Закінчення слова: боввани будуть вигублені
1 Послухайте слова того, що вам каже Господь, о доме Ізраїлів!
2 Так говорить Господь: Не навчайтесь доріг цих народів, і небесних ознак не лякайтесь, — бо тільки погани лякаються їх!
3 Бо устави народів — марнота вони, божок ‑бо — це дерево, з лісу вирубане, і це діло рук майстра сокирою!
4 Сріблом та злотом його прикрашають, цвяхами та молотками прикріплюють їх, — і він не захитається.
5 Вони, як опудало на огірковім городі, й безмовні, і конче їх носять, бо не ходять вони. Не бійтеся їх, бо не вчинять лихого, і також учинити добро — це не в їхній силі!
6 Такого, як Ти, нема, Господи: Ти великий і велике Ім’я Твоє могутністю!
7 Хто не буде боятись Тебе, Царю народів? Бо Тобі це належить, бо між усіма мудрецями народів і в усьому їхньому царстві немає такого, як Ти!
8 Вони стали всі разом безумні й безглузді, — наука марна — оце дерево!
9 Срібна бляха з Таршішу привезена, злото ж з Офіру, праця майстра й руки золотарської, блакить та пурпура — їхня одіж, усі вони — праця мистців.
10 А Господь — Бог правдивий, Він — Бог Живий та Цар вічний! Від гніву Його затрясеться земля, і не знесуть Його гніву народи.
11 Отак їм скажіть: боги, що неба й землі не вчинили, погинуть з землі та з‑під неба цього!
12 Своєю Він силою землю вчинив, Своєю премудрістю міцно поставив вселенну, і небо напнув Своїм розумом.
13 Як голос Його забринить, — у небесах шумлять води, а коли підіймає Він хмари із краю землі, коли блискавки чинить дощем та вітер виводить з криївок Своїх,
14 тоді кожна людина дуріє в своєму знанні, усяк золотар посоромлений через боввана, бо відлив його — це неправда, і немає в них духа!..
15 Марнота вони, вони праця на сміх, — в час навіщення їх вони згинуть!
16 Не така, як оці, частка Яковова, бо Він все вформував, а Ізраїль — племено спадку Його, Господь Саваот — Його Ймення!
17 Забери із землі свій товар, ти, що сидиш ув облозі!
18 Бо Господь каже так: Ось цим разом Я кину мешканців цієї землі, мов із пращі, і притисну їх так , щоб пізнання знайшли…
19 Ой, горе мені з‑за нещастя мого, моя рана болюча! А я говорив: це хвороба моя , і знесу я її.
20 Намета мого попустошено і зірвані всі мої шнури. Розійшлись мої діти від мене й нема їх, нема вже кому розтягнути намета мого та повісити завіси мої…
21 Бо пастирі стали безглузді, і вони не звертались до Господа, — тому не щастилося їм, і розпорошене все їхнє стадо…
22 Голос звістки: Іде ось, і гуркіт великий з північного краю, щоб юдські міста обернути в спустошення, на мешкання шакалів…
23 Знаю, Господи, я, що не в волі людини дороги її, не в силі людини, коли вона ходить, кермувати своїм кроком.
24 Карай мене, Господи, тільки ж за судом, не гнівом Своїм, щоб не знищити мене!
25 Вилий лютість Свою на народи, що не знають Тебе, та на роди, що Ймення Твого не кликали, що Якова з’їли й пожерли його, і погубили його, а мешкання його опустошили!”…
Справжній живий Бог і нікчемні ідоли
1 Послухай, роде Ізраїлів, слова, які щодо вас проголошує Господь!
2 Так говорить Господь: Не привчайтесь до звичаїв народів (язичників ) і не бійтеся небесних ознак, яких бояться ті люди!
3 Адже звичаї інших народів – марнота! Бо ідол – дерево, зрубане в лісі й оброблене сокирою ремісника;
4 воно прикрашене сріблом і золотом, на чомусь укріплене цвяхами та молотком, щоб не впало й не хиталось.
5 Вони (ідоли ), як опудала на баштані, які не розмовляють, – їх неодмінно потрібно носити, оскільки самі не ходять! Тому не бійтеся їх, адже вони не заподіють зла, – та й добра від них не чекайте!
6 Немає подібного до Тебе, Господи! Ти Один величний, – навіть у Твоєму Імені потужна сила.
7 Хто Тебе не боятиметься, Царю народів? Лише Тобі належить поклоніння! Усі мудреці народів, у всіх їхніх царствах, не можуть зрівнятись з Тобою!
8 Всі до одного вони безумні й безглузді, тому їхнє уявне напоумлення – порожнеча, бо що візьмеш з дерева?!
9 Так само й коване срібло, доставлене з Таршішу, як і золото з Уфазу, – усе це виріб митця і руки золотаря. Та й одежа на них з блакиті й порфіри – ніщо інше як вироби вмілих митців.
10 Але Господь є справжнім Богом, – Він живий Бог, вічний Цар! Від Його гніву здригається земля, а народи не здатні витримати Його обурення.
11 Отже, скажіть їм так: боги, які не створили неба і землі, зникнуть з землі та з-під небес!
12 Господь же створив землю силою Своєю, утвердив усесвіт Своєю мудрістю, і Своїм розумом розпростер небеса.
13 Щойно зазвучить Його голос, – у небі починають шуміти води, з країв землі підіймаються хмари, блискавки звіщають про дощ, а з Його сховищ виривається вітер.
14 Стосовно ж людини та її знання, то вона виявляється зовсім немудрою. Адже кожний плавильник золота мав би соромитись свого ідола, розуміючи, що його виріб – ніщо інше як обман, позбавлений духа.
15 Вони нікчемні й варті глузування, оскільки в час відплати будуть знищені.
16 Не таким є уділ Якова! Його майбутнє – Той, Хто створив усе, а плем’я Його спадку – Ізраїль! Господь Саваот – Його Ім’я!
Майбутнє розпорошення народу і знищення Юдейських міст
17 Отже, збирай свої пожитки (клунки ) в краю, який в облозі.
18 Адже так говорить Господь: На цей раз Я відкину від Себе мешканців цього краю, завдам їм страждань, аби вони, шукаючи, знайшли Мене.
19 Горе мені в моїй скрусі! Мої рани невиліковні! Але я сказав: Це заслужена недуга, і я мушу її стерпіти!
20 Мій намет знищений, і всі мої шнури позривані. Мої діти відійшли від мене, і їх більше немає. Нема кому знову розіп’яти мій намет, й нікому повісити мої завіси.
21 Адже пастирі втратили глузд й не шукають Господа, через що їм не пощастило, і всі їхні стада розпорошені.
22 Вже чути галас, – звістка про те, що він наближається! Великий гуркіт несеться зі сторони північного краю, аби обернути Юдейські міста в руїни, – в поселення для шакалів.
Молитва Єремії
23 Знаю, Господи, що не від волі людини залежить її дорога, і сама по собі людина не здатна керувати своєю ходою.
24 Напоумляй мене, Господи, але за Своїм правосуддям, й не в Своєму гніві, щоб мені не загинути.
25 Вилий Своє обурення на народи, які Тебе не знають, і на племена, які не проголошують Твого Імені. Адже вони проковтнули Якова, – вони пожерли й знищили його, а поселення його спустошили.