Жертва князя й народу
1 Так говорить Господь Бог: Брама внутрішнього подвір’я, що звернена на схід, буде замкнена шість день праці, а суботнього дня буде відчинена, і в день новомісяччя буде відчинена.
2 І ввійде князь ходом сіней брами ззовні, і стане при одвірку брами, а священики приготують його цілопалення та його мирну жертву, і він поклониться на порозі брами. А брама не буде замкнена аж до вечора.
3 І буде вклонятися народ Краю при вході цієї брами в суботи та в новомісяччя перед Господнім лицем.
4 А те цілопалення, що князь принесе Господеві суботнього дня, це шість безвадних овець та безвадний баран.
5 А жертва мучна — ефа на барана, а на овець жертва хлібна, — скільки дасть рука його, а оливи — гін на ефу.
6 А в день новомісяччя — молодий бик з великої худоби, безвадний, і шестеро овець та баран будуть безвадні.
7 І ефу на бика, і ефу на барана приготує він хлібну жертву, а на овець — як сягне рука його, а оливи — гін на ефу.
8 А коли приходитиме князь, то він увійде ходом сіней брами, і тим же ходом своїм вийде.
9 А коли народ Краю буде приходити перед Господнє лице в свята, то хто входить ходом північної брами, щоб поклонитися, вийде ходом брами південної, а хто входить ходом брами південної, вийде ходом брами північної, — не вернеться ходом тієї брами, яким увійшов, але вийде протилеглою йому.
10 А князь буде серед них: при вході їх ввійде, і при виході їх вийде.
11 А в свята та в урочисті дні буде хлібна жертва, — ефа на бика й ефа на барана, а на вівці — скільки дасть рука його, а оливи — гін на ефу.
12 А коли князь приготує добровільного дара, цілопалення або мирні жертви, дар для Господа, то відчинять йому браму, що звернена на схід, і приготує своє цілопалення та свої мирні жертви, як готує за суботи, і вийде, і замкнуть браму по його виході.
13 А вівцю однорічну, безвадну, приготовиш на цілопалення кожен день для Господа, щоранку приготовиш його.
14 А жертву хлібну приготовиш до нього щоранку, шосту частину ефи, а оливи — третину гіна, щоб покропити пшеничну муку, — це хлібна жертва для Господа, постанови вічні назавжди.
15 І приготують вівцю й жертву хлібну та оливу щоранку на стале цілопалення.
16 Так говорить Господь Бог: Коли князь дасть кому зі своїх синів дара зі спадку свого, це буде належати його синам, як їхнє володіння в спадщині.
17 А коли він дасть дара зі свого спадку одному зі своїх рабів, то це буде належати йому аж до року волі його , та й вернеться князеві, бо це його спадок, тільки синам його він належатиме.
18 А князь не візьме зі спадку народу, витискаючи їх з їхнього володіння, — із свого володіння дасть своїм синам спадок, щоб ніхто з народу Мого не розпорошився зі свого володіння.
Місце, де варять жертву
19 І впровадив мене входом, що при боці брами, до священних кімнат для священиків, що звернені на північ; і ось там є місце на їхньому задньому боці на захід.
20 І сказав він мені: Оце місце, де священики будуть варити жертву за провину та жертву за гріх, де будуть пекти жертву хлібну, щоб не виносити до зовнішнього подвір’я, і не посвятити народа.
21 І він вивів мене до зовнішнього подвір’я, і провів мене по чотирьох рогах подвір’я, — і ось ще подвір’я на кожному розі подвір’я.
22 На чотирьох рогах подвір’я були малі подвір’я, — сорок ліктів завдовж і тридцять завшир, міра одна для них чотирьох, простокутні.
23 І був ряд каміння навколо них, навколо них чотирьох, і пороблені кухні під горожею навколо.
24 І сказав він мені: Оце дім кухарів, що там варять слуги храму жертву народові.
1 Так говорить Владика Господь: Брама внутрішнього двору, в напрямку сходу, повинна бути закритою протягом усіх шести днів праці, але в день суботній має бути відчиненою, – так само і в день нового місяця вона буде відкритою.
2 І ввійде володар у притвор брами з боку зовнішнього двору й стане при одвірках брами, а священики здійснять від його особи жертву всепалення, а також його мирні жертви. Він (володар ) схилиться в поклоні на порозі брами й вийде, браму ж не замикатимуть аж до вечора.
