Повстання Шеви
1 І трапився там негідний чоловік, а ім’я йому Шева, син Біхрі, веніяминівець. І засурмив він у сурму та й сказав: “Немає нам частки в Давиді, і нема нам спадщини у сина Єссеєвого! Ізраїлю, — усі до наметів своїх!”
2 І пішов кожен ізраїльтянин від Давида за Шевою, сином Біхрі, а юдеянин позостався при своєму цареві від Йордану й аж до Єрусалиму.
3 І прийшов Давид до свого дому в Єрусалим. І взяв цар десять жінок наложниць, яких настановив був пильнувати дім, та й віддав їх до дому сторожі; і він їх годував, але до них не приходив. І були вони ув’язнені аж до дня своєї смерти, — удівство за життя чоловіка .
4 І сказав цар до Амаси: “Склич мені юдеян у три дні, а ти стань отут!”
5 І пішов Амаса, щоб скликати Юду, та спізнився від означеного часу, про який він умовився.
6 І сказав Давид до Авішая: “Тепер Шева, син Біхрі, зробить нам зло більше від Авесалома. Візьми ти слуг свого пана, та й поженися за ним, щоб він не знайшов собі твердинних міст, і не щез із наших очей”.
7 І вийшли за ним Йоавові люди, і керетянин, і пелетянин та всі лицарі, і повиходили вони з Єрусалиму, щоб гнатися за Шевою, сином Біхрі.
8 Вони були при великому камені, що в Ґів’оні, а Амаса вийшов проти них. А Йоав був зодягнений в шату свою, а на ній пояс із мечем, прип’ятим на стегні його в піхві, з якої легко виходив і входив.
9 І сказав Йоав до Амаси: “Чи гаразд тобі, брате мій?” І Йоав узяв правою рукою Амасу за бороду, щоб поцілувати його.
10 А Амаса не остерігся меча, що був у Йоавовій руці. І той ударив його ним у живіт, і вилив нутро його на землю, і не повторив йому, а той помер… І Йоав та брат його Авішай гналися за Шевою, сином Біхрі.
11 А один з Йоавових слуг став над ним та й говорив: “Хто жадає Йоава, і хто за Давида, — за Йоавом!”
12 А Амаса валявся в крові на середині битої дороги. І побачив той чоловік, що ввесь народ став, то стягнув Амасу з битої дороги на поле, і накинув на нього одежину, бо бачив, що кожен приходив до нього та ставав.
13 Як був він стягнений з битої дороги, пішов кожен чоловік за Йоавом, щоб гнатися за Шевою, сином Біхрі.
14 А той перейшов серед усіх Ізраїлевих племен до Авелу та до Бет-Маахи, і серед усіх береян, — і були вони зібрані, і теж пішли за ним.
15 А Йоавові люди прийшли й облягли його в Авелі Бет‑Маахи, і насипали при місті вала, що стояв на передмур’ї. А ввесь народ, що був з Йоавом, заходився завалити мура.
16 І покликала мудра жінка з міста: “Слухайте, слухайте, — скажіть‑но Йоавові: Підійди сюди, і я буду говорити до тебе!”
17 І він підійшов до неї, а та жінка сказала: “Чи ти Йоав?” А він відказав: “Я”. І вона сказала йому: “Послухай слів своєї невільниці!” А він відказав: “Я слухаю”.
18 І сказала вона, говорячи: “Колись треба було переговорювати, а саме, — конче запитатися в Авелі, і так закінчили б справу .
19 Я із спокійних та вірних міст Ізраїля, ти ж шукаєш погубити місто та матерів серед Ізраїля. Пощо ти нищиш спадщину Господню?”
20 А Йоав відповів та й сказав: “Борони Боже, борони мене, Боже! Присягаю , що не знищу й не вигублю!
21 Це не так, бо чоловік з Єфремових гір, Шева, син Біхрі, ім’я йому, підніс свою руку на царя на Давида. Дайте його самого, і я піду від міста”. І сказала та жінка до Йоава: “Ось голову його кинуть тобі через мур!”
22 І пішла та жінка до всього народу в своїй мудрості, — і відрубали голову Шеви, сина Біхрі, та й кинули до Йоава. А той засурмив у сурму, — і розійшлися від міста кожен до наметів своїх. А Йоав вернувся в Єрусалим до царя.
23 І став Йоав над усім Ізраїлевим військом, а Беная, син Єгоядин, над керетянином та над пелетянином;
24 а Адорам — над даниною, а Йосафат, син Ахілудів, був канцлером;
25 а Сева — писарем, а Садок та Евіятар — священиками.
26 А також яірянин Іра був священиком у Давида.
Повстання веніямінця Шеви
1 Серед них (Ізраїльтян) був один веніямінець – негідний чоловік на ім’я Шева, син Біхрі. Він засурмив у сурму і вигукнув: Нічого спільного в нас нема з Давидом, й не маємо жодної спадщини в сині Єссея! Ізраїльтяни, розходьтесь по своїх оселях!
