Скарга на біди народу
1 Пророцтво, яке бачив пророк Авакум .
2 Аж доки я, Господи, кликати буду, а Ти не почуєш? До тебе я кличу: “Насильство!” та Ти не спасаєш!
3 Для чого неправість мені Ти показуєш та позираєш на муку? А передо мною грабіж та насильство, і суперечка стається, і носиться сварка.
4 Тому‑то Закон припиняється, і не виходить до чину назавсіди право, бо несправедливий вигублює праведного, тому правосуддя виходить покривленим.
5 Пригляньтеся ви до народів, і дивіться, і дуже здивуйтесь, бо вчиню Я за ваших днів діло, про яке не повірите ви, коли буде розказане.
6 Бо оце Я поставлю халдеїв, народ лютий та скорий, що ґрасує по широкій землі, щоб захопити оселі, які не його.
7 Страшний та грізний він, — від нього самого виходить і право його, і великість його.
8 І від пантер його коні швидші, і від вовків вечерових лютіші. І розлетяться його верхівці, а їздці його здалека прийдуть, — вони будуть летіти, неначе орел, що на їжу поспішає.
9 Він приходить увесь на насильство, а ціль їх обличчя — вперед, і набере полонених, як того піску.
10 І він глузує з царів, а князі — сміх для нього. Він сміється з твердині усякої, бо на вал насипає землі, і її здобуває!
11 Тоді він несеться, як вітер, і перейде, і згрішить, бо зробить за бога свого оцю силу свою.
12 Хіба ж Ти не віддавна, о Господи? Боже Ти мій, мій Святий, — не помремо! Господи, Ти для суду поставив його, і, о Скеле , призначив його на карання!
13 Твої очі занадто пречисті, щоб міг Ти дивитись на зло, і на насильство дивитись не можеш. Чому ж дивишся Ти на грабіжників, мовчиш, коли несправедливий винищує справедливішого від себе?
14 Ти ж маєш людей, як у морі тих риб, немов ту черву, що пана над нею нема.
15 Усе це грабіжник витягує вудкою, своїм неводом тягне оце, та збирає оце в свою сітку, тому тішиться він та радіє.
16 Тому жертву приносить він неводові, — і кадить для сітки своєї, бо від них ситий уділ його та добірна пожива його!
17 Чи на це випорожнює він свого невода, і завжди готов убивати народи без милости?
1 Пророцтво , яке отримав пророк Аввакум у видінні.
Перша скарга пророка
2 Доки, Господи, благатиму, щоб ти вислухав? Доки волатиму до Тебе про насильство, від якого Ти не рятуєш?!
3 Навіщо Ти допускаєш, щоб я побачив беззаконня і дивився на муку? На моїх очах звершується грабіж і насильство, посилюється ворожнеча і сварка.
4 Тому й закон втрачає силу, і не провадиться належне судочинство, – нечестивий звідусіль насідає на праведного, через що перекручується усяке право.
Божа відповідь
5 Подивіться на оточуючі вас народи, – придивіться і ви здивуєтесь, – будете приголомшені, адже за ваших днів Я вчиню таку справу, про яку ви не повірили б, якби хтось про це розповідав.
6 Ось Я підіймаю халдеїв, – стрімкий і жорстокий народ, який пройде по всіх просторах краю, захоплюючи поселення, що йому не належать.
7 Він страшний і лютий, який за своєю волею вершить судочинство і встановлює власну владу.
8 Його коні швидші за леопардів, а тому вони спритніші за вечірню вовчу зграю. Його вершники женуться галопом і здалеку налітають, наче орли, накидаючись на свою здобич.
9 Кожен з них прагне насильства, – їхні обличчя спрямовані вперед, на схід, захоплюючи численних бранців, наче пісок.
10 Вони глузують з царів, забавляються можновладцями, глумляться над усіма фортецями, – насипаючи земляні вали, заволодівають ними (фортецями ).
11 І знову летять, наче вітер, – підносяться, чинячи злочин і вважаючи свою силу богом.
Друга скарга пророка
12 Але хіба ж не Ти, Господи, існуєш споконвіку?! Ти – мій Бог, моя Святиня, тому ми не загинемо! Господи, Ти їх покликав, аби звершити суд. Скеле моя, Ти їх визначив задля покарання.
13 Твої очі надто чисті, щоб спостерігати за злом, – Ти не можеш дивитися на злочини. Чому ж Ти дивишся на зрадництво і мовчиш, коли нечестивий намагається пожерти праведнішого за себе?
14 Ти уподібнюєш людей до морських риб, – до плазунів, що не мають провідника.
15 Їх витягують гачком, захоплюють у сіті, заманюють їх у свої неводи, й від цього веселяться та радіють.
16 За це рибак приносить своїм сітям жертву й кадить ладаном своєму неводу, адже саме їм він завдячує своїй ситій долі й смачній їжі.
17 Невже він і далі випорожнюватиме свої сіті й нещадно винищуватиме цілі народи?