Непослух Ізраїля й кара за це
1 І сталося за сьомого року, в п’ятому місяці , у десятому дні місяця, поприходили люди з Ізраїлевих старших, щоб запитатися в Господа, і посідали передо мною.
2 І було мені слово Господнє таке:
3 “Сину людський, говори з Ізраїлевими старшими та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Чи ви прийшли, щоб запитатися в Мене? Як живий Я, — не відповім вам, говорить Господь Бог!
4 Чи ти розсудиш їх, чи ти їх розсудиш, сину людський? Завідом їх про гидоти їхніх батьків,
5 та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Того дня, коли Я був вибрав Ізраїля, і підніс Свою руку до насіння Якового дому, і відкрився їм в єгипетському краї, і підніс Свою руку до них, говорячи: “Я Господь, Бог ваш”,
6 того дня Я підніс Свою руку до них, щоб вивести їх з єгипетського краю до Краю, що Я вислідив для них, що тече молоком та медом, що він окраса для всіх країв.
7 І сказав Я до них: Відкидайте кожен гидоти від очей своїх, і не занечищуйтеся божками Єгипту. Я — Господь, Бог ваш!
8 Та були вони ворохобні проти Мене, і не хотіли слухатися Мене, не відкидали кожен гидот від очей своїх, і не покинули єгипетських божків. І подумав Я, що виллю на них Свою лютість, що докінчу на них Свій гнів посеред єгипетського краю.
9 І зробив Я ради Свого Ймення, щоб воно не безчестилося на очах тих народів, що вони серед них, що Я відкрився їм на їхніх очах, щоб вивести їх з єгипетського краю.
10 І вивів Я їх з єгипетського краю, і спровадив їх до пустині.
11 І дав їм постанови Свої, і познайомив їх з постановами Моїми, які коли чинитиме людина, то житиме ними.
12 І також дав Я їм Свої суботи, щоб були вони знаком поміж Мною та між ними, щоб пізнати, що Я Господь, що освячує їх.
13 Та став ворохобним проти мене Ізраїлів дім на пустині, — уставами Моїми не ходили вони, і повідкидали Мої постанови, які коли чинить людина, то житиме ними, а суботи Мої дуже зневажали. Тому Я сказав був, що виллю лютість Свою на них на пустині, щоб вигубити їх.
14 Та зробив Я ради Ймення Свого, щоб воно не зневажалося на очах тих народів, що на їхніх очах Я вивів їх.
15 Але і Я, прирікаючи , підніс їм Свою руку на пустині, що не впроваджу їх до Краю, якого Я дав, що тече молоком та медом, що окраса він для всіх країв,
16 за те, що постанови Мої вони відкинули, а устави Мої — не ходили вони ними, і суботи Мої зневажали, бо за своїми божками ходило їхнє серце…
17 І змилувалось Моє око над ними, щоб не нищити їх, і не зробив Я з ними кінця на пустині.
18 І сказав Я їхнім синам на пустині: Уставами ваших батьків не ходіть, і постанов їхніх не перестерігайте, і божками їхніми не занечищуйтесь!
19 Я — Господь, Бог ваш, уставами Моїми ходіть, і постанови Мої перестерігайте й виконуйте їх.
20 І святіть суботи Мої, і вони стануть знаком поміж Мною та між вами, щоб пізнати, що Я — Господь, Бог ваш!
21 Та стали ворохобні ті сини проти Мене, — уставами Моїми не ходили, а постанов Моїх не перестерігали, щоб виконувати їх, які коли робить людина, то житиме ними, і суботи Мої зневажали. І подумав Я був, що виллю лютість Свою на них, щоб заспокоїти гнів Мій на них на пустині.
22 І відвернув Я Свою руку, і зробив ради Ймення Свого, щоб не зневажати його на очах тих народів, що на їхніх очах Я їх вивів.
23 Та й Я, прирікаючи , підніс їм Свою руку на пустині, щоб розпорошити їх серед народів і порозсипати їх по краях,
24 за те, що постанов Моїх не чинили, і устави Мої відкинули, а суботи Мої зневажали, і до божків своїх батьків були їхні очі.
