Кращий день смерти від дня народження
1 Краще добре ім’я від оливи хорошої, а день смерти людини — від дня її вродження!
2 Краще ходити до дому жалоби , ніж ходити до дому бенкету, бо то — кінець кожній людині, і живий те до серця свого бере!
3 Кращий смуток від сміху, бо при обличчі сумнім добре серце!
4 Серце мудрих — у домі жалоби, а серце безглуздих — у домі веселощів.
5 Краще слухати докір розумного, аніж слухати пісні безумних,
6 бо як тріскот тернини під горщиком, такий сміх нерозумного. Теж марнота й оце!..
7 Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хабар губить серце.
8 Кінець діла ліпший від початку його; ліпший терпеливий від чванькуватого!
Усе Господь учинив
9 Не спіши в своїм дусі, щоб гніватися, бо гнів спочиває у надрах глупців.
10 Не кажи: “Що це сталось, що перші дні були кращі за ці?”, бо не з мудрости ти запитався про це.
11 Добра мудрість з багатством, а прибуток для тих, хто ще сонечко бачить,
12 бо в тіні мудрости — як у тіні срібла, та користь пізнання у тому , що мудрість життя зберігає тому, хто має її.
13 Розваж Божий учинок, — бо хто може те випростати, що Він покривив?
14 За доброго дня користай із добра, за злого ж — розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб людина нічого по собі не знайшла!
Тримайся середини
15 В днях марноти своєї я всього набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі.
16 Не будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?
17 Не будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в нечасі своїм?
18 Добре, щоб ти ухопився за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоязний втече від усього того.
19 Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті.
20 Немає людини праведної на землі, що робила б добро й не грішила,
21 тому не клади свого серця на всякі слова, що говорять, щоб не чути свого раба, коли він лихословить тебе,
22 знає‑бо серце твоє, що багато разів також ти лихословив на інших!
23 Усе це я в мудрості випробував, і сказав: “Стану мудрим!” Та далека від мене вона!
24 Далеке оте, що було, і глибоке, глибоке, — хто знайде його?
25 Звернувся я серцем своїм, щоб пізнати й розвідати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність — глупота, а нерозум — безумство!
Жінка — гірша від смерти
26 І знайшов я річ гіршу від смерти — то жінку, бо пастка вона, її ж серце — тенета, а руки її — то кайдани!.. Хто добрий у Бога — врятований буде від неї, а грішного схопить вона!
27 Подивися, оце я знайшов, сказав Проповідник: рівняймо одне до одного, щоб знайти зрозуміння!
28 Чого ще шукала душа моя, та не знайшла: я людину знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма не знайшов!..
29 Крім того, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог людину, та вигадок усяких шукають вони!..
Мудрі настанови для кожного
1 Добре ім’я краще, ніж аромат пахучого єлею, і день смерті людини кращий, ніж день її народження.
2 Краще йти туди, де плачуть, ніж іти в дім бенкетування, оскільки там, де плачуть , можна побачити кінець усякої людини, – і живому варто взяти це близько до свого серця.
3 Смуток кращий від сміху, бо коли сумне обличчя, тоді серце стає добрішим.
4 Серце мудрих – там де жалоба, а серце нерозумних – у місцях веселощів.
5 Краще слухати докори мудрого, ніж захоплюватись похвальними піснями нерозумних.
6 Адже сміх нерозумного подібний до тріскотіння палаючої тернини під казаном. І це також марнота.
7 Пригноблюючи інших, і мудрий стає нерозумним, – а підкуп взагалі губить серце.
8 Кінець справи кращий, аніж її початок, як і терпеливий кращий від зарозумілого.
9 Не поспішай у своєму духові впадати в гнів, адже гнів міститься в серці нерозумних.
10 Не нарікай, мовляв: Чому колишні часи були кращі від сьогодення? Адже ти ставиш це питання не від мудрості.
11 Мудрість не гірша, ніж спадщина, і завжди в пригоді для тих, хто бачить сонце.
12 Адже перебувати під покриттям мудрості – як жити під захистом грошей, проте користь від знання ще й у тому , що мудрість дає справжнє життя тим, котрі нею наділені.
13 Придивись до Божих учинків: Хто може випростати те, що Він викривив?‥
14 Коли тобі добре, насолоджуйся щастям, а в час горя пам’ятай: як те, так і все інше допускає Бог для того, щоб людина не журилась, що буде після неї.
15 Я всього надивився протягом свого марнотного життя. Трапляється, що праведник гине у своїй праведності, а буває, що нечестивий живе довго , хоча залишається нечестивцем.
16 Тож не будь надто справедливим, і не вважай себе дуже мудрим, – для чого тобі себе нищити?
17 Не ставай злочинцем, і не будь нерозумним, – для чого ти мав би передчасно померти?
18 Добре, коли тримаєшся чогось одного, проте й іншого не випускай зі своїх рук, бо хто шанує Бога, тому пощастить в одному і другому.
19 Мудрість додає мудрому більше сили, ніж заступництво десяти можновладців, що в місті.
20 Адже немає на світі настільки праведної людини, котра чинила би лише добре і не грішила.
21 Не бери близько до свого серця кожного слова, що говорять люди, щоб часом не почути про свого слугу, що й він тебе обмовляє, –
22 оскільки в глибині свого серця знаєш, що і ти не раз лихословив щодо інших людей.
23 Усе це я випробував мудрістю, сказавши собі: Хочу стати мудрим! Та це було недосяжним для мене.
24 Минуле вже далеко, і дуже глибоко, – хто його знайде?
25 Тому все своє серце, я спрямував на те, щоб пізнати, розвідати і знайти мудрість та сутність усього й пізнати, у чому глупота злочинців і безумство нерозсудливості.
26 І я зробив відкриття, що гірше за смерть – жінка, яка стає пасткою, і серце якої – тенета, а її руки – кайдани… Чоловік, вірний перед Богом, ще вирветься від неї, але грішника вона таки подолає.
27 Нарешті, – сказав Еклезіаст, – досліджуючи одне за одним, ось до чого я дійшов:
28 Те, чого шукала моя душа, але чого я так і не знайшов: серед тисячі народу я знайшов одну Людину, проте між ними усіма я не знайшов жодної жінки …
29 Крім того, я зробив ще одне відкриття: Бог створив людину справедливою, але люди пустились на пошуки різних хитрих вигадок.