Забули про свого Творця
1 Рога до уст своїх, та й засурми : на дім Божий спадає неначе орел, бо переступили вони заповіта Мого, і на Закона Мого повстали.
2 До Мене взивають вони: “Мій Боже, познали Тебе ми, Ізраїлю!”
3 Покинув Ізраїль добро, — ворог його пожене!
4 Вони ставлять царя, але не від Мене, вони князя ставлять, але Я не знаю! Вони з срібла свого та із золота свого божків наробили собі, щоб загинути, —
5 відкинув теля твоє Я, Самаріє! Мій гнів запалився на них, — аж доки не можуть вони від провини очиститись?
6 Бо й воно від Ізраїля. Зробив його майстер, і воно — то не Бог, бо теля самарійське на кавалки обернеться.
7 А що вітер вони засівають, то бурю пожнуть, — в них не буде й колосся, а зерно не видасть муки, коли ж видасть, чужі поковтають її.
8 Ізраїль проковтнений, — став між народами він як та річ, що до неї немає замилування.
9 Бо вони відійшли до Ашшуру, як дикий осел, що самітний собі, а Єфрем за любов дає дари любовні.
10 І хоч вони здобувають прихильників серед поганів, Я їх позбираю тепер, і незабаром вони перестануть помазувати царя, і князів.
11 Бо жертівників був намножив Єфрем, щоб грішити, — на провину йому стали ці жертівники!
12 Я можу йому написати Закон Свій хоч тисячу разів, — як чуже пораховане буде!
13 Вони ж жертви кохають, — ріжуть м’ясо й їдять, та Господь не вподобує їх. Тепер Він згадає про їхню провину та їхні гріхи покарає, — вони до Єгипту повернуться!
14 Ізраїль забув про свого Творця та й будує палати, а Юда намножив твердинні міста, та пошлю Я огонь на його ці міста, — і пожере він палати його!
Ізраїль забув про Свого Творця
1 Піднеси до свого рота сурму, адже на Господній Храм нагряне небезпека наче орел, тому що люди порушили Мій Заповіт, – вони знехтували Моїм Законом.
2 Вони голосять до Мене: Боже наш, ми – Ізраїль, і знаємо Тебе!
3 Але Ізраїль відкинув те, що добре, тому переслідуватиме його ворог.
4 Вони ставлять царів, але не від Мене, – призначають можновладців без Мого відома. Витрачають своє срібло і своє золото на виготовлення своїх ідолів, – собі ж на погибель.
5 Я відкинув твого тельця, Самаріє ! Мій гнів палає на них (її мешканців ), коли вони нарешті очистяться?
6 Ізраїлю, адже ідол зроблений ремісником, і він не є богом! Телець Самарії розсиплеться вщент.
7 Посіявши вітер, вони пожнуть бурю. Якщо на стеблах пшениці немає колосків, то не буде й муки. А якщо і вродить, то чужі проковтнуть його.
8 Проковтнули Ізраїль, і тепер він серед народів, як нікому не потрібний посуд.
9 Вони бредуть в Ассирію, наче самотній дикий осел, – Єфрем за подарунки шукає визнання в Єгипті .
10 Але хоч і догоджають язичницьким народам, – поки Я їх позбираю, вони певний час страждатимуть під тягарем царя і можновладців.
11 Адже Єфрем поставив багато жертовників задля очищення гріха, але ті жертовники стали йому приводом для гріха.
12 Хоча б Я написав йому безліч Моїх законів, він (Єфрем ) вважав би їх чужими.
13 Вони охоче приносять в жертву Мої дари, й від цих жертв споживають м’ясо, але вони Господу не до вподоби. Він запам’ятає їхнє нечестя і відплатить за їхні гріхи, – вони повернуться в Єгипет.
14 Ізраїль забув про Свого Творця й набудував собі палаців. Зараз Юда намножує укріплені міста. Але Я пошлю вогонь на ці міста, який пожере його твердині.