Підготовка до вирішального бою
1 І сказав Ахітофел до Авесалома: “Виберу я дванадцять тисяч чоловік, і встану, і поженуся цієї ночі за Давидом.
2 І нападу я на нього, а він змучений та слабосилий, і він затремтить, — і повтікає ввесь народ, що з ним, а я вб’ю й самого царя.
3 І наверну я ввесь народ до тебе; як не буде чоловіка, якого душі ти шукаєш, то ввесь народ буде мати мир”.
4 І була люба ця річ в очах Авесалома та в очах усіх Ізраїлевих старших.
5 І сказав Авесалом: “Поклич теж аркеянина Хушая, та нехай послухаємо, що в устах його, — нехай скаже також він”.
6 І прийшов Хушай до Авесалома, а Авесалом сказав до нього, говорячи: “Отак говорив Ахітофел. Чи виконаємо слова його? Якщо ні, говори ти”.
7 І сказав Хушай до Авесалома: “Не добра та рада, яку цього разу радив Ахітофел”.
8 І сказав Хушай: “Ти знаєш батька свого та людей його, що вони лицарі, та розлючені вони, як медведиця, позбавлена на полі дітей. А батько твій вояк, і не буде ночувати з народом.
9 Ось тепер він ховається в одній з ям, або в іншому місці. І коли б сталося, що хтось упаде серед них, нападаючих , напочатку, а хто‑будь почує та скаже: Сталася поразка в народі, який за Авесаломом,
10 а хоча б він і хоробрий, якого серце — як серце лев’яче, то справді ослабне, бо ввесь Ізраїль знає, що батько твій лицар і хоробрі ті, що з ним.
11 Тому раджу я: нехай конче збереться до тебе ввесь Ізраїль від Дана й аж до Беер‑Шеви, многотою, як пісок, що над морем, і ти сам підеш до бою.
12 І прийдемо ми проти нього в одне з місць, та й нападемо на нього, як падає роса на землю, і не позоставимо ані при нім, ані між усіма людьми, що з ним, ані одного.
13 А якщо він збереться до якого міста, то ввесь Ізраїль занесе на те місто шнури, та й потягнемо його аж до потоку, так, що не залишиться там ані камінчика”.
14 І сказав Авесалом та всі Ізраїлеві мужі: “Ліпша рада аркеянина Хушая від ради Ахітофелової!” Бо це Господь наказав зламати добру Ахітофелову раду, щоб Господь приніс зло на Авесалома.
15 І сказав Хушай до священиків Садока та Евіятара: “Так і так радив Ахітофел Авесаломові та Ізраїлевим старшим, а я радив так і так.
16 А тепер швидко пошліть і донесіть Давидові, говорячи: Не ночуй цієї ночі в степах пустині, але конче перейди на той бік , щоб не був поглинутий цар та ввесь народ, що з ним”.
17 А Йонатан та Ахімаац стояли в Ен-Роґелі. І пішла невільниця, й розповіла їм, а вони пішли й донесли цареві Давидові, бо не могли ані показатися, ані ввійти до міста.
18 Та їх побачив один юнак та й доніс Авесаломові. І вони обидвоє швидко пішли, та й увійшли до дому чоловіка в Бахурімі, що мав колодязя на своїм подвір’ї, і спустилися туди.
19 А жінка тая взяла й розтягла заслону на верху колодязя, і розложила на ньому зерна, — і нічого не було пізнано.
20 І прийшли Авесаломові раби до тієї жінки до дому та й сказали: “Де Ахімаац та Йонатан?” А жінка та їм сказала: “Перейшли через воду”. І ті шукали й не знайшли, та й вернулися до Єрусалиму.
21 І сталося по їхньому відході, вони вийшли з колодязя, і пішли та донесли Давидові. І сказали вони до Давида: “Уставайте, і переходьте швидко воду, бо отак радив на вас Ахітофел”.
22 І повставали Давид та ввесь народ, що з ним, та до ранішнього світла перейшли Йордан, і не позосталося ані одного, що не перейшов би Йордану.
23 А коли Ахітофел побачив, що порада його не виконана, то осідлав осла, і встав та й пішов до свого дому, до свого міста. І він зарядив про дім свій, та й повісився, і помер, і був похований у гробі свого батька…
24 А Давид прийшов до Маханаїму, а Авесалом перейшов Йордан, він та всі Ізраїлеві мужі із ним.
25 І Авесалом настановив над військом Амасу замість Йоава. А Амаса був син чоловіка, що ім’я йому Їтра, їзрееліт, який увійшов був до Авіґаїл, дочки Нахашової, сестри Церуї, Йоавиної матері.
26 І таборував Ізраїль та Авесалом у ґілеадському краї.
27 І сталося, коли Давид прийшов до Маханаїму, то Шові, Нахашів син з аммонітської Рабби, і Махір, Амміелів син з Ло‑Девару, і ґілеадянин Барзіллай з Роґеліму
28 поприносили постелі, і чаші, і ганчарський посуд, і пшениці, і ячменю, і муки, і праженого зерна,
29 і меду, і масла, і худобу дрібну, і товщу з худоби великої, — для Давида та для народу, що з ним, щоб їли, бо сказали: “Цей народ голодний і змучений та спрагнений у пустині”.
1 Далі Ахітофел запропонував Авесалому: Дозволь мені вибрати дванадцять тисяч озброєних мужів, і я цієї ж ночі вирушу в погоню за Давидом.