25 І тому Я дав їм мати устави недобрі, і постанови, що не будуть вони жити ними.
26 І занечистив Я їх їхніми дарунками, перепровадженням через огонь кожного, хто відкриває утробу, щоб спустошити їх, щоб пізнали вони, що Я — Господь!
27 Тому говори до Ізраїлевого дому, сину людський, і скажи до них: Так говорить Господь Бог: Ще оцим зневажали Мене батьки ваші, коли спроневірилися проти Мене:
28 коли Я ввів їх до Краю, що про нього, прирікаючи , підносив Я Свою руку дати його їм, то коли вони бачили всякий високий пагірок і всяке густе дерево, то приносили там свої жертви, і давали там свої дари, що гнівили Мене , і складали там свої любі пахощі, і приносили там свої литі жертви.
29 І сказав Я до них: Що це за висота, що ви ходите туди? І зветься вона Бама аж до цього дня.
30 Тому скажи до Ізраїлевого дому: Так говорить Господь Бог: Чи ви будете занечищуватися дорогою своїх батьків і будете ходити в розпусті за гидотами їхніми?
31 А приношенням ваших дарів, перепровадженням ваших синів через огонь ви занечищуєтеся при всіх ваших божках аж до сьогодні. А ви хочете питати Мене, Ізраїлів доме? Як живий Я, говорить Господь Бог, — не дам Я вам відповіді!
32 А що входить вам на серце, зовсім не станеться те, що ви говорите: “Будемо, як інші народи, як племена Краю, служити дереву та каменю”.
33 Як живий Я, говорить Господь Бог, — рукою потужною й витягненим раменом та виливаною лютістю буду царювати над вами!
Буде суд над Ізраїлем
34 І виведу вас із тих народів, і позбираю вас із тих країв, де ви розпорошені рукою потужною й витягненим раменом та виливаною лютістю.
35 І заведу вас до пустині народів, і буду там судитися з вами лицем до лиця, —
36 як судився Я з вашими батьками на пустині єгипетського краю, так буду судитися з вами, говорить Господь Бог!
37 І проведу вас під палицею, і введу вас у зв’язок заповіту.
38 І повибираю з вас бунтівників та тих, що грішать проти Мене, повипроваджую їх з краю їхнього пробування, і до Ізраїлевої землі вже не ввійдуть вони! І пізнаєте ви, що Я — Господь!
39 А ви, Ізраїлів доме, так говорить Господь Бог: Кожен ідіть, служіть своїм божкам! Але потім ви напевно будете слухатися Мене, і святого Ймення Мого ви вже не зневажите своїми дарунками та своїми божками…
40 Бо на Моїй святій горі, на високій Ізраїлевій горі, — говорить Господь Бог, — там буде служити Мені ввесь Ізраїлів дім, увесь він, що в Краю, там Я їх уподобаю Собі, і там зажадаю ваших приношень і первоплодів ваших приношень у всіх ваших святощах!
41 Любими пахощами вподобаю Собі вас, коли вас виведу з народів, і зберу вас із тих країв, де ви розпорошені, і буду Я святитися між вами на очах усіх поган.
42 І пізнаєте ви, що Я — Господь, коли впроваджу вас до Ізраїлевої землі, до того Краю, що про нього, прирікаючи , підніс Я Свою руку дати його вашим батькам.
43 І згадаєте там свої дороги, і всі свої вчинки, якими ви занечистилися, і почуєте огидження перед самими собою за всі ваші лиха, які наробили…
44 І пізнаєте, що Я — Господь, коли Я чинитиму з вами ради Ймення Свого, а не за вашими злими дорогами та за вашими зіпсутими вчинками, доме Ізраїлів, говорить Господь Бог”.
Бунтівний народ
1 Це відбулося в десятий день п’ятого місяця сьомого року . Прийшли деякі мужі з Ізраїлевих старійшин запитати поради в Господа, й сіли переді мною.
