Десять Божих Заповідей
1 І скликав Мойсей усього Ізраїля, та й сказав до нього: “Слухай, Ізраїлю, постанови й закони, які я говорю сьогодні в ваші уші, і навчіться їх, і будете пильнувати виконувати їх.
2 Господь, Бог наш, склав з нами заповіта на Хориві.
3 Не з батьками нашими склав Господь заповіта того, але з нами самими, що ми тут сьогодні всі живі.
4 Обличчям в обличчя говорив Господь із вами на горі з середини огню.
5 Я того часу стояв між Господом та між вами, щоб передавати вам Господні слова, бо ви боялися огню, і ви не зійшли на гору, коли Він говорив:
6 “Я Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського краю, з дому рабства.
7 Хай не буде тобі інших богів при Мені!
8 Не роби собі різьби й усякої подоби з того , що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею.
9 Не вклоняйся їм, і не служи їм, бо Я — Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, що ненавидять Мене,
10 і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто виконує Мої заповіді.
11 Не присягай Іменем Господа, Бога твого, надаремно, бо не помилує Господь того, хто присягає Його Ім’ям надаремно.
12 Пильнуй дня суботнього, щоб святити його, як наказав тобі Господь, Бог твій.
13 Шість день працюй, і роби всю працю свою,
14 а день сьомий — субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти й син твій та дочка твоя, і раб твій та невільниця твоя, і віл твій, і осел твій, і всяка худоба твоя, і приходько твій, що в брамах твоїх, — щоб відпочив раб твій і невільниця твоя, як і ти.
15 І будеш пам’ятати, що був ти рабом в єгипетському краї, і вивів тебе Господь, Бог твій, звідти сильною рукою та витягненим раменом, тому наказав тобі Господь, Бог твій, святкувати суботній день.
16 Шануй свого батька та матір свою, як наказав був тобі Господь, Бог твій, щоб довгі були твої дні, і щоб було тобі добре на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі.
17 Не вбивай!
18 Не чини перелюбу!
19 Не кради!
20 Не свідчи неправдиво проти ближнього свого!
21 І не бажай жони ближнього свого, і не бажай дому ближнього свого, ані поля його, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що є в ближнього твого!”
22 Слова ці Господь промовляв до всього вашого зібрання, на горі з середини огню, хмари та мряки, сильним голосом. І більш не говорив, і написав їх на двох камінних таблицях, і дав їх мені.
23 І сталося, коли ви слухали той голос з‑посеред темряви, а гора горіла огнем, то прийшли до мене всі голови ваших племен та ваші старші,
24 та й сказали: “Тож Господь, Бог наш, показав нам славу Свою та велич Свою, і голос Його чули ми з середини огню. Цього дня ми бачили, що говорить Бог з людиною, — і вона жива!
25 А тепер нащо маємо вмирати? Бо спалить нас той великий огонь! Якщо ми будемо ще далі слухати голосу Господа, Бога нашого, то помремо.
26 Бо чи є таке тіло, щоб чуло, як ми, голос Бога Живого, що промовляє з середини огню, і жило б?
27 Приступи сам, і слухай усе, що скаже Господь, Бог наш, і ти будеш говорити нам усе, що промовлятиме Господь, Бог наш, до тебе, а ми будемо слухати й виконаємо”.
28 І почув Господь голос ваших слів, коли ви промовляли до мене. І сказав до мене Господь: “Чув Я голос цього народу, що промовляли до тебе. Добре все, що вони промовляли.
29 О, коли б їхнє серце було їм на те, щоб боялись Мене й пильнували всіх Моїх заповідей по всі дні, щоб було добре їм та синам їхнім навіки!
30 Іди, скажи їм: Вертайтесь собі до наметів своїх!
31 А ти стій тут зо Мною, і Я буду промовляти до тебе кожну заповідь, і постанови, і закони, що будеш навчати їх, щоб вони виконували їх у Краї, що Я даю їм на спадщину його”.
32 І будеш пильнувати виконувати їх, як наказав вам Господь, Бог ваш, — не збочите ні праворуч, ні ліворуч.
33 Усією тією дорогою, що наказав вам Господь, Бог ваш, будете ходити, щоб жили ви й було вам добре, і щоб довгі були ваші дні в Краї, що ви оволодієте ним .
Десять Заповідей
1 Мойсей скликав увесь Ізраїль і сказав їм: Слухай, Ізраїлю, постанови та закони, що я сьогодні вам проголошую. Вивчіть їх і уважно їх виконуйте.
2 Господь, наш Бог, уклав з нами Заповіт на Хориві.
3 Не з батьками нашими Господь уклав цей Заповіт, а з нами, які тут сьогодні всі живі.
