Перепелиці та манна
1 І рушили вони з Єліму, і вся громада Ізраїлевих синів прибула до пустині Сін, що між Єлімом та між Сінаєм, п’ятнадцятого дня другого місяця по виході їх з єгипетського краю.
2 І стала ремствувати вся громада Ізраїлевих синів на Мойсея та на Аарона в пустині.
3 І говорили їм Ізраїлеві сини: “Коли б ми були повмирали від Господньої руки в єгипетськім краї, як ми сиділи над горшком м’яса, як ми їли хліба досить! Бо ви вивели нас до цієї пустині, щоб поморити голодом увесь цей збір…”
4 І промовив Господь до Мойсея: “Ось Я спускатиму вам дощем хліб із неба, а народ виходитиме й щоденно збиратиме, скільки треба на день, щоб випробувати його, чи буде він ходити в Моєму Законі, чи ні.
5 А настане шостий день, то приготують, що принесуть, і буде подвійне супроти того, що збирають день у день”.
6 І сказали Мойсей та Аарон до всіх Ізраїлевих синів: “Настане вечір — і ви довідаєтеся, що Господь вивів вас із єгипетського краю.
7 А настане ранок, то побачите славу Господню, бо Він почув ваші ремствування на Господа. А ми що, що ви ремствуєте на нас?”
8 І сказав Мойсей: “Довідаєтесь, як увечорі Господь дасть вам м’яса на їжу, а рано хліба на насичення, бо почув Господь ремствування ваші, що ви ремствуєте на Нього. А ми що? Не на нас ремствування ваше, а на Господа!”
9 І сказав Мойсей до Аарона: “Скажи всій громаді Ізраїлевих синів: Наблизьтеся перед лице Господа, бо Він почув ваші ремствування!”
10 І сталося, коли говорив Аарон до всієї громади Ізраїлевих синів, то обернулися вони до пустині, — аж ось слава Господня показалася в хмарі!
11 І промовив Господь до Мойсея, говорячи:
12 “Я почув ремствування Ізраїлевих синів. Промовляй до них, кажучи: Під вечір будете їсти м’ясо, а рано насититесь хлібом, — і познаєте, що Я — Господь, Бог ваш!”
13 І сталося ввечері, і знялися перепелиці, і покрили табір. А рано була верства роси навколо табору.
14 І піднялася верства тієї роси, — аж ось на поверхні пустині щось дрібне, вузькувате, дрібне, немов паморозь на землі.
15 І побачили Ізраїлеві сини, та й казали один до одного: “Ман гу?”, бо не знали, що то. А Мойсей відказав їм: “Це той хліб, що дав вам Господь на їжу.
16 Це те, що про нього Господь наказав: Збирайте з нього кожен у міру їди своєї, гомер на голову, за числом ваших душ: візьміть кожен для того, хто в наметі його”.
17 І зробили так Ізраїлеві сини, і назбирали хто більше, а хто менше.
18 І зміряли вони гомером, — і не мав зайвого той, хто зібрав більше, а хто зібрав менше, не мав нестачі, — зібрали кожен у міру своєї їди!
19 І сказав до них Мойсей: “Нехай ніхто не лишає з нього до ранку!”
20 Та не послухали вони Мойсея, і дехто позоставляли з нього до ранку, а воно зачервивіло, і стало смердюче. І розгнівався на них Мойсей!
21 І збирали його щоранку, кожен у міру своєї їди. А розгрівалося сонце — і воно розтавало.
22 І сталося шостого дня, — поназбирували вони хліба подвійно, два гомери на одного. І посходилися всі начальники громади, і розповіли Мойсеєві.
23 А він сказав до них: “Це те, що говорив Господь: Повний спокій, субота свята для Господа взавтра. Що будете пекти — печіть, а що будете варити — варіть, а все позостале покладіть собі на сховок до ранку”.
24 І поклали його аж до ранку, як Мойсей наказав, і не засмерділось воно, і черви не було в нім.
25 І сказав Мойсей: “Їжте його сьогодні, бо сьогодні субота для Господа. Сьогодні не знайдете його на полі.
26 Шість день будете збирати його, а дня сьомого — субота: не буде в ній того ”.
27 І сталося сьомого дня, повиходили були з народу збирати, та не знайшли.
28 І сказав Господь до Мойсея: “Аж доки ви будете відмовлятися виконувати заповіді Мої та закони Мої?
29 Побачте, — Господь дав вам суботу, тому Він дає вам шостого дня хліба двох днів. Сидіть кожен у себе, — нехай сьомого дня не виходить ніхто з свого місця!”
30 І сьомого дня народ відпочивав.
31 І назвав Ізраїлів дім ім’я тому: манна. Вона була, як коріяндрове насіння, біла, а смак її, — як тісто в меду.
32 І сказав Мойсей: “Оце те, що наказав Господь: Наповни нею гомер на сховок для ваших поколінь, щоб бачили той хліб, яким Я годував вас на пустині, коли Я виводив вас із єгипетського краю”.
33 І сказав Мойсей до Аарона: “Візьми одну посудину, і поклади туди повний гомер манни, і постав її перед Господнім лицем на сховок для ваших поколінь”.
34 І як наказав Бог Мойсею, так поставив її Аарон перед ковчегом свідоцтва на сховок.
35 А Ізраїлеві сини їли ту манну сорок літ, аж до прибуття їх до краю заселеного, їли манну аж до приходу їх до границі ханаанського Краю.
36 А гомер — він десята частина ефи .
