Буває глупота, на великих висотах поставлена
1 Мертві мухи псують та зашумовують оливу мироварника, — так трохи глупоти псує мудрість та славу.
2 Серце мудрого тягне праворуч, а серце безумного — ліворуч.
3 Коли нерозумний і прямою дорогою йде, йому серця бракує, і всім він говорить, що він нерозумний.
4 Коли гнів володаря стане на тебе, не лишай свого місця, — бо лагідність доводить до прощення навіть великих провин.
5 Є зло, що я бачив під сонцем, мов помилка, що повстає від володаря:
6 на великих висотах глупота буває поставлена, а багаті сидять у низині!
7 Я бачив на конях рабів, князі ж пішки ходили, немов ті раби…
Не копай ближньому ями, бо сам в неї впадеш
8 Хто яму копає, той в неї впаде, а хто валить мура, того гадина вкусить.
9 Хто зносить каміння, пораниться ним; хто дрова рубає, загрожений ними.
10 Як залізо ступіє, й хтось леза не вигострить, той мусить напружити свою силу, — та мудрість зарадить йому!
11 Коли вкусить гадюка перед закляттям, тоді ворожбит не потрібний.
Про безумного
12 Слова з уст премудрого — милість, а губи безумного нищать його:
13 початок слів його уст — глупота, а кінець його уст — зле шаленство.
14 Нерозумний говорить багато, та не знає людина, що буде; а що буде по ньому, хто скаже йому?
15 Втомляє безумного праця його, бо не знає й дороги до міста.
Про правителів
16 Горе, краю, тобі, коли цар твій — хлопчина, а владики твої спозаранку їдять!
17 Щасливий ти, краю, коли син шляхетних у тебе царем, а владики твої своєчасно їдять, як ті мужі, а не як п’яниці!
18 Від лінощів валиться стеля, а з опущення рук тече дах.
19 Гостину справляють для радощів, і вином веселиться життя, а за срібло все це можна мати.
20 Навіть у думці своїй не злослов на царя, і в спальні своїй не кляни багача, — небесний‑бо птах віднесе твою мову, а крилатий розкаже про слово твоє…
Порівняння мудрості та глупоти
1 Як мертві мухи псують приємний запах пахучого єлею мироварника, так невеличка глупота знеславлює честь і мудрість поважної людини.
2 Як серце мудрого схиляє його праворуч, так серце нерозумного тягне його ліворуч.
3 І по якій би дорозі не йшов нерозумний, видно, що в нього бракує розуму, – такий своєю поведінкою всім демонструє, що він нерозумний.
4 Якщо проти тебе запалає гнів можновладця, не залишай негайно свого місця, адже лагідність сприяє прощенню навіть великих провин…
5 Існує певне зло, яке я бачив під сонцем, – це помилка, що походить від самого володаря:
6 Іноді нерозумного підіймають на велику висоту, тоді як обдаровані розумом мусять сидіти приниженими, –
7 я бачив слуг верхи на конях, у той час як вельможі ходять пішки, як слуги.
8 Хто копає яму, – сам до неї і впаде, а того, хто валить огорожу, – неодмінно вкусить гадюка.
9 Хто переносить камені, може від них надірватись, як і той, хто рубає дрова, – наражається на небезпеку.
10 Якщо затупиться сокира, і її лезо не нагострити, тоді потрібно прикладати більше сили, але мудрість здатна цьому зарадити.
11 Якщо гадюка вкусить до замовляння, тоді заклинач вже не потрібний .
12 Слова з уст мудрого користуються визнанням, тоді як нерозумного гублять його власні уста,
13 адже початок слів з його уст – глупота, як і кінець його мови – безглузде шаленство.
14 Нерозумний говорить багато, хоч людина не знає, що станеться, – і хто їй може сказати, що буде після неї?
15 Праця втомлює нерозумного, так що йому навіть важко знайти дорогу до міста.
16 Горе тобі, країно, коли твій цар – дитина, а твої можновладці лише те і знають, що спозаранку бенкетувати.
17 Проте щасливий ти, краю, якщо твій цар зі шляхетного роду, а твої можновладці сідають за стіл в належний час, щоб підживитись, а не впиватись.
18 Через лінощі будівничих може завалитись дах, і через недбальство рук протікатиме стеля.
19 Гостину справляють, щоб разом порадіти, бо вино розвеселяє життя, – а гроші уможливлюють усе це зробити.
20 Навіть подумки не лихослов царя, і в своїй спальні не проклинай багача, адже небесні птахи перенесуть твій голос, – крилаті передадуть твої слова.