Ізраїль звеличиться
1 Бо Господь змилосердиться над Яковом, і вибере знову Ізраїля, і на їхній землі їх поселить. І чужинець долучений буде до них, і приєднані будуть до дому Якового.
2 І народи їх візьмуть, і їх попровадять до їхнього місця, а Ізраїлів дім на Господній землі за рабів та за невільниць їх прийме собі на спадщину. І візьмуть вони до неволі тих, хто їх поневолив, і вони над своїми гнобителями запанують!
Тяжка доля Вавилону
3 І буде в той день, як Господь дасть тобі відпочинок із терпіння твого та з неспокою твого, та з праці тяжкої, яку ти був мусів робити,
4 то ти заспіваєш оцю пісню глумливу про царя Вавилону та й скажеш: Як гнобитель минувся, — минулося гноблення!
5 Господь зламав кия безбожних і жезла пануючих,
6 що народи постійним ударом у лютості бив, що в гніві гнобив був людей переслідуванням безупинним.
7 Спочила була, заспокоїлася вся земля, і виспівує голосно.
8 Кипариси та кедри ливанські тобою втішаються й кажуть : “Відколи ти ліг, не приходить на нас дроворуб!”
9 Заворушивсь тобою іздолу шеол назустріч твоєму приходу; померлих тобі побудив, усіх проводирів на землі, і підняв з їхніх тронів всіх людських царів.
10 Вони всі зачнуть говорити та й скажуть тобі: “І ти ослабів, як і ми, став подібний до нас!”
11 Зіпхнута в шеол твоя гордість та гра твоїх арф; вистелено під тобою червою, і черв’як накриває тебе…
12 Як спав ти з небес, о сину зірниці досвітньої, ясная зоре, ти розбився об землю, погромнику людів!
13 Ти ж сказав був у серці своєму: “Зійду я на небо, повище зір Божих поставлю престола свого, і сяду я на горі збору богів , на кінцях північних,
14 підіймуся понад гори хмар, уподібнюсь Всевишньому!
15 Та скинений ти до шеолу, до найглибшого гробу!
16 Ті, що на тебе дивитися будуть, приглядатися будуть до тебе, звернуть увагу на тебе: “Чи то той чоловік, що змушував землю тремтіти, що зневолював царства труситись,
17 що він обертав у пустиню вселенну, а міста її бурив, що в’язнів своїх не пускав він додому?”
18 Усі царі людів, вони всі у славі лягли, кожен у своїй усипальні,
19 ти ж від гробу свого відкинений геть, мов галузка бридка, оточений вбитими та мечем перешитими, що до гробу між камінь спускаються, як потоптаний труп…
20 Ти не будеш поєднаний з ними у гробі, бо землю свою зруйнував, свій народ повбивав… Насіння злочинців повік не згадається!
21 Його дітям зготуйте різню за вину їхніх батьків, щоб вони не повстали, і землі не вспадкували, і не наповнили світу містами.
22 І на них Я повстану, — говорить Господь Саваот, — і витну ім’я Вавилону й останок його , і нащадка й онука, говорить Господь!
23 І вчиню Я його їжакові оселею та водним багном, і мітлою вигублення позамітаю його, говорить Господь Саваот!
24 Присягав був Господь Саваот та казав: Поправді, — як мислив собі Я, так станеться, і як Я був врадив — те сповниться,
25 щоб стовкти асирійця в країні Моїй, і на горах Моїх розтопчу Я його! І ярмо його здійметься з них, і тягар його скинеться з їхніх рамен!
26 Це та рада, яка про всю землю ураджена, і це та рука, що простягнена на всі народи.
27 Бо врадив Господь Саваот, і хто Його раду відмінить? А рука Його витягнена, — й хто відверне її?
28 У році смерти царя Ахаза було таке пророцтво:
29 Не тішся, уся филистимськая земле, що зламане жезло, яке тебе вдарило, бо з гадючого кореня виповзе люта змія, і огнистий летючий дракон буде плодом її!
30 І пастися будуть перворідні бідних, і вбогі безпечно лежатимуть, а твій корінь Я голодом виморю, і рештки твої він доб’є!
31 Плач же , брамо, ти ж місто, кричи, — розпливлася ти, вся филистимськая земле, бо приходить із півночі дим, і не буде нікого, хто відстав би з його вояків!
32 І що відповісться народнім послам? — Що Сіона Господь заложив, і сховаються в ньому убогі з народу Його!
Господь помилує Якова
1 Але Господь помилує Якова, знову обере Ізраїля, і в спокої поселить його на власній землі. До них приєднаються приходці, які будуть заодно з родом Якова.