3 Народ краю поклонятиметься перед Господом перед входом до внутрішньої брами щосуботи й кожного нового місяця.
4 В суботній день володар принесе в жертву всепалення Господу шість ягнят без вади й одного барана без вади.
5 Його хлібним даром має бути разом з бараном одна ефа (40 кг ) муки; а хлібний дар до ягнят буде за бажанням володаря. Олії має бути один гін (6,65 літрів ) на ефу.
6 А в свято нового місяця володар принесе в жертву всепалення : одного бичка зі стада без вади, шість ягнят і барана – усі без вади.
7 Його хлібний дар має бути : одна ефа муки разом з бичком і одна ефа з бараном, а з кожним ягням – стільки муки, скільки володар побажає, але на кожну ефу муки має бути один гін олії.
8 Входити в браму володар повинен через притвор і так само виходити з неї.
9 Під час свят, коли народ краю приходить до Господа, аби поклонитись Йому, нехай кожен, хто ввійшов через північну браму, виходить через південну браму, а хто ввійшов через південну браму, нехай виходить через браму північну. У жодному разі ніхто не повинен повертатись назад і виходити через браму, якою ввійшов, а лише через протилежну.
10 Володар також нехай входить разом з людьми, коли входять вони, – так само й виходить, коли виходить народ.
11 У свята і в урочисті дні хлібні дари від володаря мають бути: одна ефа муки з кожним бичком і одна ефа з кожним бараном, а з ягнятами – скільки він побажає. Олії має бути один гін на ефу муки .
12 Якщо ж володар добровільно побажає принести жертву всепалення, або мирну жертву Господу, то нехай відкриють йому браму, що в напрямку сходу, – він здійснить свою жертву всепалення і свою мирну жертву так само, як він робить у суботній день, і вийде. Коли він вийде, замкнуть за ним браму.
13 Щодня вранці приносьте Господу в жертву всепалення однолітнє ягня без вади.
14 Щоранку разом з ягням слід приносити хлібний дар Господу: шосту частину ефи муки й третю частину гіна олії, аби змішати з мукою. Це має бути постійною постановою назавжди.
15 Нехай же щоранку приносять у жертву всепалення ягня, а також хлібний дар з олією як постійну жертву всепалення.
Спадщина володаря
16 Так говорить Владика Господь: Якщо володар щось (в т.ч. землю ) подарує зі своєї власності одному зі своїх синів, то це стане його (того сина ) спадщиною, яка перейде і до онуків володаря і стане їхнім спадковим володінням.
17 Але коли він дасть щось (можливо, землю ) зі свого володіння в дар одному зі своїх рабів, то воно буде його до року звільнення, після чого повернеться володареві, – лише його дітям може перейти у спадщину володіння володаря.
18 Але й володар у жодному разі нічого не привласнить собі зі спадщини людей, насильно позбавляючи їх власного володіння. Своїм дітям нехай він передає у спадщину виключно свій наділ, аби ніхто з Мого народу не був позбавлений власної спадщини…
Приміщення, де готуватимуть жертви для народу
19 Після цього провідник увів мене через прохід, що був збоку брами, до священних кімнат, що належать священикам, з північної сторони. Там, у самому кінці цих кімнат, зі сторони заходу, я побачив особливе приміщення.
20 І він сказав мені: Це те місце, де священики готуватимуть м’ясо жертв за провину й жертв за гріх, – тут вони будуть пекти і хлібні дари, аби їх не виносити на зовнішній двір, щоб ніхто з людей не доторкнувся до священного.
21 Потім він мене вивів на зовнішній двір і провів мене до кожного з чотирьох кутів двора, – виявилось, що в кожному куті двора, існує однаковий окремий дворик.
22 У всіх чотирьох кутах двору були криті дворики, завдовжки – сорок ліктів , а завширшки – тридцять ліктів. Всі дворики в усіх чотирьох кутах двору були однакового розміру.
23 Довкола кожного з усіх чотирьох була огорожа з каменю , а в нижній частині по всьому периметру огорожі були влаштовані кухонні печі.
24 І він мені сказав: Це – приміщення для кухарів, де храмові слуги готуватимуть жертви для народу.