Вдячна Мойсеєва пісня
1 Тоді заспівав Мойсей та Ізраїлеві сини оцю пісню Господеві, та й проказали, говорячи: “Я буду співать Господеві, бо дійсно звеличився Він, — коня й верхівця його кинув до моря!
2 Моя сила та пісня — Господь, і Він став на спасіння мені! Це мій Бог, — і прославлю Його, Він Бог батька мого, — і звеличу Його!
3 Господь — Муж війни, Єгова — Йому Ймення!
4 Колесниці фараонові й військо його вкинув у море, а вибір його трійкових у Червоному морі затоплений.
5 Безодні їх позакривали, зійшли до глибин, як той камінь!
6 Права рука Твоя, Господи, вславлена силою, правиця Твоя трощить ворога, Господи!
7 А Своєю безмірною величчю Ти розбиваєш Своїх заколотників, посилаєш палючий Свій гнів, — він їх поїдає, немов ту солому!
8 А подувом ніздер Твоїх вода скупчилась, вир спинився, немов та стіна, потоки загусли були в серці моря!
9 Нахвалявся був ворог: “Поженусь — дожену! Попаюю здобичу, — душа моя сповниться ними! Меча свого вихоплю я, — і понищить рука моя їх!”
10 Та дмухнув Ти був духом Своїм — і закрило їх море: вони потопились в бурхливій воді, немов оливо!
11 Хто подібний Тобі серед богів, о Господи? Хто подібний Тобі, Препрославлений святістю? Ти в славі грізний, Чудотворче!
12 Простягнув Ти правицю Свою — і земля їх поглинула!
13 Милосердям Своїм вів народ, якого Ти визволив, Своєю Ти силою ввів у мешкання Своєї святині!
14 Почули народи — і тремтіли, обгорнула тривога мешканців землі филистимської!
15 Старшини едомські тоді побентежились, моавських вельмож обгорнуло тремтіння, розпливлися усі ханаанці!
16 Напали на них страх та жах, через велич рамена Твойого замовкли, як камінь, аж поки перейде народ Твій, о Господи, аж поки перейде народ, що його Ти набув!
17 Ти їх уведеш, і їх посадиш на гору спадку Твого, на місці, яке вчинив, Господи, житлом Своїм, до Святині Господньої, що поставили руки Твої,
18 і Господь зацарює навіки‑віків!”
19 Бо коли ввійшов був до моря кінь фараона з колесницею його та з його комонниками, то Господь повернув на них води морські, а Ізраїлеві сини пішли суходолом у середині моря.
20 І взяла бубна пророчиця Маріям, сестра Ааронова, а за нею повиходили всі жінки з бубнами та з танцями.
21 І відповіла їм Маріям: “Співайте для Господа, бо дійсно звеличився Він, — коня й верхівця його кинув до моря!”
Обернення гіркоϊ води в солодку
22 І повів Мойсей Ізраїля від Червоного моря, і вийшли вони до пустині Шур. І йшли вони три дні в пустині, — і не знаходили води.
23 І прийшли вони до Мари, і не могли пити води з Мари, бо гірка вона. Тому названо ймення їй: Мара .
24 І став народ ремствувати на Мойсея, говорячи: “Що ми будемо пити?”
25 І він кликав до Господа! І показав йому Господь дерево, і він кинув його до води, — і стала вода та солодка! Там Він дав йому постанову та право, і там його випробував.
26 І сказав Він: “Коли дійсно будеш ти слухати голосу Господа, Бога твого, і будеш робити слушне в очах Його, і будеш слухатися заповідей Його, і будеш виконувати всі постанови Його, то всю хворобу, що Я поклав був на Єгипет, не покладу на тебе, бо Я — Господь, Лікар твій!”
27 І прийшли вони до Єліму, а там дванадцять водних джерел та сімдесят пальм. І вони отаборилися там над водою.