2 Ці народи самі припровадять ізраїльтян на їхні місця, а рід Ізраїля прийме їх у спадок на Господній землі, як рабів і невільниць. І стануть вони (приходці ) полоненими у тих, котрих вони полонили, а ті (ізраїльтяни ) володітимуть тими, котрі володіли ними.
Пісня про вавилонського царя
3 Того дня, коли Господь дасть тобі спокій від твоїх страждань, твого смутку і твоєї тяжкої неволі, в якій ти був змушений служити, –
4 ти притчею заспіваєш пісню про царя вавилонського такого змісту: Ось і не стало гнобителя, – скінчилося пригноблення!
5 Господь зламав палицю нечестивих, жезл тиранів,
6 які зі злістю нищили народи, без перестанку наносячи у гніві удари, топтали народи, нещадно переслідуючи їх.
7 Тому вся земля в спокої відпочиватиме, голосно і з радістю співатиме!
8 Навіть кипариси та ліванські кедри з цього приводу веселитимуться, промовляючи : Відколи тебе вразили, не виходить жоден дроворуб нас зрубувати!
9 Шеол внизу, – і той заворушився через тебе, готуючись зустріти тебе при вході, – він (шеол ) розбудив заради тебе духів усіх колишніх можновладців землі, піднявши з престолів царів усіх народів.
10 Усі вони скажуть тобі: І ти ослаб, як і ми, – зрівнявся з нами!
11 Тож твоя пиха і звуки твоїх арф провалились до шеолу. Постіль під тобою – черв’яки, а твоє накриття – хробацтво.
Падіння сина зірниці
12 Як же ти впав з неба, досвітня зоре, сину зірниці, – розбився об землю, погромнику усіх народів.
13 Але ж ти говорив у своєму серці: Підіймуся на небо, вище Божих зірок поставлю свій престол, сяду на Горі Зборів, – на далекій північній горі;
14 підіймуся понад високі хмари, уподібнюсь Всевишньому!
15 Але ти скинутий у шеол, – у земні глибини безодні.
16 Ті, що тебе побачать, уважно дивитимуться, приглядаючись до тебе: Чи це той самий, котрий примушував землю тремтіти, руйнував царства?
17 Який перетворював світ на пустелю, спустошував міста, і не відпускав на волю своїх полонених?
18 Усі царі народів відпочивають у честі, – кожний у своїй усипальниці, –
19 тебе ж викинули з твого гробу, як гнилу галузку, покриту вбитими, прошитими мечем, і скинутими у кам’яні ями. Як затоптаний труп,
20 ти не будеш похований з ними, тому що ти нищив свій край, і вбивав власний народ. Повік не згадуватимуться нащадки злочинців!
21 Готуйте до вигублення його дітей за беззаконня їхніх батьків, аби вони ніколи не повстали і не заволоділи світом, забудовуючи містами поверхню землі!
Вавилон буде зруйновано
22 Я повстану проти них, – каже Господь Саваот, – і знищу ім’я Вавилон, навіть його залишок – спадкоємців і нащадків, – таке слово Господа.
23 Перетворю його на житло їжаків, у багно з очеретом, – вимету його мітлою цілковитого зруйнування, – таке слово Господа Саваота.
Ассирія буде розгромлена
24 Заприсягнувся Господь Саваот, кажучи: Як Я задумав, так і станеться, і як Я визначив, так і відбудеться.
25 Я розгромлю ассирійців на Моїй землі, – на Моїх горах Я їх розтопчу, – аби знято було з Мого народу ярмо, і їхній (ассирійський ) тягар впав з його (Ізраїлю ) плечей!
26 Це постанова, яка визначена для всієї землі, – це рука, що простягнута над усіма народами.
27 І якщо Господь Саваот вирішив, то хто може відмінити? Якщо Його рука простягнута, хто її відверне?
Филистимська земля буде вигублена
28 Того року, коли помер цар Ахаз, було таке пророче слово:
29 Не радій, филистимська земле, що зламаний жезл, який вас бив, – адже зі зміїного зародка виросте гадюка, а від неї народиться літаючий дракон.
30 Тоді як діти бідних наситяться, і знедолені безпечно спочиватимуть, твій корінь Я вигублю голодом, – знищу твій залишок.
31 Голосіть ті, що при брамах, – нехай кричить місто! Впади у розпач, уся филистимська земле, бо з півночі клубиться дим великого війська , і немає жодного, хто залишив би своє місце .
32 А що відповісти послам народу? Скажи : Господь спорудив Сіон, і в ньому знайдуть сховище знедолені Його народу.