Ізраϊлеві гріхи проти Господа
1 Слухай, Ізраїлю: ти сьогодні переходиш Йордан, щоб увійти й заволодіти народами, більшими й міцнішими від тебе, містами великими й укріпленими аж до неба,
2 народом великим та високим, велетнями, яких ти знаєш, і про яких ти чув: “Хто стане перед велетнями?”
3 І познаєш сьогодні, що Господь, Бог твій, Він Той, що переходить перед тобою, як огонь поїдаючий, — Він вигубить їх і Він понижуватиме їх перед тобою. І ти виженеш їх і вигубиш їх незабаром, як Господь говорив був тобі.
4 Не скажи в серці своїм, коли Господь, Бог твій, буде їх виганяти з‑перед тебе, говорячи: “Через праведність мою ввів мене Господь посісти цей Край, і через неправедність цих людей Господь виганяє їх з‑перед мене”.
5 Не через праведність твою, і не через простоту твого серця ти входиш володіти їхнім Краєм, але через неправедність цих людей Господь, Бог твій, виганяє їх з‑перед тебе, і щоб виконати те слово, що присягнув був Господь батькам твоїм, Авраамові, Ісакові та Якову.
6 І пізнаєш, що не через праведність твою Господь, Бог твій, дає тобі посісти цей хороший Край, бо ти народ твердошиїй .
7 Пам’ятай, не забудь, що ти гнівив Господа, Бога свого, — у пустині від дня, коли вийшов ти з єгипетського краю аж до приходу вашого до цього місця, неслухняні були ви проти Господа.
8 І на Хориві розгнівили були ви Господа, — і Господь був розгнівався на вас, щоб вигубити вас.
9 Коли я сходив на гору взяти кам’яні таблиці заповіту, що Господь склав був із вами, то сидів я на горі сорок день і сорок ночей, хліба не їв, і води не пив.
10 І Господь дав мені обидві кам’яні таблиці, писані Божим перстом , а на них усі ті слова, що Господь говорив був із вами на горі з середини огню в дні зборів.
11 І сталося, на кінці сорока день і сорока ночей дав мені Господь дві кам’яні таблиці, таблиці заповіту.
12 І сказав мені Господь: “Устань, швидко зійди звідси, бо зіпсувся народ твій, що ти вивів з Єгипту. Вони скоро збочили з дороги, яку Я наказав їм, — зробили собі литого боввана”.
13 І сказав Господь до мене, говорячи: “Бачив Я той народ, — і ось він народ твердошиїй.
14 Позостав Мене, і Я вигублю їх, і зітру їхнє ймення з‑під неба, тебе зроблю народом міцнішим та численнішим від нього”.
15 І я обернувся, і зійшов із гори, а гора палає в огні, і обидві таблиці заповіту в обох руках моїх.
16 І побачив я, а ось ви згрішили проти Господа, Бога вашого, — зробили собі теля, литого боввана, зійшли скоро з дороги, яку Господь наказав був вам!
17 І схопив я за обидві таблиці, та й кинув їх з обох своїх рук, — і розторощив їх на ваших очах!..
18 І впав я перед Господнім лицем, як перше, сорок день і сорок ночей хліба не їв і води не пив, за ввесь ваш гріх, що згрішили ви, як чинили зло в очах Господа, щоб Його розгнівити,
19 бо боявся я гніву та люті, якими розгнівався був на вас Господь, щоб вигубити вас, — та вислухав Господь мене й цього разу.
20 А на Аарона Господь дуже розгнівався був, щоб погубити його. І молився я того часу також за Аарона.
21 А гріх ваш, що вчинили ви, теля те я взяв та й спалив його в огні, і розторощив його, добре змолов, аж стало воно дрібним, немов порох. І кинув я порох його до потоку, що сходить з гори.
22 І в Тав’ері, і в Массі, і в Ківрот‑Гаттааві гнівили ви Господа.
23 А коли Господь посилав вас з Кадеш‑Барнеа, говорячи: “Увійдіть, та й посядьте той Край, що Я дав вам”, то були ви неслухняні наказу Господа, Бога вашого, і не повірили Йому, і не послухалися Його голосу.
24 Неслухняні були ви Господеві від дня, як я вас пізнав.
25 І впав я перед Господнім лицем на ті сорок день і сорок ночей, що я був упав, бо Господь сказав, що вигубить вас.
26 І молився я до Господа й говорив: “Владико Господи, не губи народу Свого та насліддя Свого, що Ти викупив Своєю величністю, що Ти вивів його з Єгипту сильною рукою!
27 Згадай Своїх рабів — Авраама, Ісака та Якова, не вважай на запеклість цього народу й на несправедливість та гріх його,
28 щоб не сказав той край, звідки вивів ти нас: Не міг Господь увести їх до того Краю, що Ти говорив їм, та з Своєї ненависти до них Ти вивів їх, щоб побити їх у пустині.
29 А вони народ Твій та насліддя Твоє, що Ти вивів Своєю великою силою та Своїм витягненим раменом”.
