Настановлення Ісуса
1 І пішов Мойсей, і промовляв до всього Ізраїля оці слова,
2 та й сказав їм: “Я сьогодні віку ста й двадцяти літ. Не можу вже виходити та входити, і Господь сказав мені: Не перейдеш ти цього Йордану.
3 Господь, Бог твій, — Він піде перед тобою, Він вигубить ці народи перед тобою, і ти заволодієш ними. Ісус перейде перед тобою, як говорив був Господь.
4 І зробить їм Господь, як зробив був Сигонові та Оґові, аморейським царям та їхньому краєві, яких вигубив Він.
5 І дасть їх Господь перед вас, а ви зробите їм згідно з усією заповіддю, що я вам наказав був.
6 Будьте сильні та відважні, не бійтеся, не лякайтеся перед ними, бо Господь, Бог твій, Він Той, Хто ходить з тобою, — не опустить Він тебе й не покине тебе”.
7 І покликав Мойсей Ісуса, та й до нього сказав на очах усього Ізраїля: “Будь сильний та відважний, бо ти ввійдеш з цим народом до того Краю, якого Господь заприсягнув їхнім батькам, щоб їм дати, і ти даси їм його на спадок.
8 А Господь, Він Той, що піде перед тобою, — не опустить тебе й не покине тебе, — не бійся й не лякайся”.
9 І написав Мойсей цього Закона, та й дав його до священиків, Левієвих синів, що носять ковчега Господнього заповіту, та до всіх Ізраїлевих старших.
Читати Закона перед усім Ізраϊлем!
10 І наказав їм Мойсей, говорячи: “У кінці семи літ, окресленого часу року відпущення, у свято Кучок,
11 коли прийде ввесь Ізраїль з’явитися перед лицем Господа, Бога свого, у місці, яке вибере Він, будеш читати цього Закона перед усім Ізраїлем до їхніх ушей.
12 Збери той народ, — чоловіків, і жінок, і дітей, і приходька свого, що в твоїх брамах, щоб вони чули й щоб навчалися, і боялися Господа, Бога вашого, і додержували виконувати всі слова цього Закону.
13 А їхні сини, що не знали, будуть чути та навчатися боятися Господа, Бога вашого, по всі дні, що ви житимете на цій землі, куди ви переходите Йордан, щоб посісти її”.
Ізраϊль відхилиться від Господа
14 І сказав Господь до Мойсея: “Оце наблизилися дні твої до смерти. Поклич Ісуса, і станьте в скинії заповіту, а Я йому накажу”. І пішов Мойсей та Ісус, і стали в скинії заповіту.
15 І появився Господь у скинії в стовпі хмари, і став той стовп хмари біля скинійного входу.
16 І сказав Господь до Мойсея: “Ось ти спочинеш з батьками своїми, а цей народ устане та й буде блудодіяти з богами того чужого Краю, куди він увіходить, щоб бути в середині його, і покине Мене, і зламає заповіта Мого, що склав був Я з ним.
17 І того дня запалиться Мій гнів на нього, і Я покину їх, і сховаю Своє лице від них, а він буде знищений, і знайдуть його численні нещастя та утиски. І скаже він того дня: “Хіба не через те, що нема в мене мого Бога, знайшли мене ці нещастя?”
18 А Я того дня конче сховаю лице Своє через усе те зло, що зробив він, бо звернувся до інших богів.
Пісня
19 А тепер запишіть собі оцю пісню, і навчи її Ізраїлевих синів. Вклади її в їхні уста, щоб була мені ця пісня за свідка на Ізраїлевих синів.
20 Коли Я введу його до тієї землі, яку присягнув його батькам, що тече молоком та медом, і він буде їсти й насититься, і потовстіє, і звернеться до інших богів, і будуть служити їм, а Мене кинуть з образою, і зламає він заповіта Мого,
21 то станеться, коли знайдуть його численні нещастя та утиски, що пісня ця стане проти нього за свідка, бо вона не забудеться з уст насіння його. Бо Я знаю наставлення серця його, що він чинить сьогодні, перше ніж введу його до того Краю, що Я присягнув”.
22 І написав Мойсей ту пісню того дня, і навчив її Ізраїлевих синів.
23 І наказав він Ісусові, Навиновому синові, та й сказав: “Будь сильний та відважний, бо ти впровадиш Ізраїлевих синів до того Краю, що Я присягнув їм, а Я буду з тобою”.
24 І сталося, як Мойсей скінчив писати слова цього Закону до книги аж до кінця їх,
25 то Мойсей наказав Левитам, що носять ковчега Господнього заповіту, говорячи:
26 “Візьміть книгу цього Закону, і покладіть її збоку ковчега заповіту Господа, Бога вашого, і вона буде там на тебе за свідка.
27 Бо я знаю неслухняність твою та тверду твою шию. Бо ще сьогодні, коли я живу з вами, ви були неслухняні Господеві, а тим більш будете по смерті моїй!
28 Зберіть до мене всіх старших ваших племен та урядників ваших, а я буду промовляти до їхніх ушей ці слова, і покличу небо й землю на свідчення проти них.
29 Бо я знаю, що по смерті моїй, псуючися, зіпсуєтеся ви, і відхилитесь з тієї дороги, яку я наказав вам, і в кінці днів спіткає вас нещастя, коли будете робити зло в Господніх очах, щоб гнівити Його чином своїх рук”.
