Самсон нищить филистимлян
1 А по часі сталося в днях жнив пшениці, і відвідав Самсон з козлям свою жінку та й сказав: “Нехай увійду я до моєї жінки, до кімнати”. Та батько її не дав йому ввійти.
2 І сказав її батько: “Я дійсно подумав був, що ти справді зненавидів її, а тому я дав її твоєму дружкові. Чи молодша сестра її не ліпша від неї? Нехай же вона буде тобі замість неї”.
3 І сказав їм Самсон: “Цього разу я не буду винний перед филистимлянами, коли я зроблю їм зло”.
4 І пішов Самсон, та й зловив три сотні лисиць. І взяв він смолоскипи, і обернув хвоста до хвоста, і прив’язав одного смолоскипа всередині поміж два хвости.
5 І запалив він огонь у тих смолоскипах, і пустив лисиць у филистимські жита. І попалив він стирти та жита, і оливкові сади.
6 І сказали филистимляни: “Хто це зробив?” А їм відказали: “Самсон, зять тімнеянина, бо він забрав його жінку й віддав її дружкові його”. І пішли филистимляни, та й спалили огнем її та батька її.
7 І сказав їм Самсон: “Хоч ви й зробили так , як це, та проте я конче пімщуся на вас, і аж тоді перестану”.
8 І він сильно побив їх дошкульною поразкою. І пішов він, і осівся в щілині скелі Етам.
9 І посходили филистимляни, і таборували в Юди, і розтяглися до Лехі.
10 І сказали Юдині люди: “Чого ви посходили проти нас?” А ті відказали: “Ми прийшли зв’язати Самсона, щоб зробити йому, як нам він зробив”.
11 І пішли три тисячі люду від Юди до щілини скелі Етам. І сказали вони Самсонові: “Чи ти не знав, що над нами панують филистимляни? І що це ти нам учинив?” А він їм сказав: “Як вони зробили мені, так я зробив їм”.
12 І сказали йому: “Ми зійшли зв’язати тебе, щоб віддати тебе в руку филистимлян”. І сказав їм Самсон: “Присягніть мені, що ви не заб’єте мене”.
13 А вони сказали йому, говорячи: “Ні, а тільки зв’яжемо тебе та дамо тебе в їхню руку, а забити — не заб’ємо тебе”. І зв’язали його двома новими шнурами, і звели його зі скелі.
14 Він прийшов аж до Лехі, а филистимляни зняли крик проти нього. І зійшов на нього Дух Господній, і стали ті сукані шнури, що на раменах його, як лляні, що перегоріли в огні, — і поспадали з його рук пута його.
15 І знайшов він свіжу ослячу щелепу, і простяг свою руку й узяв її, та й побив нею тисячу чоловік.
16 І сказав Самсон: “Ослячою цією щелепою дійсно поклав їх на купу, — ослячою цією щелепою тисячу люду побив я”.
17 І сталося, як скінчив він це говорити, то кинув ту щелепу зі своєї руки, і назвав ім’я тому місцю: Рамат‑Лехі .
18 І сильно він спрагнув, і кликнув до Господа та й сказав: “Ти дав у руку Свого раба це велике спасіння, а тепер я помру від прагнення, і впаду в руку необрізаних”.
19 І пробив Бог джерело , що в Лехі, і вийшла з нього вода, — і він напився, і вернувся його дух, і він ожив. Тому назвав він ім’я йому: Ен‑Гаккоре , що в Лехі, і так воно зветься аж до цього дня.
20 І судив він Ізраїля за днів филистимлян двадцять літ.
Самсон перемагає филистимців
1 Через якийсь час, – а це якраз була пора жнив пшениці, – Самсон, взявши з собою козеня, відвідав свою дружину. Прибувши, він сказав: Я хочу зайти в кімнату до своєї дружини! Але її батько не дозволив йому ввійти.
2 Батько дружини пояснив: Я думав, що ти й справді її зненавидів, тому віддав її твоєму весільному дружбі. Хіба її молодша сестра не краща за неї? Нехай вона й стане тобі замість неї!
3 Але Самсон відповів їм: На цей раз я не буду винуватий перед филистимцями, якщо заподію їм лихо!
4 Тож Самсон пішов й упіймав триста лисиць. Він приготував смолоскипи, пов’язав хвости лисиць парами, – хвіст до хвоста, – а всередині між двома хвостами приладнав по одному смолоскипу.
5 Запаливши вогонь у смолоскипах, він випустив лисиць на доспілі лани филистимців й попідпалював як копиці, так і ще непожаті поля, виноградники та оливкові сади.
6 Коли филистимці питали: хто це зробив, то інші відповідали: Самсон, зять того чоловіка з Тімни, який віддав його дружину власному дружбі на весіллі ! Тому филистимці пішли й спалили ту жінку разом з її батьком.
7 Тоді Самсон сказав їм: Раз ви так чините, я не заспокоюсь, поки до кінця вам не відімщу.
8 Він влаштував посеред них велике побоїще, під час якого багато з них загинуло ; потім пішов і поселився в ущелині Етамської скелі.
9 Після цього филистимці зворохобились і отаборились проти Юдиного племені, влаштувавши свій табір аж до Лехі.
10 Юдейські мужі спитали їх: Чому ви проти нас виступаєте? А вони відповіли: Хочемо зв’язати Самсона і відплатити йому тим самим, що він учинив нам!
11 Тому три тисячі мужів з Юдиного племені підійшли до ущелини в скелі Етама й сказали Самсонові: Хіба ти не знаєш, що над нами владарюють филистимці? Навіщо ти нам таке робиш? А він їм відповів: Як вони обійшлись зі мною, так і я зробив їм!
12 Тоді вони йому сказали: Ми прийшли тебе зв’язати, й передати тебе в руки филистимців. А Самсон їм відповів: Присягніться мені, що ви мене не вб’єте!
13 Ті його запевнили, сказавши: Ні! Ми й справді лише зв’яжемо тебе й віддамо тебе в їхні руки, але в жодному разі не вб’ємо тебе! Отже, вони його зв’язали двома новими мотузками, й вивели його зі скельної печери.
14 Так він прибув до Лехі. Филистимці з переможним криком вийшли йому назустріч. Тоді зійшов на нього Господній Дух, після чого мотузки, якими були зв’язані його руки, стали, наче лляне прядиво, що побувало у вогні, – вони просто поспадали з його рук.
15 Знайшовши свіжу ослячу щелепу, він простягнув свою руку, вхопив її й знищив нею тисячу мужів.
16 Після цього Самсон сказав: Ослячою щелепою я клав їх купу за купою, – ослячою щелепою я вразив тисячу мужів.
17 Нарешті він замовчав, викинув зі своєї руки щелепу і назвав те місце: Рамат-Лехі (Викинута Щелепа ).
18 Відчувши сильну спрагу, Самсон заволав до Господа й промовив: Ти здійснив рукою Твого слуги це велике спасіння, але зараз я вмираю від спраги й можу потрапити до рук необрізаних!
19 Тоді Бог зробив ущелину в скелі , що в Лехі, і з неї потекла вода; Самсон напився, ожив, відчувши приплив сил і енергії. Через це він назвав те місце Ен-Гаккоре (Джерело Волаючого ), яке існує в Лехі аж до сьогодні.
20 Протягом двадцяти років, за часів филистимців, він був суддею Ізраїлю.