Похорон Сарри
1 І було життя Сарриного сто літ і двадцять літ і сім літ, — літа життя Сарриного.
2 І вмерла Сарра в Кіріят‑Арбі, — це Хеврон у Краї ханаанському. І прибув Авраам голосити над Саррою та плакати за нею.
3 І встав Авраам від обличчя небіжки своєї, та й сказав синам Хетовим, говорячи:
4 “Я приходько й захожий між вами. Дайте в себе мені власність для гробу, і нехай я поховаю свою небіжку з‑перед обличчя свого”.
5 І відповіли сини Хетові Авраамові, та й сказали йому:
6 “Послухай нас, пане мій, — ти Божий князь серед нас! У добірнім із наших гробів поховай небіжку свою. Ніхто з нас не затримає гробу свого від тебе, щоб поховати небіжку твою”.
7 І встав Авраам, і вклонився народу тієї землі, синам Хетовим,
8 та й промовив до них і сказав: “Коли ви згідні поховати небіжку мою з‑перед обличчя мого, то послухайте мене, і настирливо просіть для мене Ефрона, сина Цохарового,
9 і нехай мені дасть він печеру Махпелу, що його, що в кінці його поля, за гроші повної ваги, — хай мені її дасть поміж вами на власність для гробу”.
10 А Ефрон пробував серед Хетових синів. І відповів хіттеянин Ефрон Авраамові, так що чули сини Хетові й усі, хто входив у браму його міста, говорячи:
11 “Ні, пане мій, послухай мене! Поле віддав я тобі, і печеру, що на нім, віддав я тобі, — на очах синів народу мого я віддав її тобі. Поховай небіжку свою”.
12 І вклонивсь Авраам перед народом тієї землі,
13 та й сказав до Ефрона, так що чув був народ тієї землі, говорячи: “Коли б тільки мене ти послухав! Я дам срібло за поле, — візьми ти від мене, і хай поховаю небіжку свою”.
14 А Ефрон відповів Авраамові, говорячи йому:
15 “Пане мій, послухай мене! Земля чотирьох сотень шеклів срібла, — що вона поміж мною та поміж тобою? А небіжку свою поховай!”
16 І послухав Авраам Ефрона. І відважив Авраам Ефронові срібло, про яке той був сказав, так що чули сини Хетові, — чотири сотні шеклів срібла купецької ваги.
17 І стало поле Ефронове, що в Махпелі воно, що перед Мамре, поле й печера, що на ньому, і кожне дерево, що в полі, що в усій границі його навколо,
18 купном Авраамові в присутності синів Хетових, — усіх, хто входив до брами міста його.
19 І по цьому Авраам поховав Сарру, жінку свою, в печері поля Махпели, перед Мамре, — це Хеврон у землі ханаанській.
20 І стало поле й печера, що на нім, Авраамові на власність для гробу від синів Хетових.
Смерть та поховання Сарри
1 Віку життя Сарри було сто двадцять сім років.
2 І померла Сарра в Кір’ят-Арбі, тобто в Хевроні, що у ханаанській землі. Тож прийшов Авраам оголосити жалобу за Саррою та оплакувати її.
3 Підвівся Авраам від своєї померлої дружини і звернувся до синів Хетових зі словами:
4 Я серед вас чужинець і мандрівник; тож дайте мені серед вас місце для гробниці, щоб я міг поховати з моїх очей мою небіжчицю.
5 Але сини Хетові відповіли Авраамові, кажучи йому:
6 Добродію, послухай нас. Ти серед нас – князь Божий. В найкращій з наших гробниць поховай свою померлу. Ніхто з нас не відмовить тобі, аби у своїй гробниці поховати твою небіжчицю.
7 Авраам підвівся і вклонився людям тієї землі, синам Хетовим,
8 і сказав: Якщо ви згодні, щоб я поховав мою небіжчицю з-перед моїх очей, то, зважаючи на моє прохання, поговоріть із Ефроном, Цохаровим сином,
9 аби він дав мені печеру Махпелу, що належить йому і знаходиться на краю його поля. За повну вартість хай він віддасть її при вас у мою власність для гробниці.
10 Ефрон же був присутнім серед Хетових синів. Тому Ефрон-хеттеєць відповів Авраамові так, щоб чули сини Хетові й усі, які проходили через браму його міста:
11 Ні, мій пане, послухай, що я скажу! Я тобі дарую поле, а також печеру, що на ньому. В присутності синів мого народу я дарую це тобі. Поховай свою небіжчицю.
12 Авраам вклонився народові тієї землі,
13 й відповів Ефронові так, щоби чули люди того краю: Я би хотів, щоб ти все ж послухав мене. Візьми, будь ласка , в мене гроші за те поле, і я поховаю там мою небіжчицю.
14 Та Ефрон наполягав на своєму, говорячи Авраамові:
15 Добродію мій, послухай мене! Тієї землі там на якихось чотириста шекелів срібла, – що то є між мною і тобою? Поховай там свою небіжчицю.
16 Послухав Авраам Ефрона. Відважив Авраам Ефронові срібло, про яке сказав той при всіх Хетових синах, – чотириста шекелів срібла, яке тоді було в обігу в купців.
17 Таким чином Ефронове поле, яке в Махпелі, що навпроти Мамре, – поле й печера, яка була на ньому, і кожне дерево, яке росло в довкіллі поля, у його межах, –
18 стало Авраамовою власністю в присутності Хетових синів та всіх, що проходили через браму його міста.
19 Після того Авраам поховав Сарру, свою дружину, в печері на полі Махпела, що напроти Мамре, тобто в Хевроні у ханаанськім краї.
20 Так Хетовими синами було закріплено за Авраамом поле й печера, що на ньому, як власність для поховання.