Благословення Боже Ноєві й синам його
1 І поблагословив Бог Ноя й синів його, та й промовив: “Плодіться й розмножуйтеся, та наповнюйте землю!
2 І ляк перед вами, і страх перед вами буде між усією звіриною землі, і між усім птаством небесним, між усім, чим роїться земля, і між усіма рибами моря. У ваші руки віддані вони.
3 Усе, що плазує, що живе воно, — буде вам на їжу. Як зелену ярину — Я віддав вам усе.
4 Тільки м’яса з душею його, цебто з кров’ю його, не будете ви споживати.
5 А тільки Я буду жадати вашу кров із душ ваших, з руки кожної звірини буду жадати її, і з руки чоловіка, з руки кожного брата його Я буду жадати душу людську.
6 Хто виллє кров людську з людини, то виллята буде його кров, бо Він учинив людину за образом Божим.
7 Ви ж плодіться й розмножуйтеся, роїться на землі та розмножуйтесь на ній!”
Заповіт Бога з землею
8 І сказав Бог до Ноя та до синів його з ним, кажучи:
9 “А Я, — ось Свого заповіта укладаю Я з вами та з вашим потомством по вас.
10 І з кожною живою душею, що з вами: серед птаства, серед худоби, і серед усієї земної звірини з вами, від усіх, що виходять з ковчегу, до всієї земної звірини.
11 І Я укладу заповіта Свого з вами, і жодне тіло не буде вже знищене водою потопу, і більш не буде потопу, щоб землю нищити”.
12 І Бог промовляв: “Оце знак заповіту, що даю Я його поміж Мною та вами, і поміж кожною живою душею, що з вами, на вічні покоління:
13 Я веселку Свою дав у хмарі, і стане вона за знака заповіту між Мною та між землею.
14 І станеться, коли над землею Я хмару захмарю, то буде виднітися в хмарі веселка.
15 І згадаю про Свого заповіта, що між Мною й між вами, і між кожною живою душею в кожному тілі. І більш не буде вода для потопу, щоб вигубляти кожне тіло.
16 І буде веселка у хмарі, і побачу її, щоб пам’ятати про вічний заповіт між Богом і між кожною живою душею в кожному тілі, що воно на землі”.
17 І сказав Бог до Ноя: “Це знак заповіту, що Я встановив поміж Мною й поміж кожним тілом, що воно на землі”.
Хамів гріх проти батька
18 І були сини Ноєві, що вийшли з ковчегу: Сим, і Хам, і Яфет. А Хам — він був батько Ханаанів.
19 Оці троє були сини Ноєві, і від них залюднилася вся земля.
20 І зачав був Ной, муж землі, садити виноград.
21 І пив він вино та й упився, й обнажився в середині свого намету.
22 І побачив Хам, батько Ханаанів, наготу батька свого, та й розказав обом браттям своїм надворі.
23 Узяли тоді Сим та Яфет одежину, і поклали обидва на плечі свої, і позадкували, та й прикрили наготу батька свого. Вони відвернули дозаду обличчя свої, і не бачили наготи батька свого.
24 А Ной витверезився від свого вина, і довідався, що йому був учинив його син наймолодший.
25 І сказав він: “Проклятий будь Ханаан, — він буде рабом рабів своїм браттям!”
26 І сказав він: “Благословенний Господь, Симів Бог, — і хай Ханаан рабом буде йому!
27 Нехай Бог розпросторить Яфета, і нехай пробуває в наметах він Симових, — і нехай Ханаан рабом буде йому!”
28 А Ной жив по потопі триста літ і п’ятдесят літ.
29 А всіх Ноєвих днів було дев’ятсот літ і п’ятдесят літ. Та й помер.
1 Бог поблагословив Ноя та його синів і сказав їм: Плодіться й розмножуйтеся та наповнюйте землю!
2 Страх і тремтіння перед вами нехай буде у всіх звірів землі, у всіх небесних птахів і в усього, що рухається по землі, й в усіх морських риб. Вони передані у ваші руки.
3 І все, що живе і рухається, буде вам на поживу. Як і зелені рослини – віддав Я вам усе.
4 Лише м’яса з кров’ю його – з душею його – не будете їсти.
5 Бо й вашої крові – вашої душі – Я вимагатиму з руки кожної істоти. Тим більше вимагатиму її з руки людини, – з руки чоловіка, кожного брата його Я вимагатиму людської душі.
6 Хто проливатиме людську кров, то і його кров буде пролита людиною, бо за образом Божим створено людину.
7 Ви ж плодіться і множтеся, заповнюйте землю і розмножуйтеся на ній.
8 І промовив Бог до Ноя та до його синів з ним, кажучи:
9 Ось Я укладаю Мій Заповіт з вами та вашими нащадками після вас.
10 І з кожним живим створінням серед вас: з птахами, тваринами – з усіма, що вийшли з ковчега і живуть з вами на землі, – з кожною живою істотою землі.
11 Я укладу Мій Заповіт з вами, і більше жодна істота не загине від вод потопу; не буде більше потопу, щоб знищити землю.
12 Далі Бог сказав: Ось ознака Заповіту, який Я на вічні покоління укладаю між Мною і вами, та між усякою живою душею, яка з вами.
13 Я даю Мою райдугу в хмарі. Тож вона буде ознакою Заповіту між Мною і землею.
14 Тож коли наведу Я хмари на землю, то з’явиться веселка в хмарі.
15 І пригадаю Мій Заповіт, який існує між Мною і вами та кожною живою душею в усякому створінні. Води не стануть більше потопом, щоби нищити все творіння.
16 Отже, буде райдуга в хмарах, Я бачитиму її, щоби пам’ятати вічний Заповіт між Богом і кожною живою душею в усякому створінні, яке на землі.
17 Ще раз наголосив Бог Ноєві: Це ознака Заповіту, який Я уклав між Мною і кожною істотою, яка на землі.
Сини Ноя
18 Сини Ноя, які вийшли з ковчега: Сим, Хам і Яфет. Хам був батьком Ханаана.
19 Від цих трьох Ноєвих синів заселилася людьми вся земля.
20 Ной почав обробляти землю і насадив виноградник.
21 Якось він випив вина, сп’янів, і лежав нагий посеред свого намету.
22 Побачив Хам, батько Ханаана, наготу свого батька і розповів двом своїм братам, що були надворі.
23 Сим і Яфет, взявши плаща, накинули собі на плечі й, повернувшись спинами, підійшли та прикрили наготу свого батька. Їхні ж обличчя були відвернуті від нього, щоб не бачити наготи свого батька.
24 Витверезився Ной від вина й довідався, що з ним учинив його молодший син.
25 Він сказав: Проклятий будь Ханаан. Рабом із рабів він буде у своїх братів!
26 Благословенний Господь, Бог Сима, – додав він, – нехай Ханаан буде йому рабом!
27 Нехай поширить Бог Яфета і нехай він живе в помешканнях Симових, а Ханаан нехай буде їхнім рабом!
28 Після потопу Ной прожив ще триста п’ятдесят років.
29 А всього віку Ноя було дев’ятсот п’ятдесят років; і він помер.