Пророцтво про фараона
1 І сталося за одинадцятого року, третього місяця , першого дня місяця, було мені слово Господнє таке:
2 “Сину людський, скажи фараонові, цареві єгипетському, та до його многолюдства: До кого ти вподоблюєшся в своїй величі?
3 Ось Ашшур, кедр на Ливані, з прекрасними галузками, з тінистою гущавиною, і високорослий, і аж між хмарами буде верховіття його.
4 Води його виховали, безодня його викохала, — він річки свої попровадив навколо свого насадження, а канали свої посилав до всіх дерев польових.
5 Тому його зріст став вищий від усіх польових дерев, і помножилися галузки його, і від великої води його віття повидовжувалось, коли вигнався він.
6 В його віттях кублилося все птаство небесне, а під його галузками родилася всяка польова звірина, а в його тіні сиділи всі численні народи.
7 І був він уродливий висотою свого зросту, довготою галузок своїх, бо його корінь був при великих водах.
8 Кедри в Божому садку не були рівні йому, кипариси не були подібні до галузок його, а платани не були, як його віття. Жодне дерево в Божому садку не було подібне до нього красою своєю!
9 Я оздобив його ряснотою галузок його, і йому заздрили всі еденські дерева, що в Божому садку.
10 Тому так сказав Господь Бог: За те, що ти повищився зростом, і дав верховіття своє аж між хмари, і повищилося серце його, коли він став високим,
11 то дай його в руку сильного з народів, — він конче зробить йому за його беззаконня, за це Я вигнав його!
12 І витяли його чужі, насильники народів, і повідкидали його. На гори й на всі долини попадали галузки його, і було поламане віття його по всіх потоках землі, а всі народи землі повиходили з тіні його й покинули його.
13 Над його руїнами пробувало все небесне птаство, а при галуззях його була всяка польова звірина,
14 щоб не повищувалися своїм зростом усі дерева при воді, і не давали свого верховіття поміж хмари, і не ставали у своїй величі сильні між ними, що п’ють воду, бо всі вони віддані смерті до підземного краю серед людських синів, до тих, хто сходить до могили.
15 Так говорить Господь Бог: Того дня, коли він зійшов до шеолу , учинив Я жалобу, закрив над ними безодню, затримав його річки, і була стримана велика вода, і затемнив над ним Ливана, а всі польові дерева помліли над ним.
16 Від гуку упадку його Я вчинив тремтячими народи, коли Я знизив його до шеолу з тими, що сходять до гробу. І потішилися в підземному краї всі еденські дерева, добірне та добре Ливанське, всі, що п’ють воду.
17 Також вони зійшли з ними до шеолу , до побитих мечем, що сиділи, як його помічники, в його тіні серед народів.
18 До кого став ти так подібний у славі та в великості серед еденських дерев? І будеш ти знижений з еденськими деревами до підземного краю, посеред необрізанців будеш лежати з пробитими мечем. Це фараон та все многолюдство його, говорить Господь Бог”.
1 Це відбулось одинадцятого року, в третьому місяці, першого дня місяця . Тоді було до мене Господнє слово такого змісту:
2 Сину людський, скажи фараонові, єгипетському цареві, та його численному народу: До кого тебе уподібнити в твоїй величі?
3 Можливо, до Ассирії, яка була, наче кедр на Лівані, з чудовим галуззям і густим листям, – він був високим на вигляд, вершина якого сягала до хмар.
4 Води його зрощували, – безодня робила його все вищим, – місце, де він зростав, довкола обмивалось ріками, притоки яких зрощували всі інші дерева в полі.
5 Тому його висота сягала понад усі польові дерева, а його численне розлоге галуззя від великої води все більше розросталось.
6 Серед його галуззя гніздилися всі небесні птахи, а під його кроною множились всі польові звірі. В його тіні проживали численні народи.
7 Отже, він був прекрасний, пишався своєю висотою і довжиною свого галуззя, оскільки його коріння сягало великих вод.
8 Кедри в Божому саду не могли зрівнятися з ним, і кипариси також не мали подібної краси, – та й платани не могли уподібнитись своїм галуззям до нього. Серед дерев у Божому саду не було йому рівних за своєю вродою.
9 Я оздобив його гарним густим галуззям, так що йому заздрили всі едемські дерева в Божому саду.
10 Тому так сказав Владика Господь: Через те що він у своїй величі високо піднявся, так що своєю вершиною сягає хмар, від чого загордилось його серце,
11 то Я його видав у руки могутнішого серед народів, аби той учинив з ним відповідно до його злочинів. Я відкинув його.
12 Найлютіші з чужих народів його зрубали й викинули, – його галуззя впало на гори та всі долини. Його поламані галузки лежали в усіх байраках (балках ) землі, – тому, залишивши його, з-під його тіні пішли всі численні народи землі.
13 На його поваленому стовбурі оселились різні небесні птахи, а на його галуззі спочивають усякі польові звірі.
14 І це тому, щоб надалі не підносилося в своїй величі жодне дерево, що росте при воді, та не піднімалась своєю вершиною понад хмари, – щоб ніякі, добре зрошувані водою дерева не спинались своїм зростом угору, позаяк усі вони будуть видані на смерть у глибинах землі, разом з людськими синами – з тими, що сходять у могилу.
15 Так говорить Владика Господь: Того дня, в який він зійшов до шеолу, Я вкрив жалобою, замкнув над ним безодню; Я спинив його ріки, затримавши великі води; задля нього потемнів, вкрившись жалобою , Ліван; по ньому тужать усі польові дерева.
16 Гуркотом від його падіння Я приголомшив народи, особливо коли Я штовхнув його до шеолу разом з тими, що сходять у могилу. Там, в глибинах підземелля, зраділи всі едемські дерева, – оті кращі й добірні ліванські, які також пили воду.
17 Адже всі, що служили у його війську з різних народів, і жили в його тіні, побиті мечем, й разом з ним зійшли до шеолу.
18 Отже, до якого ти (Єгипте ) з едемських дерев подібний славою і величчю? Зійдеш і ти разом з едемськими деревами в глибини землі. Лежатимеш серед необрізаних, що також полягли від меча. Така доля фараона і всього його багатолюддя, – говорить Владика Господь.