Хто вернувся з вигнання
1 А оце голови їхніх батьків та їх родовід, що пішли зо мною, за царювання царя Артаксеркса, з Вавилону:
2 з Пінхасових синів: Ґершом, з Ітамарових синів: Даніїл, з Давидових синів: Хаттуш.
3 З Шеханіїних синів, з Пар’ошових синів: Захарій, а з ним за родоводом — сто й п’ятдесят мужчин.
4 З Пахат‑Моавових синів: Ел’єгоенай, син Зерахіїн, а з ним двісті мужчин.
5 З синів Затту : Шеханія, син Яхазіїлів, а з ним три сотні мужчин.
6 А з Адінових синів: Евед, син Йонатанів, а з ним п’ятдесят мужчин.
7 А з Еламових синів: Єшая, син Аталіїн, а з ним сімдесят мужчин.
8 А з Шефатіїних синів: Зевадія, син Михаїлів, а з ним вісімдесят мужчин.
9 З Йоавових синів: Овадія, син Єгіїлів, а з ним двісті й вісімнадцять мужчин.
10 А з синів Бані : Шеломіт, син Йосіфіїн, а з ним сотня й шістдесят мужчин.
11 А з Беваєвих синів: Захарій, син Беваїв, а з ним двадцять і вісім мужчин.
12 А з Азґадових синів: Йоханан, син Катанів, а з ним сотня й десять мужчин.
13 А з Адонікамових синів — останні, а оце їхні імена: Еліфелет, Єіїл, і Шемая, а з ними шістдесят мужчин.
14 А з Біґваєвих синів: Утай і Заввуд, а з ними сімдесят мужчин.
Над річкою Агавою
15 І зібрав я їх до річки, що впадає до Агави, і ми таборували там три дні. І переглянув я народ та священиків, і не знайшов там нікого з Левієвих синів.
16 І послав я по Еліезера, по Аріїла, по Шемаю, по Елнатана, і по Яріва, і по Елнатана, і по Натана, і по Захарія, і по Мешуллама, голів, і по Йойаріва, і по Елнатана, учителів.
17 І відправив я їх до Іддо, голови в місцевості Касіф’я, і вклав в їхні уста слова, щоб говорити до Іддо та братів його, підданих у місцевості Касіф’я, щоб вони привели нам служителів для дому нашого Бога.
18 І привели вони нам, — бо рука нашого Бога була добра до нас, — чоловіка розумного з синів Махлі, сина Левія, Ізраїлевого сина, та Шеревею й синів його та братів його, — вісімнадцять,
19 та Хашавію, а з ним Єшаю, з синів Мерарієвих, братів його та синів його — двадцять,
20 а з підданців храму , яких дав Давид та зверхники на роботу Левитам, — двісті й двадцять підданців: усі вони були означені поіменно.
21 І проголосив я там піст, над річкою Агавою, щоб упокорятися нам перед лицем нашого Бога, щоб просити від Нього щасливої дороги для нас і для дітей наших та для всього нашого маєтку,
22 бо я соромився просити від царя війська та верхівців, щоб помагали нам у дорозі проти ворога, бо сказали ми цареві, говорячи: “Рука нашого Бога на добро для всіх, хто шукає Його, а сила Його та гнів Його — на всіх, хто кидає Його!”
23 І постили ми, і просили нашого Бога про це, і Він дав нам ублагати Себе.
24 І я відділив із священичих зверхників дванадцять до Шеревеї, Хашавії, і до десятьох їхніх братів з ними.
25 І відважив я їм срібло й золото та посуд принесення нашого Божого дому, що принесли цар, і його дорадники, і його зверхники та ввесь Ізраїль, що знаходився там .
26 І відважив я на їхню руку шість сотень і п’ятдесят талантів срібла, а срібних речей — сто талантів, золота — сто талантів,
27 а золотих чаш — двадцять на тисячу дарейків, а посудин з золоченої й доброї міді — дві, дорогі, як золото.
28 І сказав я до них: “Ви святість для Господа, і цей посуд — святість, а те срібло та золото — добровільна жертва для Господа, Бога ваших батьків.
29 Пильнуйте й бережіть це , аж поки не відважите його перед зверхниками священиків і Левитів та зверхниками батьківських родів Ізраїлевих в Єрусалимі до кімнат Господнього дому”.
30 І прийняли священики та Левити вагу того срібла, та золота, та того посуду, щоб віднести до Єрусалиму, до дому нашого Бога.
В Єрусалимі
31 І рушили ми з річки Агави двадцятого дня першого місяця, щоб іти до Єрусалиму. А рука нашого Бога була над нами, і Він урятував нас з руки ворога та чатівника на дорозі.
32 І прийшли ми до Єрусалиму, і сиділи там три дні.
33 А четвертого дня відважили ми те срібло й золото та той посуд у домі нашого Бога на руку священика Меремота, сина Урійїного, а з ним був Елеазар, син Пінхасів, а з ними Йозавад, син Єшуїн, та Ноадія, син Біннуїв, Левити, —
34 за числом, за вагою на все. І того часу була записана вся та вага.
35 Ті, що прийшли з полону, сини вигнання, принесли цілопалення для Бога Ізраїля: дванадцять биків за всього Ізраїля, дев’ятдесят і шість баранів, сімдесят і сім овець, дванадцять козлів на жертву за гріх, — це все цілопалення для Господа.
36 І віддали цареві накази царським сатрапам та намісникам Заріччя, а ті підтримували народ та Божий дім.
Глави батьківських родин та родоводи тих, котрі вийшли з Вавилону
1 Ось глави батьківських родин та родоводи тих, котрі вийшли зі мною з Вавилону за владарювання вавилонського царя Артаксеркса.
