Навіщення Юди та Єрусалиму
1 Горе Аріїлу, Аріїлу , місту, що Давид у нім таборував! Рік до року додайте, хай свята закінчать свій круг!
2 І притисну Аріїла, і станеться лемент та плач, і він стане на мене, як огнище Боже.
3 І отаборюся проти тебе навколо, і сторожею стисну тебе, і башти поставлю на тебе.
4 І ти будеш понижений, і будеш з землі говорити, і приглушено буде звучати твоє слово. І стане твій голос з землі, мов померлого дух, і шепотітиме з пороху слово твоє.
5 І буде юрба ворогів твоїх, мов тонкий пил, юрба ж насильників — мов полова зниклива, і це станеться нагло, раптовно…
6 Господь Саваот тебе громом та трусом навідає, і шумом великим, вихром та бурею, та огняним їдким полум’ям.
7 І буде, як сон, як видіння нічне та юрба всіх народів, що на Аріїла воюють, і всі, хто воює на нього, і проти твердині його, і хто йому докучає.
8 І буде, мов бачить голодний у сні, ніби їсть, а прокинеться він — і порожня душа його, і мов спрагнений бачить у сні, ніби п’є, а прокинеться він — і ось змучений, а душа його спрагнена! Так буде натовпові всіх народів, що підуть війною на гору Сіон.
9 Одубійте й дивуйтесь, заліпіть собі очі й осліпніть! Вони повпивалися, та не вином, захитались, та не від п’янкого напою,
10 бо вилив Господь на вас духа глибокого сну та закрив ваші очі, затьмарив пророків і ваших голів та провидців!
11 І буде вам кожне видіння, немовби слова запечатаної книжки, що дають її тому, хто вміє читати, та кажуть: “Читай‑но оце”, та відказує той: “Не можу, — вона ж запечатана”.
12 І дають оту книжку тому, хто не вміє читати, та кажуть: “Читай‑но оце”, та відказує той: “Я не вмію читати”.
13 І промовив Господь: За те, що народ цей устами своїми наближується, і губами своїми шанує Мене, але серце своє віддалив він від Мене, а страх їхній до Мене — заучена заповідь людська,
14 тому Я ось ізнову предивне вчиню з цим народом, вчиню чудо й диво, і загине мудрість премудрих його, а розум розумних його заховається.
15 Горе тим, що глибоко задум ховають від Господа, і чиняться в темряві їхні діла, і що говорять вони: “Хто нас бачить, і хто про нас знає?”
16 О, ваша фальшивосте! Чи ганчар уважається рівним до глини? Чи зроблене скаже про майстра свого: “Він мене не зробив”, а твір про свого творця говоритиме: “Він не розуміє цього ?”
17 Хіба за короткого часу Ливан на садка не обернеться, а садок порахований буде за ліс?
18 І в той день слова книжки почують глухі, а очі сліпих із темноти та з темряви бачити будуть,
19 і сумирні побільшать у Господі радість свою , а люди убогі в Святому Ізраїля тішитись будуть!
20 Бо скінчився насильник, і минувся насмішник, і понищені всі ті, хто дбає про кривду,
21 хто судить людину за слово одне , на того ж, хто судить у брамі, вони ставлять пастку, і праведного випихають обманою.
22 Тому‑то Господь, що викупив Авраама, сказав домові Якова так: Не буде тепер засоромлений Яків, й обличчя його не поблідне тепер,
23 бо як він серед себе побачить дітей своїх, чин Моїх рук, вони будуть святити Моє Ймення, і посвятять Святого Якового, і будуть боятися Бога Ізраїля!
24 Тоді‑то хто блудить у дусі, ті розум пізнають, а хто ремствує, ті поуки навчаться!
Горе Арієлу
1 Горе тобі, Арієл , – тому місту, де отаборювався Давид! Додавай же рік до року, – нехай свята йдуть за своєю почерговістю.
2 Адже Я наведу утиск на Арієл, і він сповниться смутком та риданням, – але він залишиться Моїм Арієлем.
3 Я отаборюся довкола тебе, оточу тебе військом, і зведу проти тебе вали.
4 Цілковито принижений, ти говоритимеш з-під землі, з пороху приглушено звучатиме твоя мова; а твій шепіт буде пробиватись, наче від померлого, – твоя мова підноситиметься з пороху.
5 Однак зграя твоїх ворогів стане дрібним порохом, і юрба гнобителів перетвориться на полову, що відлітає від подуву вітру. Це станеться раптово, в одну мить.
6 Господь Саваот відвідає тебе з громом, землетрусом і великим гулом бурі, вихору і полум’я пожираючого вогню.
7 Таким чином уся зграя різних народів, що воюють проти Арієла, – всі його вояки, що тримають в облозі твердині, та всі його гнобителі щезнуть як сон.
8 І, як буває з голодним, якому сниться, що він їсть, а коли прокидається, його шлунок порожній, і як спраглому сниться, що п’є, але коли прокидається, відчуває себе ослабленим і спраглим, так буде з полчищами всіх народів, котрі воюють проти гори Сіон.
9 Оторопійте і дивуйтеся! Осліпніть і залишайтесь осліпленими! Ви, наче п’яні, але не від вина, хитаєтесь, але не від міцних напоїв!
10 Адже Господь навів на вас глибокий сон. Він зімкнув ваші очі, пророки, – покрив ваші голови, князі-провидці.
11 Тому розуміння усього цього буде для вас, як слова запечатаного сувою, який дають тому, хто вміє читати, кажучи: Прочитай це, будь ласка! А той відповість: Не можу, тому що він запечатаний!
12 Або дають книгу тому, хто не вміє читати, кажучи: Прочитай це, будь ласка! А він відповість: Я не вмію читати!
13 Мій Владика сказав: Цей народ наближається до Мене своїми устами, і своїм язиком вшановує Мене, тоді як своїм серцем далекий від Мене. Їхня пошана щодо Мене – це завчений людський припис.
14 Тому Я й надалі чинитиму з цим народом дивовижні й незбагненні речі, – втратять свою мудрість їхні мудреці й потьмяніє розум найрозумніших!
15 Горе тим, котрі глибоко втаюють свої задуми, ховаючи їх від Господа. Їхня діяльність відбувається в темряві, і вони говорять: Хто нас побачить, і хто дізнається?
16 Які ж ви дволикі! Хіба ж можна гончаря зрівнювати з глиною? Хіба виріб скаже про того, хто його створив: Не він мене зробив? Чи скаже творіння про свого творця: Та що він розуміє!?
Яків прославлятиме і боятиметься Бога Ізраїлевого
17 Протягом короткого часу Ліван перетвориться на сад, а сад стане великим, як ліс!
18 Того дня глухі почують слова з Книги, а очі сліпих, котрі перебувають у темряві і мороці, побачать!
19 Пригнічені щораз більше відчуватимуть радість у Господі, – знедолені веселитимуться в Святому Ізраїлевому.
20 Тому що не стане гнобителя, і глузливий загине, – щезнуть усі зловмисники,
21 котрі намагались упіймати людину на слові, ставили пастку в брамах для судді , – обманом позбавляючи невинного правосуддя.
22 Тому так говорить про рід Якова Господь, – Той, Хто викупив Авраама: Яків більше не засоромиться, і не зблідне його обличчя!
23 Бо, коли вони (нащадки Якова ) посеред себе побачать своїх дітей, – діло Моїх рук, – вони свято шануватимуть Моє Ім’я, прославлятимуть Святого Якового і боятимуться Бога Ізраїлевого.
24 Нестійкі духом наберуться розуму, а ті, хто нарікає, навчаться послуху.