1 І вийшла була Діна, дочка Лії, яка вродила її Якову, щоб подивитися на дочок того краю.
2 І побачив її Сихем, син Гамора хівеянина, начальника того краю, і взяв її, і лежав із нею, і збезчестив її.
3 І пригорнулася душа його до Діни, дочки Якової, і покохав він дівчину, і говорив до серця дівочого.
4 І сказав Сихем до Гамора, батька свого, говорячи: “Візьми те дівча за жінку для мене!”
5 А Яків почув, що той збезчестив Діну, дочку його, а сини його були з худобою його на полі. І мовчав Яків, аж поки прибули вони.
6 І вийшов Гамор, Сихемів батько, до Якова, щоб поговорити з ним.
7 І прийшли сини Яковові з поля, коли почули, і засмутились ці люди, і сильно запалав їхній гнів , бо той ганьбу зробив в Ізраїлі тим, що лежав із дочкою Якова, а так не робиться.
8 А Гамор говорив з ними, кажучи: “Син мій Сихем, — запрагла душа його вашої дочки. Дайте ж її йому за жінку!
9 І посвоячтеся з нами, — дайте нам ваші дочки, а наші дочки візьміть собі.
10 І осядьтеся з нами, а цей край буде перед вами. Сидіть і перемандруйте його, і набувайте на власність у нім”.
11 І промовив Сихем до батька її та до братів її: “Нехай я знайду милість у ваших очах, і що ви скажете мені — я дам.
12 Сильно побільшіть на мене віно та дарунок, а я дам, як мені скажете, — та тільки дайте мені дівчину за жінку!”
13 І відповіли сини Якова Сихемові та Гаморові, батькові його, підступом, сказали, бо він збезчестив Діну, сестру їх.
14 І сказали до них: “Ми не можемо зробити тієї речі, видати сестру нашу чоловікові, що має крайню плоть, бо то ганьба для нас.
15 Ми тільки за те прихилимось до вас, коли ви станете, як ми, — щоб у вас був обрізаний кожний чоловічої статі.
16 І дамо вам своїх дочок, а ваших дочок візьмемо собі, й осядемось із вами, і станемо одним народом.
17 А коли ви не послухаєте нас, щоб обрізатися, то ми візьмемо свої дочки, та й підемо”.
18 І їхні слова були добрі в очах Гамора та в очах Сихема, сина Гаморового.
19 І не загаявся юнак той учинити ту річ, бо полюбив дочку Якова. А він був найповажніший у всім домі батька свого.
20 І прибув Гамор та Сихем, син його, до брами міста, і промовили до людей свого міста, говорячи:
21 “Ці люди — вони приязні до нас, і нехай осядуть у краю, і нехай перемандрують його, а цей край ось — розлогий перед ними. Дочок їхніх візьмімо собі за жінок, а наших дочок даймо їм.
22 Тільки за це прихиляться до нас ці люди, щоб сидіти з нами, і щоб стати одним народом, — коли в нас буде обрізаний кожен чоловічої статі, як і вони обрізані.
23 Отара їхня, і майно їхнє, і вся їхня худоба — хіба не наші вони? Тільки прихилімося до них, і нехай вони осядуть із нами”.
24 І послухали Гамора та Сихема, сина його, усі, хто виходив з брами його міста. І були обрізані всі чоловічої статі, усі, хто виходив з брами міста його.
25 І сталося третього дня, коли вони хворі були, то два сини Яковові, Симеон і Левій, брати Дінині, взяли кожен меча свого, і безпечно напали на місто, і повбивали всіх чоловіків.
26 Також Гамора й Сихема, сина його, забили мечем, і забрали Діну з дому Сихемового, та й вийшли.
27 Сини Якова напали на трупи, і пограбували місто за те, що вони збезчестили їхню сестру.
28 Забрали дрібну й велику худобу їх, і осли їх, і що було в місті, і що на полі,
29 і ввесь маєток їхній, і всіх їхніх дітей, і їхніх жінок забрали в неволю, і пограбували все, що де в домі було.
30 І сказав Яків до Симеона й до Левія: “Ви зробили мене нещасливим, бо зробили мене зненавидженим у мешканців цього краю, у ханаанеянина й периззеянина. Ми люди нечисленні, а вони зберуться на мене, та й поб’ють мене, і буду знищений я та мій дім”.
31 А вони відказали: “Чи він мав би зробити нашу сестру блудницею?”
