Доспів кінець Ізраїлеві
1 Господь Бог учинив, що я бачив таке: Ось кіш доспілих плодів.
2 І сказав Він: “Що бачиш, Амосе?” А я відказав: “Кіш доспілих плодів”. І промовив до мене Господь: “Доспів кінець Моєму народові Ізраїлеві, — уже більше йому не прощу!
3 І обернуться пісні в палатах на зойк того дня, — говорить Господь Бог: буде трупів багато, — бо ворог на кожному місці накидає їх!
4 Послухайте це, ви, що топчете бідного, і що прагнете винищити всіх убогих з землі,
5 кажучи: Коли‑то мине новомісяччя, — щоб нам збіжжя продати? і субота, — щоб нам відчинити збіжеві комори ? Щоб зменшити ефу, і щоб шекля побільшити, і щоб викривляти обманну вагу,
6 щоб купувати за срібло нужденних, а вбогого за взуття, і попродати послід збіжевий?
7 Господь присягнув славою Якова: Не забуду ніколи усіх їхніх вчинків!
8 Чи не затрясеться від цього земля, і всі мешканці її не впадуть у жалобу? Вся вона захвилюється, мов та Ріка , і бурхливо поплине й обнизиться знов , немов річка Єгипту.
9 І станеться в день той, — говорить Господь Бог, — і вчиню захід сонця опівдні, і для землі серед світлого дня воно стемніє.
10 І оберну ваші свята в жалобу, а всі ваші пісні — в голосіння, і на всі стегна спроваджу верету, а на всякую голову лисину, і вчиню це, немов та жалоба по одинакові, кінець же отого, — немов гіркий день!
Голод на слово Боже
11 Ось дні настають, — говорить Господь Бог, — і голод пошлю Я на землю, — не голод на хліб, і не спрагу на воду, але спрагу почути Господні слова!
12 І будуть ходити від моря до моря, і з півночі до сходу блукатимуть, щоб знайти слово Господа, — та не знайдуть його !
13 Того дня будуть мліти від спраги вродливі дівчата та хлопці,
14 що клянуться гріхом самарійським та кажуть: Як живий твій Бог, Дане, і як жива дорога до Беер‑Шеви! Та вони всі попадають, і більше не встануть…
Видіння про кошик з дозрілими літніми плодами
1 Ось що показав мені Владика Господь у видінні: Я побачив кошика з дозрілими літніми плодами.
2 Тоді Він спитав: Що ти бачиш, Амосе? Я відповів: Кошика з дозрілими плодами. І Господь сказав мені: Назрів кінець для Мого народу Ізраїлю, – більше не буду його милувати.
3 У той день співачки палаців будуть голосити, – говорить Господь, – оскільки скрізь лежатиме безліч залишених трупів!
4 Слухайте це, ви, що пригноблюєте бідного й винищуєте вбогих краю!
5 Ви говорите: Скоріше б минуло свято нового місяця, аби можна було торгувати зерном; скоріше б пройшла субота, щоб виставити на продаж пшеницю! Тоді зменшимо мірку для зерна, і збільшимо ціну шекля, – будемо обважувати фальшивими гирями.
6 Ми будемо купувати бідних за срібло й нужденних за пару сандаліїв, – продаватимемо послід (відходи зерна ) як чисту пшеницю.
7 Присягнувся Господь тим, що було гордістю Якова : Я повік не забуду того їхнього шахрайства!
8 Тож хіба немає від чого захитатися землі, і впасти в скорботу кожному, хто на ній живе? Хіба вся вона не збуриться, як води ріки, виходячи з берегів, і не осяде, як ріка Ніл у Єгипті?
9 У той день, – говорить Владика Господь, – Я примушу сонце зайти опівдні, – так що серед білого дня земля вкриється темрявою.
10 І оберну ваші урочистості в смуток, а ваші пісні – на голосіння. Я одягну всіх вас у веретище, а кожна голова буде побрита, як у жалобі, коли людина оплакує одинака-сина , – й коли її майбутнє аж до самого кінця, видається їй суцільним днем гіркоти.
11 Ось наближається день, – говорить Господь, – коли Я пошлю на землю голод, – не голод за хлібом і не спрагу за водою, а скоріше голод за слуханням Господнього слова.
12 І бродитимуть від моря й до моря, поневіряючись з півночі до сходу, й шукаючи Господнього слова, але не знайдуть.
13 Того дня будуть мліти від спраги гарні дівчата та юнаки, –
14 ті, котрі присягаються гріхом самарійським, кажучи: Свідок мені твій бог, Дане, або: Присягнись священною дорогою до Вірсавії! Усі вони впадуть, і більше не встануть.