Господь у своїй славі. Очищення Ісаї
1 Року смерти царя Озії бачив я Господа, що сидів на високому та піднесеному престолі, а кінці одежі Його переповнювали храм.
2 Серафими стояли зверху Його, по шість крил у кожного: двома закривав обличчя своє, і двома закривав ноги свої, а двома літав.
3 І кликав один до одного й говорив: “Свят, свят, свят Господь Саваот, уся земля повна слави Його!”
4 І захиталися чопи порогів від голосу того, хто кликав, а храм переповнився димом!
5 Тоді я сказав: “Горе мені, бо я занапащений! Бо я чоловік нечистоустий, і сиджу посеред народу нечистоустого, а очі мої бачили Царя, Господа Саваота!”
6 І прилетів до мене один з Серафимів, а в руці його вугіль розпалений, якого він узяв щипцями з‑над жертівника.
7 І він доторкнувся до уст моїх та й сказав: “Ось доторкнулося це твоїх уст, і відійшло беззаконня твоє, і гріх твій окуплений”.
Нове доручення Ісаї
8 І почув я голос Господа, що говорив: “Кого Я пошлю, і хто піде для Нас?” А я відказав: “Ось я, — пошли Ти мене!”
9 А Він проказав: “Іди, і скажеш народові цьому: Ви будете чути постійно, та не зрозумієте, і будете бачити завжди, але не пізнаєте.
10 Учини затужавілим серце народу цього, і тяжкими зроби його уші, а очі йому позаклеюй, щоб не бачив очима своїми, й ушима своїми не чув, і щоб не зрозумів своїм серцем, і не навернувся, і не був уздоровлений він!”
11 І сказав я: “Аж доки, о Господи?” А Він відказав: “Аж доки міста спустіють без мешканця, і доми без людей, а земля спустошена буде зовсім…”
12 І віддалить людину Господь, і буде велике опущення серед землі…
13 І коли позостанеться в ній ще десята частина, вона знову спустошена буде… Але мов з теребинту й мов з дубу, зостанеться в них пень по зрубі, насіння‑бо святости — пень їхній!
Господь прикликує Ісаю до пророчого служіння
1 У рік смерті царя Уззії я побачив мого Владику, Який сидів на високому і піднесеному престолі, а краї Його шат наповнювали Храм.
2 Над Ним стояли серафими. У кожного з них було по шість крил: двома він закривав своє обличчя, двома покривав свої ноги і двома літав.
3 І волали вони один до другого, повторюючи: Святий, святий, святий Господь Саваот! Уся земля сповнена Його славою!
4 Від голосу волаючих захиталися підвалини й пороги брам , і Храм наповнився димом.
5 І я сказав: Горе мені! Я пропащий! Адже я людина з нечистими устами, і живу серед народу також з нечистими устами, в той час як мої очі побачили Царя, Господа Саваота.
6 Тоді до мене підлетів один із серафимів, тримаючи в руці жаріюче вугілля, яке взяв щипцями з жертовника,
7 і, доторкнувшись до моїх уст, сказав: Тепер, коли це доторкнулося до твоїх уст, твоя провина усунута, і твій гріх викуплений!
8 І ось я почув голос мого Владики, Який говорив: Кого Мені послати, і хто піде для Нас? І я відповів: Ось я, пошли мене!
9 А Він промовив: Йди і говори цьому народові: Ви слухаєте уважно, але не розумієте; ви очима дивитеся, але не пізнаєте!
10 Учини затверділим серце цього народу, а його вуха зроби тугими, закрий його очі, щоб він не бачив своїми очима, і не чув своїми вухами, не розумів своїм серцем, не навернувся і не зцілився .
11 І я запитав: До яких пір, мій Владико? А Він відповів: Аж доки не будуть спустошені міста і залишаться без мешканців, а будинки без людей, доки країна не перетвориться на суцільні руїни.
12 Господь відпровадить людей далеко , а залишена земля цілковито опустіє.
13 І хоча б на ній залишилась, або повернулась десята частина, то вона буде знову знищена, але, як теребінт і як дуб, після того як їх зрубають, залишається корінь, так залишиться його пень, який стане святим насінням.