Манна та перепела з неба
1 З Еліма вся громада Ізраїлю вирушила далі. А п’ятнадцятого дня другого місяця, – відтоді як ізраїльтяни вийшли з єгипетської землі, – вони прийшли в пустелю Сін, що між Елімом та Сінаєм.
2 У пустелі вся громада Ізраїльтян почала нарікати на Мойсея та Аарона.
3 Ізраїльські нащадки говорили їм: О, коли б ми повмирали від руки Господа в єгипетській землі, коли ми сиділи біля казанів з м’ясом і їли хліб досита! Ви ж вивели нас у цю пустелю, щоб усю цю громаду вигубити голодом!
4 Тоді Господь сказав Мойсеєві: Я дам вам хліб з неба. Люди виходитимуть і щодня збиратимуть, скільки потрібно на день, щоб Мені випробувати їх, чи ходитимуть вони в Моїм Законі, чи ні.
5 Шостого дня нехай вони приготують те, що зібрали. Виявиться, що зібраного буде вдвічі більше від того, що збирають щодня.
6 Тож Мойсей і Аарон звернулись до всіх Ізраїльтян з такими словами: Увечері ви дізнаєтеся, що саме Господь вивів вас із єгипетського краю,
7 а вранці побачите Господню славу, тому що Він почув ваше нарікання на Господа. А ми хто такі, що ви нарікаєте на нас?
8 Далі Мойсей наголосив: Господь дасть вам увечері спожити м’ясо, а вранці отримаєте хліба досита. Господь почув ваші слова нарікання на Нього! А ми хто такі? Ваше нарікання не на нас, але на Господа!
9 Ааронові Мойсей сказав: Промов до всієї ізраїльської громади: Підійдіть до Господа, оскільки Він почув ваші нарікання!
10 Коли Аарон промовляв до всієї громади ізраїльтян, сталося неймовірне : повернувшись у бік пустелі, люди побачили Господню славу, що з’явилась у хмарі.
11 І Господь заговорив до Мойсея, кажучи:
12 Я почув нарікання нащадків Ізраїля. Скажи їм: Під вечір будете їсти м’ясо, а вранці насититеся хлібом. І пізнаєте, що Я – Господь, ваш Бог!
13 Настав вечір, налетіли перепели і покрили табір. А вранці довкола табору випала роса.
14 Коли ж роса зійшла, на поверхні пустелі з’явилось щось дрібне, як крупи, дрібне, наче іній на землі.
15 Побачивши це, Ізраїльтяни запитали один одного: Що це? Адже вони не знали, що це було. А Мойсей сказав їм: Це хліб, який Господь дав вам на поживу.
16 Це і є саме те, про що говорив Господь: Тож нехай кожний збирає його за кількістю осіб – гомер на особу. Збиратимете на кожну людину за кількістю душ, що проживають у вашому наметі.
17 Ізраїльські нащадки так і зробили, – хто зібрав більше, а хто менше.
18 Та коли міряли гомером, то не мав надлишку той, хто зібрав багато, як і той, хто мало зібрав, не мав недостачі. Кожен збирав відповідно до потреби і кількості у нього їдців.
19 Мойсей попередив усіх: Хай ніхто не залишає того до ранку!
20 Але Мойсея не всі послухали. Дехто залишив його до ранку, тому завелися в ньому черв’яки, і воно засмерділося. Тож Мойсей розсердився на них.
21 Люди збирали його рано-вранці – кожний відповідно до кількості у нього їдців. Коли ж припікало сонце, воно тануло.
22 Шостого дня виявилося, що хліба зібрали вдвічі більше – по два гомери на кожного. Всі старійшини громади прийшли й доповіли про це Мойсеєві.
23 А він сказав їм: Це те, про що говорив Господь. Завтра день спочинку – свята субота для Господа. Що маєте пекти, печіть, і що хочете варити, варіть. А все, що зостанеться, залишіть собі до ранку.
24 Тож залишили його на наступний день, як звелів Мойсей. Воно не засмерділося, і черв’яки в ньому не завелися.
25 Тому Мойсей сказав: Їжте його сьогодні, адже сьогодні субота для Господа. Нині на полі ви його не знайдете.
26 Шість днів збиратимете, а сьомого дня, в суботу, його не буде.
27 Але виявилося, що сьомого дня дехто з народу вийшов збирати, проте вони нічого не знайшли.
28 Тоді Господь сказав Мойсеєві: Доки ви будете відмовлятися виконувати Мої Заповіді та Мої Закони?
29 Майте на увазі, що Господь дав вам суботу, тому шостого дня Він дає вам хліба на два дні. Нехай сьомого дня ніхто не виходить зі свого місця, а залишається в себе.
30 І народ сьомого дня відпочивав.
31 Рід Ізраїля назвав хліб з неба : манна . Вона була біла, як насіння коріандру, а її смак, як у коржа з медом.
32 Мойсей сказав: Ось те, що заповідає Господь: Візьміть повний гомер манни, аби її зберегти для ваших наступних поколінь. Вони мають бачити хліб, яким Я годував вас у пустелі, коли вивів з єгипетського краю.
33 Ааронові ж Мойсей сказав: Візьми посудину, насип туди повний гомер манни і поклади її на зберігання перед Господом для наших наступних поколінь.
34 Як і заповів Господь Мойсеєві, Аарон поставив манну перед Скинією Свідчення на зберігання.
35 Ізраїльтяни їли манну сорок років, доки вони не прийшли до заселеної землі. Вони харчувались манною, доки не перейшли кордон ханаанського краю.
36 А гомер – це десята частина ефи .