Земля дається не за праведність народу
1 Слухай, Ізраїлю: Ти тепер переходиш через Йордан, щоб увійти й заволодіти більшими і сильнішими від тебе народами, здобути великі й укріплені аж до небес міста;
2 перемогти великорослий народ, нащадків Енака, яких ти знаєш і про яких ти лише чув: Хто зможе протистояти синам Енака?
3 Але тепер ти дізнаєшся, що Господь, твій Бог, іде попереду тебе як всепоглинаючий вогонь. Він Сам винищить їх і підкорить тобі. Ти швидко їх проженеш, і незабаром знищиш їх, як Господь заповідав тобі.
4 Але коли Господь, твій Бог, виганятиме їх перед тобою, не говори тоді у своєму серці такі слова: Це через мою праведність Господь впровадив мене, аби я заволодів цією землею. Насправді ж, через беззаконня цих народів Господь виганяє їх перед тобою.
5 Отже , не через твою праведність і правоту твого серця ти йдеш, щоб заволодіти їхнім краєм, а через беззаконня тих народів Господь, твій Бог, виганяє їх перед тобою, та щоб дотримати слова, яким Господь присягався твоїм батькам, Авраамові, Ісаакові та Якову.
6 Усвідом же, що не за твою праведність Господь, твій Бог, дає тобі цю добру землю, аби заволодіти нею, адже ти твердошиїй народ.
Згадування гріхів народу в пустелі
7 Пам’ятай і не забувай, як ти гнівив Господа, твого Бога, в пустелі, – адже з того дня, як ти вийшов з єгипетського краю, і аж поки ви не прийшли на це місце, ви залишались непокірними Господу.
8 Та й під Хоривом ви прогнівили Господа. Господь так розгнівався на вас, що хотів вас знищити.
9 У той час я зійшов на гору, щоб прийняти кам’яні таблиці – Скрижалі Заповіту, який Господь уклав із вами. Я перебував на горі сорок днів і сорок ночей, не їв хліба і не пив води.
10 Господь дав мені дві кам’яні таблиці, написані Божим перстом, і на них були всі слова, які Господь оголосив вам на горі з-посеред вогню у день зборів.
11 А коли минуло сорок днів і сорок ночей, Господь дав мені дві кам’яні таблиці – скрижалі Заповіту.
12 Тоді Господь сказав мені: Вставай, мерщій зійди звідси донизу , бо твій народ, який ти вивів з Єгипту, зіпсувався. Надто швидко звернули вони з дороги, про яку Я їм заповів, зробивши собі литого ідола .
13 І Господь промовив до мене такі слова: Я бачу, що цей народ твердошиїй.
14 Відійди від Мене, і Я знищу їх. Я зітру їхнє ім’я з-під небес, а від тебе Я вчиню більший, потужніший і численніший народ, ніж вони.
15 Обернувшись, я зійшов з гори. Тоді гора палала вогнем, а в обох моїх руках були дві таблиці Заповіту.
16 Я побачив, що ви згрішили перед Господом, вашим Богом, зробивши собі литого ідола . Швидко ви звернули з дороги, про яку Господь вам заповів!
17 Вхопивши обидві скрижалі, я кинув їх з обох своїх рук і розбив їх на ваших очах.
18 І я впав долілиць перед Господом… Як і попереднього разу, я провів сорок днів та сорок ночей, не вживаючи хліба і не п’ючи води, – і це з приводу всіх ваших гріхів, які ви звершили, вчинивши зло в очах Господа, викликаючи Його гнів.
19 Я тоді боявся гніву й обурення, які охопили через вас Господа, готового вас знищити. Але і цього разу Господь вислухав мене.
20 Так само Господь дуже розгнівався на Аарона і хотів його знищити. Молився я тоді також і за Аарона.
21 А предмет вашого гріха – телець, якого ви зробили – я взяв і спалив його у вогні, розтовкши його дощенту, так що він перетворився на порох. Той порох я кинув у потік, що стікав із гори.
22 Так само в Табері, у Массі та у Кіброт-Гаттааві ви гнівили Господа.
23 А коли Господь послав вас із Кадеш-Барнеа, кажучи: Вирушайте і заволодійте землею, яку Я дав вам, ви виявились неслухняними наказові Господа, вашого Бога, не повірили Йому і не послухались Його голосу.
24 Ви були непокірні Господу з того дня, як я вас знаю.
25 Впавши перед Господом, я сорок днів і сорок ночей, припадаючи, молився , тому що Господь сказав, що вигубить вас.
26 Молячись до Господа, я казав: Владико Господи, не губи Свого народу і Своєї спадщини, яку Своєю величчю Ти визволив, та яку Ти потужною рукою вивів з Єгипту.
27 Згадай Своїх слуг: Авраама, Ісаака та Якова. Не зважай на впертість цього народу, на його беззаконня і його гріх,
28 аби у тому краю, з якого Ти нас вивів, не говорили таких слів: Оскільки Господь був неспроможний ввести їх у землю, яку Він обіцяв їм; оскільки зненавидів їх, то Він вивів їх, щоб знищити в пустелі!
29 Адже вони є Твоїм народом і Твоєю спадщиною, яку Ти визволив Своєю силою і Своїм простягнутим раменом!