Пісня Мойсея
1 Після цього Мойсей з усіма Ізраїльтянами, голосно скандуючи, заспівали Господу цю пісню: Я буду співати Господу, бо Він велично прославився. Коня і вершника скинув у море.
2 Господь – моя Сила і Пісня, Він став для мене Порятунком. Це – мій Бог, і я прославлю Його. Він – Бог мого батька, тож вихвалятиму Його.
3 Господь – войовничий витязь, Господь – ім’я Його.
4 Колісниці фараона і його військо Він кинув у море. Найкращих полководців Він потопив у Червоному морі.
5 Безодня покрила їх. Вони поринули в глибочінь, мов камінь.
6 Твоя правиця, Господи, прославилася силою. Твоя правиця, Господи, розбиває ворога.
7 Величчю Своєї слави Ти скидаєш своїх супротивників. Ти посилаєш Свій гнів, який їх пожирає, як стерню.
8 Духом Твого гніву були згромаджені води. Потоки стали стіною, водна безодня застигла посеред моря.
9 Ворог сказав: Кинуся й наздожену, розділю здобич, наповню ним свою душу. Вийму свій меч, й позбавить їх спадку рука моя.
10 А Ти дмухнув Своїм Духом, і покрило їх море; вони потонули, наче свинець у глибоких водах.
11 Хто поміж богами подібний до Тебе, Господи? О, прославлений у святості, подиву гідний Своєю славою! Ти, Котрий твориш чудеса, хто подібний до Тебе?
12 Простягнув Ти правицю Свою, і поглинула їх земля.
13 Ти у Своїй доброті попровадив цей народ, якого Ти визволив, і Своєю силою привів до Своєї святої оселі.
14 Почули народи і затремтіли від страху, – жах огорнув мешканців филистимського краю.
15 Тоді збентежились князі Едому і трепет охопив вельмож Моаву. Впали духом усі мешканці Ханаану.
16 Нехай найде на них великий страх! Від величі Твоєї руки вони замовкли, наче камінь, доки не перейде Твій народ, Господи. Доки не перейде цей народ, якого Ти придбав.
17 Ти введеш їх і посадиш на горі Своєї спадщини, – на місці, яке Ти, Господи, зробив для Себе житлом, – Святинею Господньою, яку звели Твої руки.
18 Господь царює навіки-віків!
19 Адже коли коні фараона з його колісницями та його вершниками ввійшли в море, Господь повернув на них води моря. А Ізраїльтяни йшли суходолом посеред моря.
Пісня Маріам
20 Пророчиця Маріам, сестра Аарона, взяла тимпан у свої руки, і всі жінки з тимпанами вийшли за нею у хороводі.
21 І Маріам звернулася до них: Співайте Господу, бо Він велично прославився. Коня і його вершника Він скинув у море.
22 Від Червоного моря Мойсей попровадив Ізраїль далі, і вони пішли в пустелю Шур. Три дні вони йшли пустелею й не знаходили води.
Перетворення гіркої води на солодку
23 Прийшли вони до Мери, але не могли пити води з Мери, оскільки вона була гіркою. Через те дали назву тій місцевості Мера, тобто гірка.
24 Тому народ почав нарікати на Мойсея, кажучи: Що нам пити?
25 Мойсей почав волати до Господа. Тоді Господь показав йому дерево, яке той кинув у воду, і вода стала солодкою . Там Він дав йому Заповіді та настанови, і там його випробовував.
26 Він сказав: Якщо уважно будеш прислухатися до голосу Господа, твого Бога, і чинитимеш те, що праведне в Його очах, якщо зважатимеш на Його Заповіді і будеш дотримуватися всіх Його настанов, то не наведу на тебе жодної з тих хвороб, які Я навів на єгиптян. Бо Я – Господь, Який тебе оздоровлює.
27 Звідти вони пішли до Еліма, де було дванадцять джерел води і сімдесят пальмових дерев. Тож там, біля води, вони отаборилися.