Зіпсуття Ізраϊля й кара на нього
1 І побачив народ, що загаявся Мойсей зійти з гори. І зібрався народ проти Аарона, та й сказали до нього: “Устань, зроби нам богів, що будуть ходити перед нами, бо той Мойсей, муж, що вивів був нас із єгипетського краю, — ми не знаємо, що сталось йому”.
2 І сказав їм Аарон: “Поздіймайте золоті сережки, що в ушах ваших жінок, ваших синів та дочок ваших, і поприносьте до мене”.
3 І ввесь народ поздіймав з себе золоті сережки, що в їхніх ушах, та й позносили до Аарона.
4 І взяв він це з їхньої руки, і вформував його в глині, і зробив із нього лите теля. А вони сказали: “Оце твої боги, Ізраїлю, що вивели тебе з єгипетського краю!”
5 І побачив це Аарон, і збудував жертівника перед ним. І кликнув Аарон та й сказав: “Завтра свято для Господа!”
6 І повставали вони взавтра рано‑вранці, і принесли цілопалення, і привели мирну жертву. І засів народ до їди та до пиття, і встали бавитися.
7 А Господь промовляв до Мойсея: “Іди, зійди, бо зіпсувся народ твій, якого ти вивів із єгипетського краю.
8 Зійшли вони скоро з дороги, що наказав був Я їм, — зробили собі лите теля, і поклонились йому, і склали йому жертви, та й сказали: Оце твої боги, Ізраїлю, що вивели тебе з єгипетського краю!”
9 І промовив Господь до Мойсея: “Я бачив народ той, і ось народ — твердошиїй він!
10 А тепер залиш Мене, — і розпалиться гнів Мій на них, і Я винищу їх, а тебе зроблю великим народом”.
11 І Мойсей став благати лице Господа, Бога свого, та й сказав: “Нащо, Господи, розпалюється гнів Твій на народ Твій, якого Ти випровадив з єгипетського краю силою великою та міцною рукою?
12 Нащо будуть казати єгиптяни, говорячи: На зле ти їх вивів, щоб їх повбивати в горах, та щоб винищити їх з поверхні землі?.. Вернися з розпалу гніву Свого, та й відверни зло від Свого народу!
13 Згадай про Авраама, Ісака та Ізраїля, рабів Своїх, що Ти їм присягався був Собою, та говорив їм: “Помножу ваших нащадків, немов зорі небесні, і всю оту землю, що про неї казав, дам вашим нащадкам, — і вони посядуть навіки”.
14 І відвернув Господь зло, про яке говорив, щоб зробити Своєму народові.
15 І повернувся, і зійшов Мойсей із гори, — а в руці його дві таблиці свідоцтва, писані з обох їхніх сторін, — звідси й звідти вони були писані.
16 А таблиці — Божа робота вони, а письмо — Боже письмо воно, вирізьблене на таблицях.
17 І почув Ісус голос народу, як кричав він, та й сказав до Мойсея: “Крик бою в таборі!”
18 А той відказав: “Це не крик сили переможців і не крик слабости переможених, — я чую голос співу!”
19 І сталося, коли він наблизився до табору, то побачив теля те та танці… І розпалився гнів Мойсеїв, і він кинув таблиці із рук своїх, — та й розтрощив їх під горою!..
20 І схопив він теля, що зробили вони, та й спалив на огні, та змолов, аж став порох… І розсипав на поверхні води, і напоїв тим синів Ізраїлевих.
21 І сказав Мойсей Ааронові: “Що вчинив тобі народ цей, що ти гріх великий навів на нього?”
22 А Аарон відказав: “Нехай не запалиться гнів мого пана! Ти знаєш народ цей, що він у злому.
23 І вони сказали мені: Зроби нам богів, що будуть ходити перед нами, бо той Мойсей, муж, що вивів нас із єгипетського краю, — ми не знаємо, що сталось йому.
