Єрусалим повний гріхів
1 І було мені слово Господнє таке:
2 “А ти, сину людський, чи будеш судити, чи судитимеш ти місто крови? І завідом його про всі гидоти його,
3 та й скажеш: Так говорить Господь Бог: Місто проливає кров у своїй середині, щоб прийшов його час, і робить божків собі, щоб занечищуватися!
4 Кров’ю, що ти проливала, о дочко Єрусалиму , грішила ти, а божками, яких ти робила, занечистилася, і наблизила свої дні, і прийшла аж до своїх років. Тому дам тебе народам на ганьбу, і на посміховисько для всіх країв!
5 Близькі та далекі від тебе насміхаються з тебе, нечистойменна, багатозаколотна!
6 Ось Ізраїлеві князі, кожен за раменом своїм, були в тебе, щоб кров проливати.
7 Батька та матір у тебе легковажать, чужинцеві роблять утиск серед тебе, сироту та вдову пригнічують у тебе.
8 Моїми святощами ти погорджуєш, а суботи Мої зневажаєш.
9 У тебе є наклепники, щоб кров проливати, і на пагірках їдять у тебе, розпусту чинять серед тебе.
10 Наготу батька в тебе відкривають, жінку , у часі її місячної нечистоти, безчестять у тебе.
11 І один робить гидоту з жінкою свого ближнього, а той занечищує розпустою невістку свою, а той безчестить у тебе сестру свою, дочку батька свого…
12 Підкуп беруть у тебе, щоб кров проливати, лихву та відсотка береш ти й ошукуєш утиском ближніх своїх. А Мене ти забуваєш, говорить Господь Бог…
13 І ось сплеснув Я руками Своїми за твою кривду, яку ти робила, та за кровопролиття твої, що були в тебе.
14 Чи встоїть твоє серце, чи будуть міцні твої руки на ті дні, що Я буду з тобою чинити? Я, Господь, говорив це й зробив!
15 І розпорошу тебе серед народів, і розсиплю тебе по краях, і викину твою нечистість із тебе.
16 І станеш ти збезчещеною через себе на очах народів, і пізнаєш, що Я — Господь!”…
Притча про горна
17 І було мені слово Господнє таке:
18 “Сину людський, дім Ізраїлів став мені за жужелицю; усі вони мідь, і цина, і залізо, і оливо в середині горна, жужелицею срібла сталися.
19 Тому так говорить Господь Бог: За те, що всі ви стали жужелицею, тому ось Я позбираю вас до середини Єрусалиму.
20 Як збирають срібло, і мідь, і залізо, і оливо, і цину до середини горна, щоб дмухати на нього огнем, щоб розтопити, — так зберу у Своїм гніві та в люті Своїй, і покладу, і розтоплю вас!
21 І позбираю вас, і дмухну на вас огнем Свого гніву, і ви будете розтоплені в середині його…
22 Як розтоплюється срібло в середині горна, так будете розтоплені ви в середині його, і пізнаєте, що Я, Господь, вилив гнів Свій на вас!”…
Ізраїль — земля, дощем не политая
23 І було мені слово Господнє таке:
24 “Сину людський, скажи до неї: Ти земля неочищена, у дні гніву дощем не политая!
25 Змова її пророків серед нього, як ревучий лев, що здобич шматує: жеруть душу, маєток та багатство забирають, прибільшують удів її в середині її.
26 Священики її ламають Закона Мого, і зневажають Мої святощі, не розрізняють між святим та несвятим, і не оголошують різниці між нечистим та чистим, і від субот Моїх закривають свої очі. І був Я зневажений серед них.
27 Князі її в середині її, немов ті вовки, що здобич шматують, щоб розливати кров, щоб губити душі ради користи.
28 А пророки її все замазують болотом, бачать марноту, і чарують собі неправдою, вони кажуть: “Так говорить Господь Бог”, а Господь не говорив…
29 Народи Краю тиснуть утиском та грабують грабунком, а вбогого та бідака гноблять, а чужинця тиснуть у безправ’ї…
30 І шукав Я між ними чоловіка, що поставив би загороду, і став би в виломі перед Моїм обличчям за цей Край, щоб Я не знищив його, — та Я не знайшов!
31 І Я вилив на них Свій гнів, огнем пересердя Свого повигублював їх, їхню дорогу Я дав на їхню голову, каже Господь Бог”…
Гидоти Єрусалима
1 Було до мене Господнє слово такого змісту:
2 Чи хочеш ти, сину людський, судити інших ? Чи судитимеш місто крові? Відкрий же йому всі його гидоти,
3 і передай йому слова Владики Господа: Горе місту, посеред якого проливається кров, бо надійшов його час розплати! Адже воно робить собі ідолів і опоганюється ними.