2 Я нападу на нього, коли він ще стомлений і знесилений; така несподівана раптовість викличе в усіх жах, – люди, що з ним, розбіжаться, і я вб’ю лише самого царя, після чого
3 приведу до тебе весь народ, як приводять наречену до свого чоловіка. Адже якщо не стане людини, смерті якої ти жадаєш, то в усьому народі буде мир!
4 Така порада сподобалась Авесалому та всім старійшинам Ізраїлю.
Порада Хушая
5 Але Авесалом все ж сказав: Покличте ще і аркійця Хушая, – послухаємо, що скаже він.
6 Після того як Хушай прийшов до Авесалома, то Авесалом розповів, яку пораду дав йому Ахітофел, і запитав: Чи мали би ми діяти за його порадою? Якщо ні, то що порадиш ти?
7 Хушай відповів Авесалому: Цього разу порада Ахітофела недобра.
8 Далі Хушай сказав: Ти знаєш свого батька та його воїнів, що вони справжні лицарі, й зараз вони так розлючені, як польова ведмедиця, в якої відібрали дітей. До того ж, твій батько – досвідчений воїн, і не стане ночувати разом з народом.
9 Ось і тепер він, безперечно, ховається в якійсь печері, чи в якомусь іншому місці. І коли на самому початку поляжуть якісь твої люди, то, хто лише про це почує, скаже: Прибічники Авесалома зазнали поразки.
10 Тоді навіть найхоробріший, в якого серце подібне до лев’ячого, то і він все одно впаде на дусі, оскільки весь Ізраїль знає, що твій батько справжній лицар, як і ті, що з ним, – хоробрі воїни.
11 Ось що я раджу: Спочатку нехай до тебе збереться весь Ізраїль, – від Дана й до Вірсавії, – так багато, як піску на березі моря, – і ти особисто вирушиш з ними на битву.
12 І тоді наскочимо на нього, в якому б місці він не перебував, – нагрянемо на нього, як роса спадає на землю; після цього не залишиться ні він, ані жоден з тих вояків, що з ним!
13 Якби він навіть сховався в якомусь місті, то весь Ізраїль принесе стільки шнурів, що затягнемо його (місто ) аж у потік, так що не залишиться від нього жодного камінця!
14 Тоді Авесалом і всі мужі Ізраїлю сказали: Порада аркійця Хушая краща, ніж порада Ахітофела! Однак все це було визначено Господом, аби добра (для Авесалома ) порада Ахітофела була відкинута, оскільки Господь вирішив спровадити на Авесалома загибель.
Хушай попереджає Давида
15 І Хушай негайно розповів священикам Садоку й Авіятару, що порадив Авесалому та старійшинам Ізраїлю Ахітофел, а що порадив він.
16 Після цього він сказав : Терміново посилайте й повідомте Давидові мої слова: Не залишайся цієї ночі в пустелі біля йорданських бродів , але якомога швидше переправляйся, щоб часом не загинули як сам цар, так і весь його озброєний народ.
17 У той час Йонатан і Ахімаас знаходились біля Ен-Роґела , чекаючи повідомлень , і їм заборонялось з’являтись у місті, тоді як одна зі служниць приходила й усе їм розповідала. Вони ж негайно йшли й переказували це цареві Давидові.
18 Але одного разу їх побачив слуга, який доніс про них Авесаломові. Дізнавшись про це, вони обидва швидко втекли й прибули до житла якогось чоловіка в Бахурімі, на подвір’ї якого була криниця. Вони миттєво спустилися туди,
19 а дружина того чоловіка взяла покривало, розстелила його над отвором криниці й насипала на нього зерна для сушіння , так що нічого не можна було запримітити.
20 Коли ж прийшли слуги Авесалома до дому тієї жінки й запитали: Де Ахімаас та Йонатан, то жінка їм відповіла: Вони перебрели на другий бік потоку. Обшукавши скрізь, і не знайшовши, вони повернулись у Єрусалим.
21 Коли ж слуги Авесалома відійшли, сталося так, що вісники вилізли з криниці, пішли й усе розповіли царю Давиду. Вони особливо наголосили Давидові: Негайно вирушайте й переправляйтесь через води Йордану , оскільки так і так щодо вас порадив Ахітофел!
22 Тож Давид і весь народ, що був з ним, піднялись і всі перейшли Йордан. До враннішнього світанку, всі до одного, переправились через Йордан, – не залишилось по тім боці нікого .
23 Коли Ахітофел побачив, що не відбувається за його порадою, осідлав свого осла, вирушив і подався до свого дому в родинному місті. Він зробив Заповіт щодо своєї родини, після чого повісився. Після смерті, Ахітофела поховали в гробниці його батька.
24 Що ж до Давида, то він благополучно прибув у Маханаїм , тимчасом як Авесалом разом з усіма озброєними людьми Ізраїлю, що були з ним, тільки-но перейшли Йордан.
25 Замість Йоава, Авесалом призначив начальником війська Амаса. Амас був сином чоловіка-ізраїльтянина на ім’я Їтро, якого йому народила Авігея, дочка Нахаша й сестра Церуї, матері Йоава.
26 Ізраїльтяни, що з Авесаломом, отаборились в Гілеадському краю.
27 Так сталося, що коли Давид прийшов у Маханаїм, то Шовій, Нахашів син з аммонійської Равви, Махір, син Аммієла з Ло-Девара, та гілеадець Барзіллай з Роґеліма,
28 принесли Давидові та його війську постелі, миски, глиняний посуд, а також пшеницю, ячмінь, борошно, пряжене зерно, квасолю, сочевицю,
29 мед, масло, овець і коров’ячий сир, аби мали що їсти, оскільки розуміли: військо голодне, знесилене і спрагле, тому що йшло пустелею.