4 Віч-на-віч Господь промовляв до вас на горі з-посеред вогню,
5 а я тим часом стояв поміж Господом і вами, щоб переказати вам Господні слова, оскільки ви боялись вогню і не піднімались на гору, коли Він говорив:
6 Я – Господь, твій Бог, Який вивів тебе з єгипетського краю, з дому неволі.
7 У тебе не буде інших богів окрім Мене!
8 Не робитимеш собі ідола, ані будь-якої подоби того, що на небі вгорі, чи на землі внизу, чи у водах нижче землі.
9 Не поклонятимешся їм і не служитимеш їм. Адже Я – Господь, твій Бог, Бог ревнивий, Який карає за гріхи батьків дітей до третього й четвертого поколінь тих, хто ненавидить Мене,
10 і Який чинить милосердя до тисячного покоління тим, хто любить Мене і дотримується Моїх Заповідей.
11 Не вимовляй імені Господа, твого Бога, надаремно, тому що Господь не вважатиме безкарним того, хто зловживає Його Ім’ям надаремно.
12 Дотримуйся суботнього дня, щоб святити його, як Господь, твій Бог, заповів тобі.
13 Шість днів працюватимеш і виконуватимеш всю свою працю,
14 а сьомого дня – субота Господа, твого Бога. Не виконуватимеш жодної праці ні ти, ні твій син, ні твоя дочка, ні твій раб, ні твоя невільниця, ні твій віл, ні твій осел, ні будь-яка інша твоя худоба, ні твій приходець, який живе в твоєму місті, аби твій раб і твоя невільниця відпочили так само, як і ти.
15 Пам’ятай, що ти був рабом у єгипетському краю, але Господь, твій Бог, вивів тебе звідти могутньою рукою і простягнутим раменом; тому Господь, твій Бог, заповів тобі дотримуватись суботнього дня.
16 Шануй свого батька і свою матір, як Господь, твій Бог, заповів тобі, аби ти був довголітнім і щоб тобі було добре на землі, яку Господь, твій Бог, дає тобі.
17 Не вбиватимеш!
18 Не чинитимеш перелюбу!
19 Не крастимеш!
20 Не даватимеш неправдивого свідчення щодо свого ближнього.
21 Не жадатимеш дружини свого ближнього. Не жадатимеш дому свого ближнього, ні його поля, ні його раба, ні його невільниці, ні його вола, ні його осла, ні будь-чого, що є у твого ближнього.
Народ злякався Божої присутності
22 Ці слова Господь промовив гучним голосом до всієї вашої громади на горі з-посеред вогню, хмари й мороку. Не додаючи до них більше нічого, Він написав їх на двох кам’яних таблицях і дав їх мені.
23 Так сталося, що коли ви почули голос з-посеред темряви, в той час як гора палала вогнем, то ви прийшли до мене, – усі провідники ваших племен та ваші старійшини, –
24 і сказали: Оце Господь, наш Бог, показав нам Свою славу та Свою велич. Ми чули Його голос з-посеред вогню. Сьогодні ми побачили, що Бог промовляє до людини, і вона може залишитися живою!
25 Навіщо тепер маємо помирати? Адже цей великий вогонь може нас пожерти! Якщо ми й далі будемо слухати голос Господа, нашого Бога, то повмираємо!
26 Бо ж хто зі смертних, слухаючи, як ми, голос живого Бога, Котрий промовляє з-посеред вогню, залишився б живим?
27 Підійди ти, і вислухай усе , що Господь, наш Бог, скаже. Ти перекажеш нам усе, що Господь, наш Бог, говоритиме тобі. Ми слухатимемо тебе й будемо виконувати.
28 Господь почув ваші слова, коли ви до мене говорили. Господь сказав мені: Я чув слова цього народу, які вони тобі сказали. Усе, що вони сказали, правильно.
29 О, якби ж то їхнє серце завжди було таким! Аби вони боялися Мене і дотримувалися всіх Моїх Заповідей, щоб їм та їхнім дітям повіки було добре!
30 Іди й скажи їм: Повертайтесь у свої намети.
31 А ти залишись тут зі Мною, і Я оголошу тобі всі Заповіді, постанови та закони, яким ти будеш їх навчати. Вони будуть їх виконувати в краю, який Я даю їм у володіння.
32 Пильнуйте ж, аби чинити так, як заповів Господь, твій Бог. Не звертайте ні праворуч, ні ліворуч.
33 Ходіть лише тією дорогою, яку Господь, ваш Бог, визначив для вас, щоб зберегти вам життя, і щоб вам було добре, і щоб ви довго жили на землі, якою заволодієте.