Накази про війну
1 Коли ти вийдеш на війну проти свого ворога, та побачиш коні й вози, та народ, численніший від тебе, то не будеш боятися їх, бо з тобою Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського краю.
2 І станеться, коли ви приступите до бою, то підійде священик і буде промовляти до народу,
3 та й скаже до них: “Слухай, Ізраїлю, ви приступаєте сьогодні до бою проти ваших ворогів. Нехай не зм’якне серце ваше, — не бійтеся, і не страшіться, і не лякайтеся їх,
4 бо Господь, Бог ваш, Він Той, що йде з вами воювати для вас з вашими ворогами, щоб спасти вас!”
5 А урядники будуть промовляти до народу, говорячи: “Хто є тут такий, що збудував новий дім, та не справив обряду поновин? Нехай він іде й вертається до свого дому, щоб не померти на війні, і щоб інший хто не справив на ньому обряду поновин.
6 І хто є тут такий, що засадив виноградника та не користався ним? Нехай він іде й вертається до свого дому, щоб не померти на війні, і щоб інший хто не скористався ним.
7 А хто є тут такий, що засватав жінку, та не взяв її? Нехай він іде й вертається до свого дому, щоб не померти на війні, і щоб інший хто не взяв її”.
8 І далі промовлятимуть урядники до народу та й скажуть: “Хто є тут такий, що лякливий та м’якосердий? Нехай він іде й вертається до свого дому, щоб не розслабив він серця братів своїх, як є серце його”.
9 І станеться, коли урядники закінчать промовляти до народу, то призначать зверхників для військових відділів на чоло народу.
10 Коли ти приступиш до міста, щоб воювати з ним, то запропонуй йому перше мир.
11 І станеться, якщо воно відповість тобі: “Мир”, і відчинить браму тобі, то ввесь той народ, що знаходиться в ньому, буде тобі на данину, і буде служити тобі.
12 А якщо воно не замирить з тобою, і буде провадити з тобою війну, то обложиш його.
13 І Господь, Бог твій, дасть його в руку твою, а ти повбиваєш усю чоловічу стать його вістрям меча.
14 Тільки жінок, і дітей, і худобу, і все, що буде в тім місті, всю здобич його забереш собі, і будеш ти їсти здобич ворогів своїх, що дав тобі Господь, Бог твій.
15 Так ти зробиш усім містам, дуже далеким від тебе, що вони не з міст цих народів.
16 Тільки з міст тих народів, які Господь, Бог твій, дає тобі на володіння, не позоставиш при житті жодної душі,
17 бо конче вчиниш їх закляттям: Хіттеянина, і Амореянина, і Ханаанеянина, і Періззеянина, і Хіввеянина, і Євусеянина, як наказав був тобі Господь, Бог твій,
18 щоб вони не навчили вас робити такого , як усі їхні гидоти, що робили вони богам своїм, бо тоді згрішите ви перед Господом, Богом своїм.
19 Коли будеш облягати місто багато днів, щоб воювати з ним та щоб здобути його, то не знищиш його дерева, і не піднесеш сокири на нього, бо з нього ти їстимеш, і його не будеш стинати, бо чи ж пільне дерево — то чоловік, щоб увійти перед тобою до обложеного міста ?
20 Тільки дерево, що про нього ти знаєш, що воно не дерево на їжу, його знищиш та зітнеш, і будеш будувати з нього речі облягання проти того міста, яке провадить з тобою війну, аж до упадку його.
Настанови про ведення війни
1 Якщо ти вирушиш на війну проти своїх ворогів і побачиш коней та колісниці, – військо, численніше від твого, – то не бійся їх, адже з тобою Господь, твій Бог, Котрий вивів тебе з єгипетського краю.
2 Перед тим як вступати в бій, нехай виступить священик з промовою до народу,
3 говорячи до них: Слухай, Ізраїлю! Ви сьогодні вступаєте в битву проти ваших противників. Нехай ваш дух не занепадає, не бійтеся, не тривожтесь і не тремтіть перед ними,
4 адже Господь, ваш Бог, іде з вами, щоб воювати за вас з вашими ворогами та врятувати вас.
5 Відтак промовлять до воїнів урядники, кажучи: Якщо хтось з вас збудував новий дім, але ще не справив входин до нього, нехай іде та повернеться до свого дому, аби не загинув у бою, а інший чоловік не справляв входин до нього.
6 Якщо хтось посадив виноградник, але ще не скористався ним, нехай повернеться до свого дому, аби не загинув у бою, а хтось інший не скористався ним.
7 А може хтось засватав жінку, але ще не взяв її за дружину , нехай іде та повернеться до свого дому, аби не загинув у бою, а хтось інший не взяв її.
8 Продовжуючи промовляти до народу, нехай урядовці спитають: Чи є тут хтось боязливий, або полохливий серцем? Нехай іде та повертається до свого дому, аби не наганяв страху в серця своїх братів, як у його серці.
9 Після того як урядники закінчать промовляти до народу, то поставлять воєначальників на чолі військових підрозділів.
10 Коли наблизишся до якогось міста, щоб воювати з ним, то спочатку запропонуєш йому мир.
11 Якщо воно відповість тобі миром і відкриє тобі ворота , то всі мешканці, які живуть у ньому, стануть тобі платниками данини і служитимуть тобі.
12 Але якщо воно не укладе мирної угоди з тобою і вступить з тобою у бій, то візьмеш його в облогу.
13 Коли ж Господь, твій Бог, видасть його у твої руки, то ти знищиш усіх його чоловіків мечем,
14 а жінок та дітей, худобу і все, що буде в тому місті, усю здобич його, забереш собі і користуватимешся харчовими запасами своїх ворогів, яких Господь, твій Бог, видав тобі.
15 Так чинитимеш з усіма містами, які дуже далеко від тебе і не належать до міст тутешніх народів.
16 Що ж до міст цих народів, які Господь, твій Бог, дає тобі у володіння, то не залишиш живою жодної душі.
17 Неодмінно віддаси їх на закляття, зокрема, хеттейців, аморейців, ханаанців, періззейців, гіввійців та євусейців, як Господь, твій Бог, звелів тобі.
18 Аби вони не навчили вас чинити всі ті гидоти, які вони чинили перед своїми богами, і ви не згрішили перед Господом, своїм Богом.
19 Якщо триматимеш в облозі якесь місто довгий час, воюючи проти нього, щоб його здобути, то не знищуй його дерев, застосовуючи до них сокиру, оскільки живитимешся з них; тому не вирубуй їх. Хіба польове дерево – людина, щоб могло сховатись від тебе в укріпленні?
20 Лише ті дерева, про які ти знаєш, що вони не їстівні дерева, такі можеш нищити, зрубувати і будувати укріплення проти міста, яке провадить з тобою війну, доки його не підкориш.