2 І було до мене Господнє слово такого змісту:
3 Сину людський, поговори з Ізраїлевими старійшинами й скажи їм, що говорить Владика Господь: Якщо ви прийшли до Мене щось запитати, то, як Я живий, не дам вам відповіді, – каже Владика Господь.
4 Хіба що хочеш ти, Єзекіїлю, їх судити?! Якщо хочеш їх розсудити, сину людський, то засвідчи їм про гидоти їхніх батьків,
5 і скажи їм що говорить Владика Господь: У той час, коли Я обрав Ізраїль, і піднявши Свою руку, присягнувся нащадкам роду Якова, – Я відкрився їм в єгипетському краю, і піднявши Свою руку над ними, сказав: Я – Господь, ваш Бог!
6 Тоді ж, піднявши Свою руку, Я їм присягнувся , що виведу їх з єгипетського краю в землю, яку Я для них обрав і яка сочиться молоком та медом, та є окрасою серед усіх інших земель.
7 Разом з тим Я їм сказав: Нехай кожен з вас відкине приємні вашим очам гидоти і не опоганюється ідолами Єгипту. Я – Господь, ваш Бог!
8 Але вони збунтувалися проти Мене і не бажали Мене слухати, – ніхто з них не відкинув тих гидот, що були милі їхнім очам і не залишили єгипетських ідолів. Тоді Я мав намір вилити Своє обурення й дати волю Своєму гніву щодо них там, в єгипетському краю.
9 Проте Я цього не зробив заради Свого Імені, аби воно не безчестилось між народами, серед яких вони перебували, і перед якими Я їм відкрився, пообіцявши , що виведу їх з єгипетського краю.
10 Тож Я вивів їх з єгипетської землі, й спровадив їх до пустелі.
11 Там Я дав їм Мої Заповіді й оголосив їм Мої постанови, завдяки дотриманню яких людина житиме ними.
12 Тоді Я дав їм також Мої суботи, щоби вони були ознакою між Мною і між ними, аби вони знали, що Я – Господь, Котрий їх освячує.
13 Але Ізраїлеві нащадки знову збунтувалися проти Мене в пустелі. Моїх Заповідей вони не дотримувались і відкинули Мої постанови, від виконання яких залежить добробут людини, а також опоганили Мої суботи. Тоді Я мав намір вилити на них Мій гнів там в пустелі, щоб їх знищити.
14 Але Я знову не зробив того задля Свого Імені, аби воно не зневажалось народами, на очах яких Я виводив їх з Єгипту .
15 Тому Я, піднявши проти них Свою руку в пустелі, присягнувся, що не введу їх в Обітовану землю, яка сочиться молоком і медом, – найгарнішу з усіх земель, яку обіцяв дати .
16 Адже вони відкинули Мої закони й не дотримувались Моїх Заповідей та опоганили Мої суботи, оскільки їхнє серце приліпилось до своїх ідолів.
17 Але Моє око змилувалось над ними, щоб їх не губити, і Я їх цілковито не знищив у пустелі.
18 Я сказав їхнім дітям там у пустелі: Не дійте за традиціями ваших батьків й не дотримуйтесь їхніх приписів, та не опоганюйтесь їхніми ідолами.
19 Я – Господь, ваш Бог! Дотримуйтесь Моїх законів, виконуйте Мої Заповіді й живіть згідно з ними.
20 Святіть Мої суботи, аби вони були ознакою між Мною і вами, пам’ятаючи, що Я – Господь, ваш Бог!
21 Але й діти повстали проти Мене, – не дотримувались Моїх законів й не виконували Моїх Заповідей, щоб за ними жити, – адже, лише діючи згідно з ними і не опоганюючи Моїх субот, можна мати життя. Тому Я мав намір вилити на них Своє обурення і дати волю своєму гніву в пустелі.
22 Але Я відвернув Мою руку, зробивши це заради Свого Імені, аби не зневажали його народи, на очах яких Я їх вивів.
23 Проте Я, піднявши проти них Свою руку в пустелі, присягнувся, що розпорошу їх між народами по чужих країнах,
24 за те, що не дотримувались Моїх законів, не виконували Моїх Заповідей і опоганювали Мої суботи, – а свої очі звернули на ідолів своїх батьків.