24 І сказав я до них: Хто має золото, — поздіймайте з себе. І дали вони мені, а я кинув його в огонь, — і вийшло те теля”.
25 І побачив Мойсей народ, що незагнузданий він, бо Аарон розгнуздав його на ганьбу поміж їхніми ворогами.
26 І став Мойсей у брамі табору й сказав: “Хто за Господа — до мене!” І зібралися до нього всі Левіїні сини.
27 І сказав він до них: “Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Припашіть кожен меча свого на стегно своє, перейдіть, і верніться від брами до брами в таборі, — і повбивайте кожен брата свого, і кожен приятеля свого, і кожен ближнього свого”.
28 І зробили Левіїні сини за словом Мойсеєвим. І впало з народу того дня близько трьох тисяч чоловік.
29 І сказав Мойсей: “Освятіть сьогодні себе для Господа, бо кожен мстився на сині своїм та на браті своїм, і щоб сьогодні Він дав вам благословення”.
Мойсей знову йде до Господа
30 І сталося назавтра, і сказав Мойсей до народу: “Ви згрішили великим гріхом, а тепер зійду я до Господа, — може, складу окуплення за ваш гріх”.
31 І вернувся Мойсей до Господа та й сказав: “О, згрішив цей народ великим гріхом, — вони зробили собі золотих богів!
32 А тепер, коли б Ти пробачив їм їхній гріх! А як ні, — витри мене з книги Своєї, яку Ти написав”…
33 І промовив Господь до Мойсея: “Хто згрішив Мені, того витру із книги Своєї.
34 А тепер іди, провадь цей народ туди, куди казав Я тобі. Ось Мій Ангол піде перед лицем твоїм. А в день кари Моєї — покараю їх за їхній гріх!”
35 І Господь ударив той народ за те, що вони зробили теля, яке Аарон учинив був.
Золотий бичок
1 Народ побачив, що Мойсей затримався і не сходить з гори, тому люди зібрались біля Аарона і сказали йому: Ану ж, зроби нам богів, які йтимуть перед нами, бо з цим чоловіком, Мойсеєм, який вивів нас з Єгипту, не знаємо, що сталося!
2 Тоді каже їм Аарон: Зніміть золоті сережки, що у вухах ваших жінок, ваших синів і ваших дочок, та принесіть до мене.
3 І весь народ зняв золоті сережки, які були в їхніх вухах, і принесли їх до Аарона.
4 Він прийняв усе це з їхніх рук, зробив з нього литого бичка, опрацював його різцем, а вони загукали: Це твоє божество, Ізраїлю, що вивело тебе з єгипетського краю!
5 Побачив це Аарон і побудував перед ним жертовник. Після цього Аарон зробив оголошення в словах: Завтра свято для Господа!
6 Тож наступного дня вони встали, принесли всепалення і влаштували мирну жертву. Народ засів їсти й пити, після чого вони піднялися, щоб забавлятися.
7 Тоді Господь промовив до Мойсея: Іди! Спускайся вниз, бо твій народ, якого ти вивів з єгипетського краю, зіпсувався!
8 Як же скоро вони зійшли з дороги, яку Я їм вказав, – зробили собі литого бичка і поклоняються йому. Вони принесли йому жертву, і сказали: Це твоє божество, Ізраїлю, яке тебе вивело з єгипетського краю!
9 І Господь сказав Мойсеєві: Дивлюсь я на цих людей і бачу, який же це твердошиїй народ!
10 Тож тепер залиши Мене, бо вже палає на них Мій гнів, і Я знищу їх, а тебе зроблю великим народом.
11 Але Мойсей молився перед своїм Господом Богом, говорячи: Чому, Господи, Ти палаєш гнівом на Свій народ, який великою силою і могутньою рукою Ти вивів з єгипетської землі?
12 Чому єгиптяни мають казати, заявляючи: Він зі злим наміром вивів їх, аби вигубити їх в горах і стерти їх з поверхні землі. Відвернись від розпалу Свого гніву і зміни його на милість щодо Свого народу!
