Давид осідає в Єрусалимі на Сіоні
1 І посходилися всі Ізраїлеві племена до Давида в Хеврон та й сказали йому: “Оце ми кість твоя та тіло твоє ми!
2 І давніш, коли Саул був царем над нами, ти водив Ізраїля на війну і приводив назад. І Господь тобі сказав: Ти будеш пасти народа Мого, Ізраїля, і ти будеш володарем над Ізраїлем”.
3 І прийшли всі Ізраїлеві старші в Хеврон, а цар Давид склав із ними умову в Хевроні перед Господнім лицем. І помазали вони Давида царем над Ізраїлем.
4 Давид був віку тридцяти літ, коли став царювати, і сорок літ царював він.
5 У Хевроні царював він над Юдою сім літ і шість місяців, а в Єрусалимі царював тридцять і три роки над усім Ізраїлем та Юдою.
6 І пішов цар та люди його до Єрусалиму на Євусеянина, мешканця того Краю. А той сказав Давидові, говорячи: “Ти не ввійдеш сюди, хіба повиганяєш сліпих та кривих!” А це значить: Давид ніколи не ввійде сюди!
7 Та Давид здобув твердиню Сіон, — він став Давидовим Містом.
8 І сказав Давид того дня: “Кожен, хто заб’є євусеянина, нехай скине до каналу, а з ним і кривих та сліпих”, зненавиджених для Давидової душі. Тому говорять: “Сліпий та кривий не ввійде до дому!”
9 І осівся Давид у твердині, і назвав ім’я їй: Давидове Місто. І будував Давид навколо від Мілло й усередині.
10 І Давид ставав усе більшим, а Господь, Бог Саваот, був із ним.
11 І послав Хірам, цар тирський, послів до Давида, та кедрового дерева, і теслів, і каменярів для стін, і вони збудували дім для Давида.
12 І пересвідчився Давид, що Господь поставив його міцно царем над Ізраїлем, і що Він підніс царство його ради народу Свого Ізраїля.
13 А Давид узяв ще наложниць та жінок з Єрусалиму по виході його з Хеврону, — і народилися Давидові ще сини та дочки.
14 А оце імена народжених йому в Єрусалимі: Шаммуа, і Шовав, і Натан, і Соломон,
15 і Ївхар, і Елішуа, і Нафеґ, і Яфіа,
16 і Елішама, і Еліяда, і Еліфалет.
Давид побиває филистимлян
17 І почули филистимляни, що Давида помазали царем над Ізраїлем, і вийшли всі филистимляни, щоб шукати Давида. І Давид почув про це , і зійшов до твердині.
18 А филистимляни прийшли та розташувалися в долині Рефаїм.
19 А Давид запитався Господа, говорячи: “Чи виходити мені проти филистимлян? Чи даси їх у мою руку?” І Господь відказав до Давида: “Виходь, бо справді дам филистимлян у руку твою!”
20 І прийшов Давид до Баал‑Пераціму. І побив їх там Давид та й сказав: “Господь розірвав ворогів моїх передо мною, як розривають води”. Тому він назвав ім’я тому місцю: Баал‑Перацім .
21 І вони полишили там своїх божків, а їх забрав Давид та люди його.
22 А филистимляни знову прийшли та розташувалися в долині Рефаїм.
23 І запитався Давид Господа, а Він сказав: “Не виходь, — оточи їх з‑позаду, і прийди до них від бальзамового ліска.
24 І станеться, коли ти почуєш шелест кроку на верховіттях бальзамового ліска, тоді поспішися, бо то тоді вийшов Господь перед тобою, щоб побити филистимський табір”.
25 І Давид зробив так, як наказав йому Господь, — і він побив филистимлян від Ґеви аж туди, кудою йти до Ґезера.
Давида помазали царем над усім Ізраїлем
1 Після цих подій всі Ізраїлеві племена прибули до Давида в Хеврон і промовили такі слова: Ось ми – твоя кістка і твоє тіло!