30 І промовляв Мойсей до ушей всієї Ізраїлевої громади слова оцієї пісні аж до закінчення їх:
Божі настанови Мойсею ті Ісуса
1 І знову Мойсей пішов, щоб промовити до всього Ізраїлю наступні слова.
2 Він сказав їм: Мені тепер сто двадцять років; я вже не можу виходити ані входити . А Господь сказав мені: Ти не перейдеш через Йордан.
3 Сам Господь, твій Бог, йтиме перед тобою, Він знищить ці народи перед тобою, і ти заволодієш ними. Ісус піде перед тобою, як заповів Господь.
4 Господь учинить з ними так, як учинив із Сіхоном та Оґом, аморейськими царями, та з їхнім краєм, знищивши їх.
5 Господь видасть їх вам, а ви зробите з ними згідно з наказом, який я вам дав.
6 Будьте мужніми й відважними. Не бійтеся й не тривожтеся перед ними, адже Сам Господь, ваш Бог, піде з вами, Він не залишить вас і не покине вас.
7 Відтак Мойсей покликав Ісуса й сказав йому перед усім Ізраїлем: Будь мужнім і відважним, оскільки ти ввійдеш з цим народом до краю, який Господь присягався дати нашим батькам. Ти їм передаси його в спадщину.
8 Сам Господь буде йти перед тобою. Він буде з тобою, не відступить від тебе і не залишить тебе. Тож не бійся і не тривожся.
9 Мойсей записав цей Закон і дав його священикам, синам Левія, які носять Ковчег Господнього Заповіту, та всім старійшинам Ізраїлю.
10 Мойсей заповів їм такі слова: Наприкінці кожних семи років, у визначений час, у рік прощення, під час Свята Наметів,
11 коли весь Ізраїль прийде, щоб явитися перед Господом, твоїм Богом, на місці, яке Він обере, будеш перечитувати цей Закон, щоб чув увесь Ізраїль.
12 Збери народ, – чоловіків, жінок, дітей і твоїх приходців, котрі в твоїх поселеннях, – щоб вони слухали й вчилися боятися Господа, вашого Бога, і виконували всі слова цього Закону.
13 Також і їхні нащадки, котрі його ще не знають, нехай слухають і навчаються шанувати Господа, вашого Бога, по всі дні вашого життя на землі, до якої ви переправляєтеся через Йордан, щоб заволодіти нею.
14 Після цього Господь сказав Мойсеєві: Ось наблизилися дні твоєї смерті. Поклич Ісуса та станьте в Наметі Свідчення, і Я дам йому настанови. Тож пішли Мойсей з Ісусом до Намету Свідчення.
15 І з’явився Господь у Наметі в стовпі хмари. Стовп хмари став біля входу в Намет.
Ізраїль відійде від Господа
16 Господь сказав Мойсеєві: Ось ти спочинеш зі своїми батьками, а цей народ повстане і чинитиме розпусту, йдучи за чужими богами землі, до якої він іде і в якій опиниться. Він залишить Мене і зламає Мій Заповіт, який Я уклав із ним.
17 У той день запалає проти них Мій гнів. Я залишу їх і сховаю від них Своє обличчя. Вони будуть пожерті іншими . Їх спіткають численні лиха й нещастя. Тоді вони скажуть: Чи не тому спіткали нас ці лиха, що серед нас немає нашого Бога?
18 Я ж повністю сховаю того дня Своє обличчя через усе зло, яке вони скоїли, звернувшись до інших богів.
Пісня Мойсея
19 Тому тепер запишіть собі ось цю пісню і навчіть її Ізраїльських нащадків. Вкладіть її в їхні уста, аби ця пісня була Мені свідченням супроти Ізраїльтян.
20 І коли Я введу їх у землю, яка тече молоком та медом, про яку Я присягнувся їхнім батькам, а вони їстимуть і наситяться, а вдовольнившись, звернуться до інших богів й почнуть їм служити, а Мене зневажатимуть і зламають Мій Заповіт,
21 коли спіткають їх численні лиха та утиски, то ця пісня, як свідок, відізветься проти них. Вона не забудеться в устах його нащадків. Адже Я знаю їхні поривання, згідно з якими вони діють ще до того, як Я введу їх у край, про який Я присягнувся.
22 Того дня Мойсей записав цю пісню і навчив її Ізраїльтян.
23 Господь заповів Ісусові, синові Навина, такі слова: Будь мужнім і відважним, оскільки ти введеш Ізраїльських нащадків у землю, про яку Я поклявся їм, і Я буду з тобою.
24 Отже, коли Мойсей закінчив писати в книзі слова цього Закону аж до самого кінця,
25 то Мойсей сказав левітам, які носили Ковчег Господнього Заповіту такі слова:
26 Візьміть книгу цього Закону й покладіть її збоку Ковчега Заповіту Господа, вашого Бога. Вона буде там як свідчення проти вас,
27 тому що я знаю твою непокірність і твою тверду шию . Адже, поки я ще сьогодні живу з вами, ви були непокірні Господу, то що буде після моєї смерті?
28 Зберіть до мене всіх старійшин ваших племен та ваших начальників, а я промовлю до них усі ці слова й покличу за свідків проти них небо й землю.
29 Адже я знаю, що після моєї смерті ви, напевно, будете чинити беззаконня і звернете з дороги, яку я вам заповів, і в майбутньому вас спіткає лихо, бо ви робитимете зло перед Господом, провокуючи вчинками своїх рук Його до гніву.
30 І Мойсей промовив так, щоб чула вся Ізраїльська громада слова цієї пісні до самого кінця.