13 Згадай Своїх слуг: Авраама, Ісаака та Ізраїля, котрим Ти клявся Собою і казав кожному: Розмножу твоїх нащадків, як небесні зірки, і всю цю землю, про яку Я говорив, дам твоїм нащадкам. Вони одержать її у власність навіки!
14 І Господь змінив гнів на милість щодо зла, про яке сказав, що заподіє Своєму народові.
15 Тож Мойсей повернувся, зійшов з гори, а в його руках були дві Скрижалі Свідоцтва – кам’яні таблиці, написані з обох боків. Вони були списані з одного боку і з другого.
16 Ті Скрижалі були Божим ділом, і написане було Божим Писанням, викарбуваним на Скрижалях.
17 Ісус Навин здалеку почув галас народу, який кричав, і сказав Мойсеєві: Бойовий клич у таборі!
18 А той каже: Це не вигуки тих, що починають перемагати, і не голос тих, що терплять поразку! Я чую галас переспівів.
19 Коли ж він наблизився до табору, то побачив бичка й хороводи. І Мойсей запалав гнівом. Він опустив зі своїх рук дві Скрижалі й розбив їх під горою.
20 Тоді він узяв бичка, якого вони зробили, спалив його у вогні, потовк його на порох й висипав у воду, і напоїв нею ізраїльських синів.
21 Ааронові ж Мойсей сказав: Що тобі зробив цей народ, що ти навів на нього великий гріх?
22 Аарон відповів Мойсеєві: Не гнівайся, мій володарю, адже ти знаєш цей народ, що він у злі!
23 Адже вони сказали мені: Зроби нам божество, яке йшло би перед нами, бо цей чоловік, Мойсей, який вивів нас з єгипетського краю, затримався , і ми не знаємо, що з ним сталося!
24 Я їм тоді сказав: У кого є золоті речі, зніміть! І вони дали мені. І я кинув їх у вогонь, і вийшов цей бичок…
25 Мойсей усвідомив, що народ, справді, неприборканий, але ж Аарон допровадив їх до свавілля на ганьбу між їхніми ворогами.
26 Тож Мойсей став біля входу в табір і проголосив: Хто за Господом, до мене! Навколо нього зібралися всі сини Левія.
27 І він сказав їм: Так говорить Господь, Бог Ізраїлю: Нехай кожний підпереже свого меча до свого пояса. Пройдіть через увесь табір туди і назад, від воріт до воріт, і кожний нехай вбиває свого брата; кожний свого ближнього, кожний – свого сусіда!
28 Сини Левія учинили так, як сказав їм Мойсей. Того дня полягло з усього народу близько трьох тисяч чоловік.
29 Тоді Мойсей сказав їм: Сьогодні посвятіть себе Господу, бо кожний виступив проти свого сина чи свого брата, аби сьогодні вам було дано благословення.
30 Так сталося, що наступного ранку Мойсей сказав народові: Ви учинили великий гріх. Тому я знову піднімуся до Господа, може, я спокутую ваш гріх.
31 Повернувшись до Господа, Мойсей сказав: Благаю, Господи ! Цей народ учинив великий гріх. Вони зробили собі золоте божество.
32 Тепер, якщо можеш простити їм гріх, то прости. Якщо ж ні, то прошу, викресли і мене з Твоєї книги, в яку Ти записав.
33 Але Господь сказав Мойсеєві: Якщо хтось і далі грішитиме переді Мною, то Я того викреслю з Моєї книги.
34 А зараз іди та провадь цей народ туди , куди Я тобі сказав. Ось Мій ангел ітиме перед твоїм обличчям. Того дня, коли відвідаю їх, Я покараю їх за їхній гріх.
35 Тож Господь покарав народ за виготовлення бичка, якого зробив Аарон, й поклоніння йому .