Три видіння про суд над Ізраїлем та Юдою
1 Господь Бог учинив, що я бачив таке: Ось Він утворив сарану, коли почала виростати отава, — і ось отава як по сінокосі царському!
2 І сталось, як вона вже пожерла траву на землі, я сказав: Господи, Боже, прости! Як же Яків устояти може, бо такий він малий?
3 І Господь пожалів був про те. “Не станеться це ”, промовив Господь.
4 Господь Бог учинив, що я бачив таке: Ось Господь Бог покликав судитись огнем, і пожер той велику безодню, і частку пожер.
5 І сказав я: О, Господи, Боже, спини! Як же Яків устояти може, бо такий він малий?
6 І Господь пожалів був про те. “Не станеться й це!” — сказав Господь Бог!
7 І Він знов учинив, що я бачив таке: Ось на мурі стрімкому стоїть Господь Бог , а в руці Його висок.
8 І промовив до мене Господь: “Що ти бачиш, Амосе?” А я відказав: “Виска”. І промовив Господь: “Ось Я цього виска покладу посеред народу Мого, Ізраїля, — уже більше йому не прощу!
9 І спустошіють жертовні підгірки Ісакові, і поруйновані будуть святині Ізраїлеві, і Я стану з мечем на дім Єровоамів”.
Донос Амації на Амоса
10 І послав Амація, священик Бет-Елу, до Єровоама, царя Ізраїлевого, кажучи: “Амос змовлюється на тебе серед Ізраїлевого дому, — не може земля змістити всіх його слів!
11 Бо так говорить Амос: Єровоам помре від меча, а Ізраїль конче піде на вигнання з своєї землі!”
12 І сказав Амація до Амоса: “Ясновидче, іди, утікай собі до Юдиного краю, і їж там хліб, і там пророкуй.
13 А в Бет‑Елі вже більше не будеш пророкувати, бо він святиня царя та дім царства”.
14 І відповів Амос і сказав до Амації: “Я не пророк, і не син я пророків, — я пастух та оброблювач диких фіґовниць.
15 І взяв мене Господь від отари, і промовив до мене Господь: Іди, пророкуй Моєму народові Ізраїлеві!
16 А тепер послухай Господнього слова: Ти кажеш: Не будеш пророкувати на Ізраїля, і не будеш проповідувати на Ісаків дім.
17 Тому так промовляє Господь: Твоя жінка в місті буде блудлива, і сини твої та дочки твої попадають від меча, а земля твоя буде поділена шнуром, і ти помреш на нечистій землі, а Ізраїль конче піде на вигнання з своєї землі!”
Видіння про саранчу
1 Ось що показав мені у видінні Владика Господь: Він створив сарану, коли почала відростати отава, – трава, що відростає після вже скошеної трави для царських конюшень.
2 Сталося так, що коли вона (сарана ) закінчувала пожирати всю траву на землі, я заволав: Владико Господи, змилуйся! Як же втриматись Якову, адже він такий нечисленний?!
3 І поступився Господь: Не буде цього, – сказав Господь.
Видіння про вогонь
4 Ще інше видіння показав мені Владика Господь: ось Владика Господь викликав для суду вогонь, аби той пожер велику безодню, – і той почав пожирати наділи землі.
5 Тоді я заволав: Владико Господи, зупини його! Як же втримається Яків, адже він такий нечисленний?!
6 Пожалів і цього разу Господь. Такого не станеться! – сказав Владика, Господь.
Видіння про висок
7 І ще інше Він показав мені: Ось Господь стоїть на стрімкій стіні , з виском у Своїй руці.
8 І спитав мене Господь: Що ти бачиш, Амосе? Я відповів: Бачу висок. Тоді Господь сказав: Оце Я опускаю висок посеред Мого народу Ізраїлю, – більше не буду ні прощати , ні милувати його.
9 І будуть знищені жертовники на пагорбах Ісаака, – святині Ізраїлю будуть спустошені! Я піду з мечем на дім Єровоама.
Амос і Амасія
10 Тоді Амасія, священик з Бетеля, послав до Ізраїльського царя Єровоама сказати: Амос готує проти тебе змову усередині Ізраїльського суспільства. Край вже не може витримати всіх його слів!
11 Адже Амос говорить ось які речі: Єровоам помре від меча, а Ізраїль неодмінно буде відселений зі своєї землі в неволю !
12 Амосові ж Амасія сказав: Йди геть, провидцю! Забирайся собі в Юдейський край, – їж там свій хліб, і там пророкуй!
13 А в Бетелі більше не пророкуй, тому що тут царське святилище і дім царства.
14 Відповідаючи, Амос сказав Амасії: Я не пророк, і не син я пророка, – я звичайний пастух і доглядач сикоморів .
15 Але Господь узяв мене від отари, і промовив до мене Господь: Іди й пророкуй Моєму народові, Ізраїлеві!
16 А тепер вислухай Господнє слово і до тебе : Оскільки ти мені кажеш: Не пророкуй проти Ізраїлю і не говори поганого щодо нащадків Ісаака,
17 тому так говорить Господь: Твоя дружина стане міською повією, а твої сини і твої дочки поляжуть від меча; твою землю шнуром поділять між чужими , а сам ти помреш у нечистій (язичницькій ) землі. Що ж до Ізраїлю, то він неминуче буде відведений зі свого краю в полон.