2 Ще у ті часи, коли Саул був нашим царем, ти був тим, котрий виводив Ізраїль у військові походи і приводив. Ще тоді Господь сказав тобі: Ти будеш пасти народ Мій, Ізраїль, і станеш володарем над Ізраїлем!
3 Отже, всі Ізраїлеві старійшини прибули до царя в Хеврон, і цар Давид уклав з ними в Хевроні Заповіт перед Господом, після чого вони помазали Давида царем над Ізраїлем.
4 Давидові було тридцять років, коли він став царем, і царював він сорок років.
5 Сім років і шість місяців він царював над Юдою в Хевроні, і тридцять три роки владарював у Єрусалимі над усім Ізраїлем і Юдою.
Давид захоплює Єрусалим
6 Одного разу цар зі своїм військом пішов на Єрусалим проти євусейців, що жили в тім краю. Вони переказували Давидові, мовляв: Ти не ввійдеш сюди, бо навіть сліпі та кульгаві воюватимуть проти тебе. А це означало: Давид ніколи сюди не вступить!
7 І все ж Давид заволодів фортецею Сіон, – тепер це Місто Давида.
8 А було все так : Того дня Давид сказав: Той, хто вдарить євусейця, пробравшись через канал водопроводу , той знищить отих сліпих і кульгавих, яких зненавиділа душа Давида ! Тому й говорять: Сліпі та криві не ввійдуть до Храму.
9 Отже, Давид поселився в твердині (фортеці ), і назвав її Містом Давида. Пізніше Давид відбудувавмісто й навколишні стіни від фортеці Мілло й до середини.
10 З часом Давид ставав дедалі могутнішим, і Господь, Бог Саваот, був із ним.
11 Якось тирський цар Хірам надіслав до Давида послів, які доставили кедрове дерево разом з будівничими: столярами й майстрами-каменярами для зведення стін. Вони й спорудили Давидові власний палац.
12 Давид ще раз пересвідчився, що це Господь поставив його царем над Ізраїлем, і звеличив його царство заради Свого народу Ізраїлю.
Інші сини та доньки Давида
13 Після переселення з Хеврона, Давид узяв собі ще наложниць і дружин з Єрусалима, котрі також народили Давидові синів і дочок.
14 Ось імена тих, котрі йому народились в Єрусалимі: Шаммуа, Шовав, Натан і Соломон;
15 Їбхар, Елішуа, Нефеґ і Яфіа;
16 Елішама, Еліяда та Еліфалет.
Поразка филистимців
17 Коли ж филистимці дізнались, що Давид помазаний царем над Ізраїлем, то все филистимське військо вирушило, аби знайти Давида. Дізнавшись про це, Давид перейшов у фортецю.
18 Прибувши, филистимці отаборились у Рефаїмській Долині.
19 Тоді Давид звернувся до Господа з запитанням: Чи виступати мені проти филистимців, і чи віддаси їх у мої руки? І Господь відповів Давидові: Виступай, адже Я, безперечно, віддам филистимське військо в твої руки!
20 Тож Давид вирушив до Ваал-Пераціма. Там Давид ущент розбив їх, промовивши: Господь зробив серед моїх ворогів переді мною пролом, як проривають води! Тому й назване те місце: Ваал-Перацім (Поразка ).
21 Филистимці навіть полишали там своїх божків, які Давид і його воїни забрали.
22 Проте через якийсь час филистимці знову прийшли й отаборились у Рефаїмській Долині.
23 Тому Давид знову запитав Господа, а Він відповів: Не йди на них прямо, а обійди їх з тилу, – напади на них зі сторони бальзамових дерев!
24 Отже, коли почуєш відгомін приглушених кроків по верхів’ях бальзамових дерев, тоді виступай, – це означатиме, що Господь йде перед тобою, аби знищити табір филистимців!
25 Давид зробив так, як йому наказав Господь. Тож він громив филистимців від Гіви й аж до повороту на Ґезер.