Яковів рід
1 А оце ймення Ізраїлевих синів, що прийшли з Яковом до Єгипту . Кожен із домом своїм прибули:
2 Рувим, Симеон, Левій і Юда,
3 Іссахар, Завулон і Веніямин,
4 Дан і Нефталим, Ґад і Асир.
5 І було всіх душ, що вийшли з стегна Якового, сімдесят душ. А Йосип був ув Єгипті.
6 І вмер Йосип і всі браття його, та ввесь той рід.
7 А Ізраїлеві сини плодилися сильно, і розмножувались, та й стали вони надзвичайно сильні. І наповнився ними той край.
Переслідування синів Ізраϊлевих
8 І став над Єгиптом новий цар, що не знав Йосипа.
9 І сказав він до народу свого: “Ось народ Ізраїлевих синів численніший і сильніший від нас!
10 Станьмо ж мудріші за нього, щоб він не множився! Бо буде, коли нам трапиться війна, то прилучиться й він до ворогів наших, — і буде воювати проти нас, і вийде з цього краю”.
11 І настановили над ним начальників податків, щоб його гнобити своїми тягарами. І він будував міста на запаси фараонові: Пітом і Рамесес.
12 Але що більше його гнобили, то більше він множився та більше ширився. І жахалися єгиптяни через Ізраїлевих синів.
13 І Єгипет змушував синів Ізраїля тяжко працювати.
14 І вони огірчували їхнє життя тяжкою працею коло глини та коло цегли, і коло всякої праці на полі, кожну їхню працю, яку змушували тяжко робити.
Наказ бабам‑сповитухам убивати єврейських синів
15 І звелів був єгипетський цар єврейським бабам‑сповитухам, що одній ім’я Шіфра, а ім’я другій — Пуа,
16 і говорив: “Як будете бабувати єврейок, то дивіться на порід: коли буде син, то вбийте його, а коли це дочка, — то нехай живе”.
17 Але баби‑сповитухи боялися Бога, і не робили того , як казав їм єгипетський цар. І вони лишали хлопчиків при житті.
18 І покликав єгипетський цар баб‑сповитух, та й сказав їм: “Нащо ви робите цю річ, та лишаєте дітей при житті?”
19 І сказали баби‑сповитухи до фараона: “Бо єврейки не такі , як єгипетські жінки, — бо вони самі баби‑сповитухи: поки прийде до них баба‑сповитуха, то вони вже й народять”.
20 І Бог чинив добро бабам‑сповитухам, а народ розмножувався, і сильно міцнів.
21 І сталося, тому , що ті баби‑сповитухи боялися Бога, то Він будував їм доми.
22 І наказав фараон усьому народові своєму, говорячи: “Кожного народженого єврейського сина — кидайте його до Річки , а кожну дочку — зоставляйте при житті!”
Пригноблення ізраїльтян у Єгипті
1 Ось імена синів Ізраїля, які переселились в Єгипет з Яковом. Кожен прийшов зі своєю родиною.
2 Рувим, Симеон, Левій і Юда;
3 Іссахар, Завулон і Веніямін;
4 Дан, Нефталим, Ґад і Асир.
5 Усіх же осіб, які вийшли з лона Якова, було сімдесят душ. А Йосиф уже перебував у Єгипті.
6 Та Йосиф помер. Повмирали усі його брати й увесь той рід.
7 А нащадки Ізраїля все народжувалися і зростали. Вони множилися і стали вельми численними, так що край був наповнений ними.
8 Але в Єгипті зійшов на трон новий цар, який не знав Йосифа.
9 Він сказав своїм людям: Ось народ Ізраїльських нащадків численніший і сильніший за нас.
10 Тож давайте перехитримо їх, аби вони не множилися. Щоб на випадок виникнення у нас війни вони не приєднались до ворогів і не почали воювати проти нас та не залишили наш край.
11 Таким чином були настановлені над ізраїльтянами наглядачі за роботами, щоб гнобити їх примусовою працею. Вони будували фараонові міста-склади для запасів: Пітом і Рамсес.
12 Але чим більше цей народ пригноблювали, тим численнішим він ставав і значно поширювався. Єгиптяни відчували щодо Ізраїлевих нащадків огиду і страх .
13 Тому вони безжалісно примушували ізраїльтян важко працювати.
14 Надто гірким ставало їхнє життя через виснажливу працю з глиною та цеглою, через усяку працю на полі та через різну примусову роботу, до якої силували їх.
15 Ба більше, єгипетський цар наказав єврейським повитухам (ім’я першої з них Шіфра, а ім’я другої – Пуа):
16 Коли допомагаєте єврейкам під час пологів, то спостерігайте: якщо народжується хлопчик, то вбивайте його, а якщо дівчинка, – нехай живе.
17 Але повитухи боялися Бога і не чинили так, як велів їм єгипетський цар. Вони залишали живими і хлопчиків.
18 Тому єгипетський цар покликав повитух і запитав їх: Чому ви так робите – залишаєте живими хлопчиків?
19 Повитухи відповіли фараонові: Єврейки не такі, як єгипетські жінки. Вони сильніші й народжують ще до того, як до них прийдуть повитухи!
20 І Бог чинив добро повитухам, у той час як Ізраїльський народ множився і ставав усе численнішим.
21 Оскільки повитухи боялися Бога, то Він облаштовував їхні родини.
22 Тоді фараон наказав усьому своєму народові: Кожного єврейського малюка, який щойно народиться, кидайте в Ніл, а кожну дівчинку залишайте живою.