2 Після цього всі Ізраїльтяни, залишивши Давида, пішли за Шевою, сином Біхрі. А Юдеї залишились зі своїм царем від Йордану і аж до самого Єрусалима.
3 Прибувши до свого палацу в Єрусалим, Давид взяв десять колишніх наложниць, котрих залишав стерегти дім, і помістив їх у домі під охороною варти. Вони залишались на його утриманні, але він з ними не спілкувався. Так вони й жили як удовиці, усамітненими до своєї смерті.
4 Цар звелів Амасі: Протягом трьох днів склич мені мужів Юди, і сам будь присутнім.
5 Тож Амаса пішов скликати Юдеїв, але не вклався в призначений для нього час,
6 тому Давид сказав Авішаю: Тепер Шева, син Біхрі, може наробити нам більше лиха, аніж Авесалом, тому візьми воїнів свого володаря і дожени його, аби часом він не захопив якогось укріпленого міста та не втік від нас.
7 Отже, з Єрусалима вирушили хоробрі воїни Йоава разом з керетійцями та пелетійцями в погоню за Шевою, сином Біхрі.
8 Вони були вже біля Великого Каменя (Скелі ), що в Ґівеоні, коли їм назустріч появився Амаса. А Йоав мав на собі військовий плащ, поверх якого збоку висів у піхві, припасований до його пояса меч. Коли він ступив уперед, меч випав з піхви .
9 Йоав сказав до Амаси: Як твоє здоров’я, мій брате? І вхопив Йоав правою рукою бороду Амаси, як ніби хотів його поцілувати.
10 Амаса ж не зауважив меча, що був у другій руці Йоава. Він уразив Амасу в живіт, так що його нутрощі випали на землю; повторного удару не було, бо той помер. Після цього Йоав разом зі своїм братом Авішаєм вирушили в погоню за Шевою, сином Біхрі.
11 А один із воїнів Йоава, зупинившись над тілом убитого, заволав: Хто відданий Йоаву і хто за Давидом, – вперед за Йоавом.
12 Тіло Амаси лежало в крові посеред дороги, і цей воїн зауважив, що все військо зупиняється біля нього. Тому він відтягнув Амасу з дороги на поле, та накинув на нього плащ, оскільки він побачив, що кожен, хто проходив повз нього, зупинявся.
13 Таким чином, коли тіло Амаси прийняли з дороги, все військо побігло за Йоавом, у погоні за Шевою, сином Біхрі.
14 А Шева пройшов через усі Ізраїлеві племена аж до Авел-Бет-Маахи; зібралися і також пішли за ним у місто всі біхрійці.
15 Отже, усе військо Йоава підійшло, і взяло в облогу Авел-Бет-Мааху. Вони насипали навколо стін міста вал, готуючись штурмом зруйнувати стіну.
16 А тим часом одна мудра жінка заволала зі стіни міста: Послухайте! Послухайте! Передайте Йоаву, щоб він підійшов сюди, – я хочу з ним поговорити!
17 А коли він підійшов до неї, жінка запитала: Чи це ти Йоав? Він же відповів: Так, я! Вона ж сказала йому: Вислухай слова твоєї слугині! А він відповів: Я тебе слухаю!
18 Тоді вона почала говорити такі слова: В давні часи у наших пращурів була приказка такого змісту: Обов’язково порадьтесь у Авелі! Після того все добре закінчувалось.
19 Ми є одним зі спокійних і вірних міст Ізраїлю, а ти хочеш зруйнувати матір Ізраїльських міст? Для чого нищиш Господню спадщину?
20 Відповідаючи, Йоав сказав: Ні! Ні! У жодному разі я не хочу нищити й руйнувати.
21 Йдеться лише про одного чоловіка з Єфремового нагір’я на ім’я Шева, син Біхрі, котрий підняв свою руку на царя Давида. Видайте його одного, і я відійду від міста! Тоді жінка сказала Йоаву: Зараз його голову скинуть тобі зі стіни!
22 І та жінка пішла та своїм мудрим словом переконала весь народ. Тож відтяли голову Шеви, сина Біхрі, й кинули її Йоаву. Після цього він засурмив у ріг, і все військо відступило від міста, – кожен пішов до свого намету. Потім Йоав повернувся в Єрусалим до царя.
Найближче оточення Давида
23 Отже, Йоав став воєначальником над усім військом Ізраїлю, а Беная, син Єгояди, очолив керетійців і пелетійців;
24 Адорам був податківцем і керував трудовою повинністю , а Йосафат, Ахілудів син, був начальником канцелярії ;
25 Шева був писарем, а Садок, і Авіятар – священики;
26 так само Іра з Яіра був особистим священиком Давида.