горішнього каменя від жорен з муру, і він помер у Тевеці? Чого ви близько підійшли до муру?” То ти скажеш: Помер також хіттеянин Урія”.
22 І пішов посол, і прийшов, і доніс Давидові все, що послав був Йоав.
23 І сказав посол Давидові: “Вони стали сильніші за нас, і вийшли проти нас на поле, та ми були переможцями над ними аж до входу в браму.
24 А стрільці стріляли на твоїх рабів з муру, і померли дехто з царевих рабів, а також помер твій раб хіттеянин Урія”.
25 І сказав Давид до посла: “Так скажеш до Йоава: Нехай не буде злою в очах твоїх ця річ, бо меч пожирає то цього, то того. Підсиль війну свою проти міста, та й розвали його! І підбадьор його, Йоава !”
26 І прочула Урієва жінка, що помер її чоловік Урія, і голосила за своїм чоловіком.
27 А як минула жалоба, то Давид послав, і забрав її до свого дому, і вона стала йому за жінку, і породила йому сина. Та в Господніх очах була злою та річ, що оце зробив був Давид.
Давид, Вірсавія та Урія
1 Наступного року, коли царі зазвичай вирушають у походи, Давид послав Йоава зі своїми воїнами й усім військом Ізраїлю; вони розгромили аммонійців, і взяли в облогу їхню столицю Раббу. Давид же залишався в Єрусалимі.
2 Так сталось, що якось під вечір, піднявшись зі свого ліжка, Давид проходжувався на даху царського палацу. З даху він побачив неподалік жінку, що купалась. Та жінка була з вигляду дуже вродливою.
3 Тож Давид послав, аби щось довідатись про ту жінку. Йому повідомили: Це – Вірсавія, Еліямова дочка, дружина хеттейця Урії.
4 Давид відправив за нею посланців і наказав привести. Коли вона прийшла до нього, він схилив її до статевих стосунків, – це був якраз час, коли вона очистилась від своєї менструації, – після чого вона повернулася до свого дому.
5 Але жінка завагітніла, тому вона послала повідомити про це Давида, сказавши: Я – вагітна.
6 Тоді Давид послав до Йоава гінця з наказом : Пришли до мене хеттейця Урію! І Йоав послав Урію до Давида.
7 А коли Урія прибув до нього, Давид почав питати про те, як почувається Йоав, у якому стані військо, та які обставини на війні.
8 Нарешті Давид сказав Урії: Йди до свого дому, помий свої ноги й відпочинь ! Коли Урія вийшов із царського палацу, за ним понесли подарунок від царя.
9 Проте Урія спав в приміщенні біля брами царського палацу разом з усіма слугами свого володаря, а до свого дому він не пішов.
10 Тож Давида повідомили, сказавши: Урія не пішов до свого дому! Наступного дня Давид запитав Урію: Хіба ти не повернувся з далекої дороги? Чому ти не пішов до свого дому?
11 Але Урія відповів Давидові: Божий Ковчег, Ізраїль та Юда мешкають у наметах; мій командир Йоав, і воїни мого володаря таборують у відкритому полі, а я мав би йти до свого дому, – їсти, пити та спати зі своєю дружиною? Присягаюсь тобою і твоїм життям, я такого не вчиню!
12 Після цього Давид сказав до Урії: Тоді залишайся тут ще й сьогодні, а завтра я тебе відпущу! Тож Урія залишався в Єрусалимі того дня й до наступного.
13 Давид запросив його, аби він разом з ним їв і пив, так що Давид упоїв Урію . Проте той, вийшовши увечері, ліг спати на своє місце з слугами свого володаря, але до свого дому не пішов.
14 А вранці Давид написав листа Йоаву й передав його через Урію.
15 В тому листі він написав, наказуючи: Постав Урію спереду в найзапеклішому бою, після чого відступіть від нього, щоб у нього влучили, й він загинув.
16 Так і сталося: під час облоги міста Йоав поставив Урію в тому місці, про яке знав, що там найхоробріші воїни ворога .
17 Коли ж ці воїни вийшли з міста й почалась битва з Йоавом, у бою полягло кілька воїнів з Давидового війська. Тоді також загинув і хеттеєць Урія.
18 Тож Йоав відправив посланця з повідомленням до Давида про всі обставини того бою.
19 Він дав особливу вказівку посланцеві, кажучи: Коли ти скінчиш розповідати цареві про весь перебіг бою,
20 і тоді, коли цар запалає гнівом, і він скаже тобі: Чому ви так близько підійшли до міста, щоб там битись? Хіба ви не знали, що зі стіни стріляють?
21 Хто вбив Авімелеха, Єрувваалового сина? Хіба не жінка, кинувши на нього зі стіни міста Тевеца кусок каменю від жорна, й він загинув? Навіщо ви підійшли близько до стіни? – Тоді ти скажи: Твій слуга, хеттеєць Урія, також загинув…
22 Отже, посланець прийшов і розповів Давидові про все, як йому наказав Йоав.
23 Зокрема, посланець так сказав Давидові: Ті воїни сильні, тому спочатку навіть мали над нами перевагу й почали нас переслідувати в полі, але потім ми погнались за ними аж до входу в браму.
24 Тоді їхні лучники почали стріляти на твоїх воїнів зі стіни, а тому деякі з воїнів царя загинули, зокрема загинув і твій слуга, хеттеєць Урія…
25 Після цього Давид звелів посланцеві, аби той переказав Йоавові: Нехай тебе не тривожить те, що сталось, адже меч на війні пожирає то одного, то іншого. Підсиль свій тиск на місто, і знищ його! – Сподіваюсь , ці слова підбадьорять Йоава!
26 Коли дружина Урії дізналась, що її чоловік Урія помер, то оплакувала свого чоловіка.
27 Але щойно дні жалоби минули, Давид послав за нею, і забрав її до свого палацу. Вірсавія стала йому дружиною, й народила йому сина. Проте справа, яку вчинив Давид, була вкрай підступною в очах Господа.