2 З нащадків Пінхаса – Гершом; з нащадків Ітамара – Даниїл; з нащадків Давида – Хаттуш,
3 син Шеханії; з нащадків Пароша – Захарія і з ним, записаних у родовідні списки, сто п’ятдесят чоловіків.
4 З нащадків Пахат-Моава – Елієгоенай, син Зерахії, і з ним двісті чоловіків.
5 З нащадків Шеханії, син Яхазіела, і з ним триста чоловіків.
6 З нащадків Адіна – Евед, син Йонатана, і з ним п’ятдесят чоловіків.
7 З нащадків Елама – Єшая, син Аталії, і з ним сімдесят чоловіків.
8 З нащадків Шефатії – Зевадія, син Михаїла, і з ним вісімдесят чоловіків.
9 З нащадків Йоава – Овадія, син Єхіїла, і з ним двісті вісімнадцять чоловіків.
10 З нащадків Банії – Шеломіт, син Йосіфії, і з ним сто шістдесят чоловіків.
11 З нащадків Беваї – Захарія, син Беваї, і з ним двадцять вісім чоловіків.
12 З нащадків Азґада – Йоханан, син Гаккатани, і з ним сто десять чоловіків.
13 З нащадків Адонікама, що прийшли останніми поіменно: Еліфелет, Єіїл і Шемая, і з ними шістдесят чоловіків.
Обрання храмових служителів біля ріки Агави
14 З нащадків Біґваї – Утай та Завуд, і з ними сімдесят чоловіків.
15 Я їх зібрав біля ріки, що впадає в Агаву, де ми таборували три дні. Я переглянув народ і священиків, але не знайшов нікого з нащадків Левія.
16 Тоді я покликав Еліезера, Аріїла, Шемаю, Елнатана, Яріва, іншого Елнатана, Натана, Захарію й Мешуллама, а також учителів Йояріва та Елнатана.
17 Я послав їх до Іддо, начальника околиці Касіфії, і навчив їх, з якими словами вони мають звернутись до Іддо та його братів, храмових слуг, що мешкали в околиці Касіфії, аби вони прислали нам служителів для Храму нашого Бога.
18 А, оскільки благословенна рука нашого Бога була над нами, вони привели до нас розумного мужа з нащадків Махлі, з племені Левія, Ізраїлевого сина, Шеревію разом з його синами та його братами в кількості вісімнадцять осіб.
19 Крім того, прийшли Хашавія та Єшая з нащадків Мерарі, разом зі своїми братами та їхніми синами – двадцять осіб,
20 А з нащадків храмових слуг, яких Давид зі своїми можновладцями призначили для допомоги левітам, було двісті двадцять осіб, названих поіменно.
21 Там, біля ріки Агави, я оголосив піст, аби, упокорившись перед нашим Богом, просити в Нього щасливої подорожі для нас і наших дітей з усім нашим майном.
22 Адже я посоромився просити в царя супровід військових і кіннотників, щоб захищали нас від ворогів у дорозі, адже ми в розмові з царем запевняли: Рука нашого Бога на добро для всіх, хто на Нього покладається, але Його потуга та Його палкий гнів спіткає всіх, хто від Нього відступає!
23 Отже, ми постили, просили нашого Бога про це, й Він учинив за нашим благанням.
Дари для Храму
24 З тих, котрі очолювали священиків, я відібрав дванадцятьох, зокрема, Шеревію, Хашавію і з ними десять їхніх співбратів,
25 і, зваживши, я вручив їм срібло, золото й посуд, – добровільні дари для Храму нашого Бога, які пожертвували цар, його радники, його сановники, як і всі Ізраїльтяни, які там жили.
26 Отже, я відважив їм у руки: шістсот п’ятдесят талантів срібла, срібного посуду вагою у сто талантів, сто талантів золота;
27 вручив і двадцять золотих чаш вартістю в тисячу драхм , та дві посудини з найкращої, коштовної сяючої, мов золото, міді.
28 Після того я сказав їм: Ви посвячені Господу, і посуд також святий, як і срібло та золото, – добровільний дар Господу, Богові наших батьків.
29 Пильно все це зберігайте, аж поки не передасте його за вагою главам священиків і левітів та главам батьківських родин Ізраїлю в Єрусалимі, у приміщення скарбниці Господнього Храму.
30 Таким чином священики та левіти прийняли за вагою срібло, золото й начиння, щоб доставити все в Єрусалим, – у Храм нашого Бога.
Повернення в Єрусалим
31 Нарешті, дванадцятого дня першого місяця ми вирушили від ріки Агави, щоб іти в Єрусалим. І, справді, рука нашого Бога була над нами. Він охороняв нас у дорозі від ворогів і засідок нападників.
32 Прибувши в Єрусалим, ми три дні відпочивали,
33 а на четвертий день передали за вагою срібло, золото та все начиння в Храм нашого Бога священику Меремоту, синові священика Урії, в присутності Елеазара, сина Пінхаса, та левітів: Йозавада, сина Єшуї, і Ноадії, сина Біннуї.
34 Все було ретельно перераховане та зважене, а кількість і вагу зразу записано.
35 Після того колишні бранці, котрі повернулись з полону, принесли в жертву всепалення Богові Ізраїлю дванадцять тельців за весь Ізраїль, дев’яносто шість баранів, сімдесят сім ягнят і дванадцять козлів, як жертву за гріхи, – все це у всепалення для Господа.
36 Вони передали царський наказ сатрапам царя і намісникам Заріччя, котрі висловили повну підтримку як людям, так і Божому Храму.