Вступ
1 Слова Єремії , сина Хілкійїного, з священиків, що в Анатоті, у Веніяминовому краї,
2 що було до нього Господнє слово за днів Йосії, Амонового сина, Юдиного царя, тринадцятого року його царювання.
3 І було воно й за днів Єгоякима, сина Йосіїного, Юдиного царя, аж до кінця одинадцятого року Седекії, сина Йосіїного, Юдиного царя, аж до виходу Єрусалиму на вигнання в п’ятому місяці.
Покликання Єремії
4 І прийшло мені слово Господнє, говорячи:
5 “Ще поки тебе вформував в утробі матерній, Я пізнав був тебе, і ще поки ти вийшов із нутра, тебе посвятив, дав тебе за пророка народам!
6 А я відповів: О, Господи, Боже, таж я промовляти не вмію, бо я ще юнак!..
7 Господь же мені відказав: “Не кажи: “Я юнак”, бо ти підеш до всіх, куди тільки пошлю Я тебе, і скажеш усе, що тобі накажу.
8 Не лякайсь перед ними, бо Я буду з тобою, щоб тебе рятувати, говорить Господь!”
9 І простяг Господь руку Свою, і доторкнувсь моїх уст та й до мене сказав: Ось Я дав в твої уста слова Мої!
10 Дивись, — Я сьогодні призначив тебе над народами й царствами, щоб виривати та бурити, і щоб губити та руйнувати, щоб будувати й насаджувати!
Мигдалева галузка й кипляче горня
11 І було мені слово Господнє, говорячи: Що ти бачиш, Єреміє? А я відказав: Я бачу мигдалеву галузку.
12 І сказав мені Господь: Ти добре бачиш, бо Я пильную Свого слова, щоб справдилось воно.
13 І було мені слово Господнє по‑друге таке: Що ти бачиш? А я відказав: Я бачу кипляче горня, а перед його звернений з півночі на південь .
14 І сказав мені Господь: “З півночі відкриється зло на всіх мешканців землі.
15 Бо ось Я покличу всі родини царств на півночі, — говорить Господь, — і вони поприходять, і поставлять кожен свого трона при вході до єрусалимських брам, і навколо при всіх мурах його та при всіх юдиних містах.
16 І буду судитися з ними за всю їхню безбожність, що вони покинули Мене, і кадили іншим богам, і вклонялись чинам своїх рук.
17 А ти підпережеш стегна свої та й устанеш, і будеш говорити їм усе, що Я накажу тобі; не бійся перед ними, щоб Я не злякав тебе перед ними!
18 Бо Я ось сьогодні поставив тебе містом твердинним, і залізним стовпом, і мідяними мурами проти всієї цієї землі, проти царів Юди, проти його князів, проти його священиків та проти народу цієї землі.
19 І будуть вони воювати з тобою, та не переможуть тебе, бо Я із тобою, — говорить Господь, — щоб тебе рятувати!”
1 Слова Єремії, сина Хілкії, зі священицького роду, з Анатоту, що у Веніяміновому краю.
2 До нього було Господнє слово тринадцятого року царювання в Юдеї Йосії, Амонового сина.
3 А потім у часи царювання Єгоякима, сина Йосії, Юдейського царя, і аж до кінця одинадцятого року п’ятого місяця правління Седекії, сина Йосії, царя Юдеї, і виселення мешканців Єрусалима в полон.
Покликання Єремії на пророче служіння
4 Господнє слово було до мене такого змісту:
5 Я обрав тебе ще до того, як тебе створив у материнському лоні. Перш ніж ти народився, Я освятив тебе, призначивши тебе пророком для народів.
6 Але я відповів: О, Владико Господи, я ж не вмію говорити, оскільки я ще молодий!
7 Та Господь мені сказав: Не говори, що ти молодий, бо ти підеш до всіх, до кого лише Я тебе пошлю, і говоритимеш те, що Я тобі накажу.
8 Не бійся нікого, бо Я буду з тобою, аби тебе рятувати, – говорить Господь.
9 І Господь простягнув Свою руку й доторкнувся до моїх уст; після цього сказав до мене Господь: Ось Я вклав Мої слова в твої уста!
10 Дивись, Я нині тебе ставлю над народами й над царствами, аби викорінювати і руйнувати, губити й нищити, а також відбудовувати й насаджувати!
11 Тоді було до мене Господнє слово такого змісту: Що ти бачиш, Єреміє? Я відповів: Бачу галузку мигдалевого дерева.
12 А Господь мені сказав: Ти правильно побачив, адже Я пильную над Моїм словом, щоб воно виконувалось.
13 Після цього знову було до мене Господнє слово такого змісту: Що ти бачиш тепер ? І я відповів: Бачу киплячий казан, передня сторона якого нахилена в бік півночі.
14 І Господь сказав мені: З півночі насувається лихо на всіх мешканців краю!
15 Тому що Я скликаю всі племена північних царств, – говорить Господь. Вони прийдуть, і кожен з них поставить свій престол біля єрусалимських брам і навколо всіх його стін, як і навколо всіх міст Юдеї.
16 Я виголошу щодо них (юдейських міст ) Свій вирок з приводу їхнього беззаконня, адже, залишивши Мене, вони кадили ладаном перед чужими богами, і поклонялися виробам власних рук!
17 Ти ж підготовся, встань і говори їм усе, що Я тобі накажу. Не бійся їх, бо інакше Я нашлю на тебе ще більший страх перед ними.
18 Сьогодні Я тебе роблю немовби містом-фортецею, наче залізним стовпом і мідною стіною для всього краю – проти царів Юдеї та її можновладців, проти її священиків і народу краю.
19 Вони виступлять проти тебе війною, але не здолають тебе, тому що Я з тобою, – говорить Господь, – аби тебе рятувати!