Випадок із Діною у Сихемі
1 Одного разу Діна, дочка Лії, яку вона народила Якову, вийшла, щоб познайомитися з дочками тієї місцевості.
2 І побачив її син Гамора Сихем-гіввієць, володар того краю; він взяв її, спав з нею і зґвалтував її.
3 Серце його прив’язалося до Діни, дочки Якова, він покохав дівчину і потішав її серце.
4 І просив Сихем Гамора, батька свого, кажучи: Візьми мені цю дівчину за дружину.
5 Яків довідався, що той збезчестив його дочку Діну, але сини його були з його худобою на рівнині, тож він мовчав, поки вони не повернулись.
6 У той час Гамор, батько Сихема, прийшов до Якова, аби переговорити з ним.
7 Повернулись з пасовиська сини Якова. Коли вони почули, що сталось, то засмутилися ці мужі, і запалали сильним гнівом, адже від того, що Сихем переспав з дочкою Якова, на Ізраїля впала велика ганьба, а того не повинно бути.
8 Тому звернувся до них Гамор зі словами: Мій син Сихем закохався у вашу дочку. Тож віддайте її йому за дружину.
9 Порідніться з нами; ваших дочок видавайте за нас, а наших дочок беріть собі.
10 Вся країна перед вами, тож живіть з нами. Оселяйтеся, торгуйте на ній і набувайте її у власність.
11 А Сихем сказав її батькові та її братам: Якби мені знайти милість у ваших очах! Я віддав би усе , що лише мені скажете.
12 Призначте якнайбільший викуп і весільний подарунок – що лише скажете мені, я дам. Але дайте мені цю дівчину за дружину.
13 Сини ж Якова підступно відповіли Сихему та його батькові Гамору, а говорили так , тому що той збезчестив їхню сестру Діну.
14 Вони сказали їм: Не можемо виконати цього вашого прохання і дати нашу сестру чоловікові, який необрізаний, бо це для нас ганебно.
15 Ми лише в такому випадку погодимося з вами, якщо ви станете такими, як ми: коли кожному з вас чоловіку зробите обрізання.
16 Тоді будемо віддавати наших дочок вам і брати ваших дочок собі; оселимося серед вас, і будемо як один народ.
17 Коли ж не послухаєте нас щодо обрізання, то заберемо нашу дочку і підемо геть.
18 Сподобалися їхні слова Гамору і Сихему, Гаморовому сину.
19 Тож не зволікав юнак з виконанням такої вимоги, оскільки був у захопленні від дочки Якова. Він же був найславніший з усіх у домі його батька.
20 Тому Гамор і його син Сихем пішли до брами їхнього міста і звернулися до людей свого міста зі словами:
21 Ці люди миролюбні щодо нас. Хай поселяються на землі й торгують на ній – країна перед ними простора. Будемо брати їхніх дочок собі за дружин, а наших дочок віддаватимемо їм.
22 Але лише в такому випадку погодяться з нами чоловіки, щоб жити з нами і стати одним народом, коли в нас буде обрізана кожна людина чоловічої статі, як обрізані вони.
23 Тож хіба їхні стада, їхні маєтки і вся худоба не стануть нашими? Нам потрібно лише погодитися з ними, і вони оселяться з нами.
24 Тому усі, що ходили брамою того міста, послухалися Гамора та його сина Сихема, і був обрізаний кожний чоловік з усіх, що проходили брамою того міста.
25 А на третій день, коли всі представники чоловічої статі були ще хворими, два сини Якова, Дінині брати, Симеон та Левій, взяли кожний свого меча, безпечно ввійшли до міста і повбивали всіх чоловіків.
26 Гамора і його сина Сихема також вбили вістрям меча, забрали з дому Сихема Діну і пішли.
27 Сини Якова пройшлись по вбитих і пограбували місто, а все через те, що ті збезчестили їхню сестру.
28 Вони забрали їхніх овець, їхніх волів і їхніх ослів – усе, що було в місті, а також усе, що було на рівнині.
29 Усіх їхніх дітей і їхніх жінок узяли в полон, а все їхнє майно, що було в домах, розграбували.
30 Після цих подій Яків сказав Симеонові та Левію: Ви на мене накликали нещастя, так що я став ненависним для мешканців цього краю, – ханаанців та періззейців. Людей у мене мало, тож вони виступлять проти мене і знищать; загину я і мій дім.
31 Вони ж відповіли: А як він посмів поводитися з нашою сестрою, як з повією?