Покликання Аврама
1 І промовив Господь до Аврама: “Вийди зі своєї землі, і від родини своєї, і з дому батька свого до Краю , який Я тобі покажу.
2 І народом великим тебе Я вчиню, і поблагословлю Я тебе, і звеличу ймення твоє, — і будеш ти благословенням.
3 І поблагословлю, хто тебе благословить, хто ж тебе проклинає, того прокляну. І благословляться в тобі всі племена землі!”
4 І відправивсь Аврам, як сказав був до нього Господь, і з ним пішов Лот. Аврам же мав віку сімдесят літ і п’ять літ, як виходив з Харану.
5 І Аврам узяв Сару, свою жінку, та Лота, сина брата свого, і ввесь маєток, який набули, і людей, що їх набули у Харані, та й вийшли, щоб піти до Краю ханаанського. І до Краю ханаанського вони прибули.
6 І пройшов Аврам по Краю аж до місця Сихему, аж до дуба Мамре. А ханаанеянин тоді проживав у цім Краї.
7 І Господь явився Авраму й сказав: “Я дам оцей Край потомству твоєму”. І він збудував там жертівника Господеві, що явився йому.
8 А звідти він рушив на гору від сходу від Бет‑Елу , і намета свого розіп’яв, — Бет‑Ел від заходу, а Гай від сходу. І він збудував там Господу жертівника, і прикликав Господнє Ймення.
9 І подавався Аврам усе далі на південь.
Аврам в Єгипті
10 І стався був голод у Краї. І зійшов Аврам до Єгипту , щоб там перебути, бо голод у Краї тяжкий став.
11 І сталося, як він близько прийшов до Єгипту, то сказав був до жінки своєї Сари: “Отож‑то я знаю, що ти жінка вродлива з обличчя.
12 І станеться, як побачать тебе єгиптяни й скажуть: Це жінка його, — то вони мене вб’ють, а тебе позоставлять живою.
13 Скажи ж, що сестра моя ти, — щоб добре було через тебе мені, і щоб я позостався живий через тебе”.
14 І сталось, як прийшов був Аврам до Єгипту, то єгиптяни побачили жінку, що дуже вродлива вона.
15 І побачили її вельможі фараонові, і хвалили її перед фараоном. І взята була та жінка до дому фараонового.
16 І він для Аврама добро вчинив через неї. І одержав він дрібну та велику худобу, і осли, і раби, і невільниці, і ослиці, і верблюди.
17 І вдарив Господь фараона та дім його великими поразами через Сару, Аврамову жінку.
18 І прикликав фараон Аврама й сказав: “Що ж то мені ти вчинив? Чому не сказав мені, що вона — твоя жінка?
19 Для чого сказав ти: Вона моя сестра? І я собі взяв був за жінку її. А тепер ось жінка твоя, — візьми та й іди!”
20 І фараон наказав людям про нього. І вислали його, і жінку його, і все, що в нього було .
Покликання Аврама
1 Сказав Господь Аврамові: Вийди зі своєї землі й від своєї родини, і з дому свого батька – в землю, яку Я тобі покажу.
2 Я виведу від тебе великий народ, поблагословлю тебе і звеличу твоє ім’я. Тож будеш ти благословенням!
3 Я поблагословлю тих, котрі благословлятимуть тебе, а тих, що проклинають тебе, прокляну. І благословенні будуть у тобі всі племена землі!
4 І пішов Аврам, як звелів йому Господь; з ним пішов і Лот. Аврамові було сімдесят п’ять років, коли він вийшов із Харана.
5 Аврам узяв свою дружину Сару і Лота, сина свого брата, а також все майно, котре набули, і людей, яких придбали в Харані, та й вийшли, щоб іти до ханаанської землі. І прибули вони в ханаанську землю.
6 Аврам пройшов тією землею аж до околиці Сихема, до дуба Мамре. Жили тоді уцьому краї ханаанці.
7 З’явився Господь Аврамові й сказав: Твоєму потомству дам цю землю. І збудував там Аврам жертовник Господу, Який йому з’явився.
8 Звідти він вирушив до гори на схід від Бетеля і поставив там свій намет: між Бетелем на заході і Гаєм на сході. Збудував там Аврам жертовник Господу, прикликуючи Ім’я Господнє.
9 Знову Аврам вирушив, і мандруючи, подорожував далі на південь.
Аврам у Єгипті
10 У тому краї настав голод. Тож пішов Аврам до Єгипту, щоби там перебути, бо скрізь панував голод.
11 Коли ж наблизився він до Єгипту, то сказав своїй дружині Сарі: Я знаю, що ти жінка вродлива.
12 Побачать тебе єгиптяни та й скажуть: Вона його дружина, – і вб’ють мене, а тебе залишать при житті.
13 Тож прошу, говори, що ти моя сестра, щоб було добре мені через тебе, і щоб я залишився живим через тебе.
14 І справді, щойно увійшов Аврам у Єгипет, побачили єгиптяни, що його дружина дуже гарна.
15 Побачили Сару також вельможі фараона, й розхвалили її перед фараоном; тож взяли жінку до фараонового дому.
16 Заради Сари Аврамові жилося досить добре. Були в нього вівці, телята, осли, а також раби та рабині, ослиці й верблюди.
17 Але уразив Господь фараона і його дім великими карами через Сару, Аврамову дружину.
18 Тож фараон, покликавши Аврама, сказав: Що ж це ти мені зробив? Чому не сказав мені, що вона твоя дружина?
19 Навіщо ти сказав: Вона – моя сестра? Тож я взяв її собі за дружину. Тепер же, ось твоя дружина, – забирай її та йди геть !
20 І наказав фараон своїм людям, щоб випровадили його разом з дружиною та усім, що було в нього.