4 Ти, єрусалимська дочко, провинилась за кров, яку ти проливала, – ти опоганилась створеними тобою ідолами і наблизила свій день, – досягла часу своїх років розпусти . Тому Я віддам тебе на знущання народів і на глузування всіх країн, –
5 як тих, що навколо тебе, так і тих, що далеко від тебе. Вони глумитимуться над тобою, оскільки ти зганьбила своє ім’я численними заколотами.
6 Адже можновладці Ізраїлю, – кожен, у міру своєї влади, – посеред тебе проливали кров.
7 У тебе зневажають батька і матір; поміж тобою кривдять приходця; у тебе пригноблюють сироту і вдову.
8 Ти зневажаєш Мої Святині й опоганюєш Мої суботи.
9 Поміж тобою чимало наклепників, які ставлять за мету пролиття крові, а на твоїх горах їдять ідольські жертви та чинять посеред себе розпусту.
10 У тебе відкривають сором (ганьблять ) батька; злягаються з жінкою під час її менструації.
11 Хтось припускається огидних справ з дружиною свого ближнього, інший опоганює розпустою свою невістку, а ще інший у тебе ґвалтує свою сестру, – дочку свого батька.
12 У тебе беруть хабарі за пролиття крові, – дають гроші на лихву та беруть відсотки; пригноблюючи свого ближнього, ти грабуєш його, а Мене ти забула, – говорить Владика Господь.
13 Я аж сплеснув Своїми руками через твоє шахрайство, яке ти творила, та кровопролиття, що має місце в твоєму середовищі.
14 Чи витримає твоє серце і чи вистачить сил у твоїх руках у той час, коли Я виступлю проти тебе? Адже Я, Господь, сказав і виконаю!
15 Я розпорошу тебе серед народів й розкидаю тебе в різні країни, поки ти не позбудешся своєї нечистоти.
16 В очах народів ти станеш жалюгідною і тоді зрозумієш, що Я – Господь.
Ізраїль – жужіль, яку буде спалено у горнилі
17 І знову було до мене Господнє слово такого змісту:
18 Сину людський, дім Ізраїлів став для Мене жужелицею, – всі вони – мідь, цинк, залізо і олово – в горнилі для срібла перетворились на жужелицю.
19 Тому так говорить Владика Господь: Оскільки ви всі стали жужеллю, то Я зберу вас усіх посеред Єрусалима.
20 Так само, як вкидають у середину горнила срібло, мідь, залізо, олово і цинк й роздмухують під ним вогонь, аби розплавити, – так Я в Своєму обуренні й Моєму гніві покладу вас туди й розплавлю вас.
21 Я згромаджу вас, полум’ям Свого гніву дмухну на вас і розплавлю вас у горнилі.
22 Як плавиться в горнилі срібло, так ви в ньому розплавитесь. Тоді пізнаєте, що це Я, Господь, вилив на вас Мій гнів.
Ізраїль – нечиста земля, що не зрошувалася дощем
23 І було до мене Господнє слово такого змісту:
24 Сину людський, скажи цьому краю: Ти – земля нечиста, через що й не зрошував тебе дощ у дні Господнього гніву.
25 Пророки краю наче змовились, – ричать як леви, роздираючи здобич. Вони пожирають людей, відбирають майно й коштовності, намножуючи посеред себе вдів.
26 Його священики спотворюють Мій Закон й оскверняють Мою Святиню. Вони перестали розрізняти між святим і звичайним, не роблять різниці між чистим і нечистим, – від Моїх субот відвертають свої очі, так що Я був серед них зневажений.
27 Його можновладці в країні, наче вовки, що шматують здобич, – проливаючи кров, вони нищать людські життя, аби лише поживитись.
28 Що ж до його пророків, то вони все замазують глиною, адже їхні видіння порожні, а їхні провіщення оманливі. Вони говорять: Так сказав Владика Господь! – хоч Господь нічого їм не говорив.
29 Таким чином люди краю перетворились на здирників і грабіжників, пригноблюючи бідних і убогих й несправедливо кривдячи приходців.
30 Шукав Я серед них людину, котра відбудувала би стіну й стала переді Мною в проломі щодо цього краю, аби Я його не знищив, але такого Я не знайшов!
31 Тому Я змушений вилити на них Свій гнів, – знищити їх у вогні Мого обурення, – повертаючи їхні злі вчинки на їхню ж голову, – говорить Владика Господь!