Ідолопоклонники не можуть звертатися до Бога
1 І прийшли до мене мужі з Ізраїлевих старших, і посідали передо мною.
2 І було мені слово Господнє таке:
3 “Сину людський, ці мужі допустили своїх божків у своє серце, а спотикання провини своєї поклали перед обличчям своїм. Чи ж можуть вони запитувати Мене?
4 Тому говори з ними, та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Кожен чоловік з Ізраїлевого дому, що допустить своїх божків у своє серце, а спотикання провини своєї покладе перед обличчям своїм, і прийде до пророка, тому Я, Господь, відповім, згідно з цим, згідно з многотою його божків,
5 щоб схопити тих з Ізраїлевого дому за їхнє серце, бо всі вони віддалилися від Мене через своїх божків!
6 Тому скажи до Ізраїлевого дому: Так говорить Господь Бог: Наверніться, і відступіть від ваших божків, і від усіх ваших гидот відверніть свої обличчя!
7 Бо кожен чоловік із Ізраїлевого дому або з чужинців, що мешкають серед Ізраїля, коли відступить від Мене, і допустить своїх божків у своє серце, і покладе спотикання своєї провини перед обличчям своїм, і прийде до пророка, щоб запитати Мене, тому Я, Господь, відповім від Себе.
8 І зверну Я лице Своє проти цього чоловіка, і вчиню його за знака та за приповістку, і вигублю його з‑посеред Свого народу, і пізнаєте ви, що Я — Господь!
9 А пророк, коли б був зведений, і говорив би слово, — Я, Господь, зведу цього пророка, і простягну руку Свою на нього, і вигублю його з‑посеред Свого народу Ізраїлевого!
10 І понесуть вони свою провину, — яка провина того, хто питається, така буде провина пророка,
11 щоб не блудив уже Ізраїлів дім від Мене, і не занечищувався вже всіма своїми гріхами. І будуть вони Мені народом, а Я буду їм Богом, говорить Господь Бог!”
Праведний врятує тільки себе
12 І було мені слово Господнє таке:
13 “Сину людський, коли згрішить проти Мене земля, спроневірюючи, то Я простягну Свою руку на неї, і зламаю їй хлібну підпору, і пошлю на неї голод, і вигублю з неї людину й скотину.
14 А коли б серед неї були три мужі: Ной, Даниїл та Йов, вони в своїй справедливості врятували б лише свою власну душу, говорить Господь Бог.
15 Коли б Я перепровадив по землі люту звірину, й обезлюдніла б вона, і стала б вона спустошенням, так що ніхто не проходив би нею через ту звірину,
16 то й ці три мужі серед неї, — як живий Я, — говорить Господь Бог, — не врятують вони ні синів, ні дочок! Самі вони будуть врятовані, а Край стане спустошенням…
17 Або коли б Я спровадив на цю землю меча, та й мечеві сказав: “Пройди по Краю, і вигуби з нього людину й скотину”,
18 то ці три мужі серед нього, як живий Я! — говорить Господь Бог, — не врятують синів, ні дочок, бо врятуються самі тільки вони!
19 Або коли б Я моровицю послав до цієї землі, і вилив би на неї свою лютість у крові, щоб вигубити з неї людину й скотину,
20 а Ной, Даниїл та Йов були б серед неї, — як живий Я! — говорить Господь Бог, — ані сина, ані дочки не врятували б вони! Вони в своїй справедливості врятують тільки свою власну душу .
21 Бо так говорить Господь Бог: Хоч послав би Я на Єрусалим чотири Свої лихі присуди: меча, і голод, і люту звірину та моровицю, щоб вигубити з нього людину та скотину,
22 то все‑таки залишаться в ньому рештки, що будуть випроваджені, сини та дочки. Ось вони вийдуть до вас, і ви побачите їхню дорогу та їхні вчинки, і будете потішені за те лихо, що Я навів на Єрусалим, за все, що Я навів був на нього.
23 І потішать вони вас, коли ви побачите їхню дорогу та їхні вчинки, і пізнаєте, що не надармо зробив Я все, що зробив серед нього, говорить Господь Бог”.
Господнє слово до тих, хто впустив в своє серце ідолів
1 Прийшли до мене кілька мужів зі старійшин Ізраїлю та й посідали переді мною.
