Пригода з Авімелехом
1 І вирушив звідти Авраам до краю Неґев поміж Кадешем і поміж Шуром, і оселився часово в Ґерарі.
2 І сказав Авраам на Сарру, жінку свою: “Вона сестра моя”. І послав Авімелех , цар Ґерару, і взяв Сарру.
3 І прийшов Бог до Авімелеха у сні нічнім, і сказав до нього: “Ось ти вмираєш через жінку, яку взяв, бо вона має чоловіка”.
4 А Авімелех не зближався до неї, і сказав: “Господи, чи Ти вб’єш також люд праведний?
5 Чи ж не він був сказав мені: Вона моя сестра, а вона — також вона сказала: Він мій брат. Я те зробив у невинності серця свого й у чистоті рук своїх”.
6 І промовив до нього Бог у сні: “І Я знаю, що в чистоті свого серця вчинив ти оце, і Я теж удержав тебе, щоб не згрішив проти Мене. Тому‑то не дав Я тобі доторкнутись до неї.
7 А тепер верни жінку цього мужа, бо він пророк, і буде молитися за тебе, і живи. А коли ти не вернеш, то знай, що справді помреш ти й усе, що твоє”.
8 І встав Авімелех рано‑вранці, і покликав усіх рабів своїх, та й сказав усі ці слова до їхніх ушей. А люди ті сильно злякалися.
9 І закликав Авімелех Авраама, і промовив до нього: “Що ти нам учинив? І чим згрішив я проти тебе, що ти приніс на мене й на царство моє великий гріх? Учинки, яких не роблять, ти зо мною вчинив!”
10 І сказав Авімелех Авраамові: “Що ти мав на увазі, що вчинив таку річ?”
11 І сказав Авраам: “Бо подумав я: Нема ж страху Божого в місцевості цій, тому вб’ють мене за жінку мою.
12 І притім вона справді сестра моя, — вона дочка батька мого, тільки не дочка матері моєї, — і стала за жінку мені.
13 І сталося, коли Бог учинив мене мандрівником з дому батька мого, то сказав я до неї: То буде твоя ласка, яку вчиниш зо мною: у кожній місцевості, куди прийдем, — говори ти на мене: він мій брат”.
14 І взяв Авімелех дрібну та велику худобу, і рабів та невільниць, та й дав Авраамові. І вернув йому Сарру, жінку його.
15 І сказав Авімелех: “Ось край мій перед обличчям твоїм, — осядь там, де тобі до вподоби”.
16 А Саррі сказав: “Ось тисячу секлів срібла я дав братові твоєму. Оце тобі накриття на очі перед усіма, хто з тобою. І перед усіма ти оправдана”.
17 І помолився Авраам Богові, — і вздоровив Бог Авімелеха, і жінку його, і невільниць його, — і почали вони знову роджати.
18 Бо справді стримав був Господь кожну утробу Авімелехового дому через Сарру, Авраамову жінку.
Авраам і Сарра у Авімелеха
1 Вирушив звідти Авраам до землі Неґев і оселився між Кадешем і Шуром. Якийсь час він замешкав у Герарі.
2 Про свою дружину Сарру Авраам знову сказав: Вона моя сестра. Авімелех, цар Герару, послав і взяв Сарру.
3 Та вночі уві сні прийшов до Авімелеха Бог і сказав йому: Ось ти вмреш через жінку, яку взяв, адже вона має чоловіка.
4 Авімелех ще не був з нею, тож сказав: Господи, невже Ти знищиш невинних?
5 Хіба ж не він мені сказав: Вона є моєю сестрою? Та й вона мені сказала: Він – мій брат. З чистим серцем і невинними руками я це учинив.
6 Тоді Бог сказав йому уві сні: Я знаю, що з чистим серцем зробив ти це, через те пощадив тебе, щоб ти не згрішив проти Мене. Тому й не допустив, щоб ти доторкався до неї.
7 Тепер поверни жінку чоловікові, бо він пророк; нехай він помолиться за тебе, і житимеш. Якщо ж не повернеш, то знай, що неодмінно помреш ти і всі, що з тобою.
8 Встав уранці Авімелех, закликав усіх своїх слуг і переказав їм усі ті слова. Тож усі люди дуже полякалися.
9 Покликав Авімелех Авраама і сказав йому: Навіщо усе це ти нам зробив? Чим я провинився перед тобою, що навів ти на мене і на моє царство великий гріх? Ти повівся зі мною, як не годиться робити.
10 Тоді Авімелех запитав Авраама: Що ти задумав, коли чинив цю справу?
11 Авраам же відповів: Я подумав: Немає богопошани на цьому місці, і мене вб’ють через мою дружину.
12 Проте вона й справді моя сестра, оскільки є дочкою мого батька, але вона – не дочка моєї матері, тому й стала моєю дружиною.
13 Коли ж Бог вивів мене з батьківського дому, то я сказав їй: Скрізь, куди лише підемо, кажи про мене, що я – твій брат, – учини мені таку ласку.
14 Після цього Авімелех дав Авраамові овець і телят, рабів і рабинь, й повернув йому Сарру, його дружину.
15 І сказав Авімелех: Ось перед тобою моя земля, де тобі до вподоби, там і перебувай.
16 А Саррі сказав: Ось я дав тисячу дідрахм твоєму братові – це нехай буде на вшанування твоєї особи. Перед усіма, що з тобою, ти цілковито виправдана.
17 Помолився Авраам Богові, і Він зцілив Авімелеха, його дружину та його рабинь, щоб вони знову народжували.
18 Бо перед тим Господь, дійсно, замкнув кожну утробу в Авімелеховому домі через Сарру, Авраамову дружину.