25 Тому Я попустив, щоб вони створювали недобрі постанови й заповіді, які не провадили до життя.
26 Я попустив, щоб вони осквернили себе жертвами, переводячи через вогонь своїх первородних, – аби вони нищили самих себе, і щоб нарешті пізнали, що Я – Господь!
27 Тому, сину людський, звернись до Ізраїлевого роду, й скажи їм: Так говорить Владика Господь: Ваші батьки зневажали Мене ще й тим, що вчинили щодо Мене віроломство.
28 Коли Я привів їх у край, щодо якого Я, піднявши Свою руку, присягнувся , що дам їм, – а вони, побачивши будь-яке підвищення, або крислате дерево, стали приносити там образливі для Мене жертви чужим богам та кадили їм приємними пахощами, звершуючи там і свої жертви возливання.
29 Я спитав їх: Що це за пагірки, куди постійно ви ходите, то вони назвали їх Бама, (тобто підвищення для жертвоприношення ). Так і досі вони називаються .
30 Тому сповісти Ізраїлевому дому слова Владики Господа: Хіба ви не опоганюєтеся так само, як ваші батьки, звершуючи розпусту зі своїми гидкими бовванами?
31 Адже ви опоганюєтеся тим, що приносите їм свої дари, переводите через вогонь ваших дітей, і тим оскверняєтесь вашими ідолами аж до сьогодні. Тож після всього того, ви ще смієте питати у Мене поради, роде Ізраїля? Як Я живий, – каже Владика Господь, – Я вам не відповідатиму!
32 Не буде ніколи й того, про що ви мрієте, говорячи: Будемо жити, як інші народи, – як іноземні племена, служачи дереву й каменю.
Господь присягається відновити Ізраїль
33 Як Я живий, – присягається Владика Господь, – Я царюватиму над вами могутньою рукою та простягнутим раменом,
34 виливаючи Свій гнів! Але так само могутньою рукою та простягнутим раменом Я зберу вас з-посеред народів, – зберу з усіх інших країн, де ви розпорошені,
35 і Я запроваджу вас у пустелю народів , де буду судитися з вами обличчям до обличчя.
36 Як Я звершував судочинство щодо ваших батьків в пустелі єгипетського краю, так судитимусь і з вами, – каже Владика Господь.
37 Наче пастух, Я проведу вас під палицею, і введу вас в союз Заповіту.
38 Я вилучу з-поміж вас бунтівників і відступників від Мене. Я виведу їх із країни їхнього перебування, але в землю Ізраїлю вони не ввійдуть, – і зрозумієте, що Я – Господь.
39 Тож до вас, Ізраїлів роде, звертається Владика Господь: якщо ви не хочете слухатись Мене, то нехай кожен із вас йде служити своїм ідолам, але більше не оскверняйте Мого святого Імені своїми дарами і поклонінням ідолам.
40 Адже на Моїй святій горі, – на високій горі Ізраїлю, – говорить Владика Господь, – там Мені служитиме весь Ізраїлів дім – усі, що мешкатимуть в краю. Там Я їх ласкаво прийматиму і там Я зажадаю їхніх приношень, – їхніх первоплодів разом з усіма іншими їхніми святими дарами.
41 Там Я прийму вас приязно, наче любі пахощі жертви , – коли Я вас виведу з-посеред усіх народів, і позбираю вас з країн, в яких ви були розпорошені, та явлю у вас Мою святість на очах народів.
42 І коли Я запроваджу вас у Ізраїлеву землю, – в той край, про який Я, піднявши Свою руку, присягнувся дати його вашим батькам, – ви зрозумієте, що Я – Господь.
43 Тоді ви згадаєте про ваші лихі дороги та ваші вчинки, якими ви себе опоганювали, і відчуєте огиду до самих себе через усі ті злочини, які ви робили.
44 Тоді зрозумієте, що Я – Господь, коли Я милостиво поводитимуся з вами, заради Свого Імені, а не згідно з вашими злими дорогами і вашими огидними вчинками, Ізраїлів роде, – каже Владика Господь.