2 І було до мене Господнє слово такого змісту:
3 Сину людський, ці чоловіки впустили в свої серця власних ідолів й таким чином поставили перед собою постійне спонукання до гріха. Хіба такі люди взагалі мають право до Мене звертатися за порадою ?
4 Тому поговори з ними, й скажи їм, що говорить Владика Господь: Кожна людина з Ізраїлевого роду, котра впустила в своє серце своїх ідолів й поставила перед собою спотикання до гріха, а потім приходить до пророка, то в такому разі Я, Господь, Сам відповім йому, згідно з тим, на що він заслуговує – в залежності від кількості своїх ідолів.
5 Може так Я викрию злочини серця Ізраїлевого роду, адже вони, через своїх ідолів, стали Мені чужими.
6 Тому скажи Ізраїлевому родові, що говорить Владика Господь: Наверніться та відверніться від ваших ідолів, і навіть не дивіться на всі ті ваші гидоти.
7 Адже Я Сам, Господь, відповім кожній людині Ізраїлевого роду, і кожному приходцеві, що живе серед Ізраїлю, – всім, хто лише відійшов від Мене, і впустив у своє серце своїх ідолів, поставивши перед собою спонукання до гріха, після чого приходить до пророка, аби через нього про щось питати Мене, –
8 Я спрямую Свій погляд проти того чоловіка й учиню його ознакою та притчею тим, що викореню його з-поміж Мого народу, – і ви дізнаєтесь, що Я – Господь.
9 А якщо пророк дозволить себе обманути, і скаже, що це ніби Я, Господь, увів того пророка в оману, – то й проти нього Я простягну Свою руку, і знищу такого з-поміж Мого народу Ізраїлю.
10 Обидва понесуть покарання за гріх, – як той, хто питав про пораду, так і пророк,
11 аби Ізраїлів рід більше не відхилявся від Мене, і більше не опоганювався всіма своїми злочинами, а був Моїм народом, – тоді Я буду їхнім Богом, – говорить Владика Господь.
Праведний врятує лише самого себе
12 І знову було до мене Господнє слово такого змісту:
13 Сину людський, якщо згрішить проти Мене якась країна, учинивши щодо Мене віроломство, та Я простягну проти неї Мою руку, й знищу її хлібні запаси, – пошлю на неї голод й почну губити людей та худобу, –
14 і коли б серед них були три відомих мужа: Ной, Даниїл та Йов, то своєю праведністю вони врятували би лише самих себе, – говорить Владика Господь.
15 І якби Я спровадив на край лютих звірів, так що він обезлюднів би і став спустошеним, так що ніхто ним не проходив би через тих звірів, –
16 то хоч би були в ньому ці три чоловіки, як Я живий, – говорить Владика Господь, – вони не врятували б ані синів, ані дочок, – були б урятовані лише вони самі, а край був би спустошеним.
17 Або коли б Я спровадив на якусь країну меч, звелівши: Нехай пройде країною меч, і вигубить у ній людей та худобу, –
18 то ці три мужа поміж ними, – як Я живий, – говорить Владика Господь, – вони не врятували б ані синів, ані дочок, – а тільки вони самі були би врятовані.
19 А коли Я послав би на якусь країну моровицю, або вилив на неї Мій гнів, допустивши кровопролиття, з тим, щоб знищити людей і худобу, –
20 то, хоч би були там Ной, Даниїл і Йов, як Я живий, – говорить Владика Господь, – вони не врятували б ані синів, ані дочок, – своєю праведністю вони врятували би лише власне життя.
21 Адже так говорить Владика Господь: Якби навіть Я спровадив на Єрусалим такі Свої чотири найстрашніші покарання: меч і голод, лютих звірів і моровицю, аби вигубити в ньому людей та худобу, –
22 то все ж таки залишиться в ньому кілька врятованих синів і дочок міста , котрі вийдуть звідти. Вони прийдуть до вас, і ви побачите їхнє життя та їхні вчинки! Ви перестанете сумувати з приводу нещастя, яке Я спровадив на Єрусалим, – усього, що Я допустив аби впало на нього, –
23 вони вас потішать тим, що ви побачите їхнє життя та їхні вчинки, і зрозумієте, що Я недаремно учинив усе те, що в ньому сталось, – говорить Владика Господь.